Кожної навесні й восени учні нашої школи беруть участь у збиранні скверу, що розташований біля школи. Повз цей сквер ми йдемо в школу й вертаємося додому. З вікон кабінетів добре видно алеї, по яких іноді хтось іде, вікові дуби й тополі. Після уроків ми затримуємося, щоб трошки погуляти, побігати серед дерев або посидіти на крамниці. За кожним класом закріплений свій куточок, що ми прибираємося

От і цього разу наша класна керівниця Галина Олександрівна попередила, що після уроків двадцять мінут ми присвятимо збиранню території. Михайло Єршов викликнув:

-моя хата скраю!

Діти засміялися

-А хіба ти живеш у будинку, що поруч зі сквером? - запитала Настя ні

те жартома, ні те всерйоз.

Учителька запитала:

-А ви знаєте, що таке хата?

-це селянський будинок в українському селі, - відповів Василь

-але ми, же живемо в місті, - сказав хтось

-А це означає, що Михайло мав на увазі зовсім інше, коли сказала «моя хата скраю». - Учителька уважно подивилася на нас, а потім перевела погляд на Ведмедика. - Нехай він пояснить, що хотів сказати

Мишка почервонів, але мовчав

-зрозуміло, чому він мовчить. Він вирішив зізнатися нам, що збирання

листя його не стосується