Методи наукового пізнання | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Методи наукового пізнання

Рішення різного роду завдань, що виникають у ході практичної діяльності, є процес наукового пізнання. Виникаючі при цьому проблеми вирішуються шляхом використання особливих прийомів (методів), що дозволяють перейти від того, що вже відомо, до нового знання. Така система прийомів звичайно й називається методом. Метод є сукупність прийомів і операцій практичного й теоретичного пізнання дійсності

Для кожної науки характерні свої методи, які залежать від характеру розв’язуваних у ній завдань. Однак своєрідність наукових методів полягає в тому, що вони відносно незалежні від типу проблем, але зате залежні від рівня й глибини наукового дослідження, що проявляється, насамперед, у їхній ролі в науково-дослідних процесах. Іншими словами, у кожному науково-дослідному процесі міняється сполучення методів і їхня структура

Завдяки цьому виникають особливі форми (сторони) наукового пізнання, найважливішими з яких є емпірична, теоретична й виробничо-технічна

Емпірична припускає необхідність збору фактів і інформації (установлення фактів, їхню реєстрацію, нагромадження), а також їхній опис (виклад фактів і їхня первинна систематизація)

Теоретична пов’язана з поясненням, узагальненням, створенням нових теорій, висуванням гіпотез, відкриттям нових законів, пророкуванням нових фактів у рамках цих теорій. З їхньою допомогою виробляється наукова картина миру й тим самим здійснюється світоглядна функція науки

Виробничо-технічна проявляється як безпосередня виробнича сила суспільства, прокладаючи шлях розвитку техніки, але це вже виходить за рамки властиво наукових методів, тому що носить прикладний характер

Засоби й методи пізнання відповідають розглянутій вище структурі науки, елементи якої одночасно є й щаблями розвитку наукового знання. Так, емпіричне, експериментальне дослідження припускає целую систему експериментальної й спостережливої техніки (пристроїв, у тому числі обчислювальних приладів, вимірювальних установок і інструментів), за допомогою якої встановлюються нові факти. Теоретичне дослідження припускає роботу вчених, спрямовану на пояснення фактів (можливе - за допомогою гіпотез, перевірене й доведене - за допомогою теорій і законів науки), на утворення понять, що узагальнюють досвідчені дані. Те й інше разом здійснює перевірку пізнаного на практиці

Емпірична й теоретична сторони взаємозалежні й обумовлюють один одного, а їхня єдність лежить в основі методів природознавства Їхній розрив, або переважний розвиток однієї за рахунок іншої, закриває шлях до правильного пізнання природи - теорія стає безпредметної, досвід - сліпим

Методи природознавства можна розділити на три групи:

1. Загальні методи . Вони стосуються будь-якого предмета, будь-якої науки. Це різні форми методу, що дає можливість зв’язувати воєдино всі сторони процесу пізнання, всі його щабля, наприклад, метод сходження від абстрактного до конкретного, єдності логічного й історичного. Це, скоріше, загальфілософські методи пізнання

2. Особливі методи. Вони стосуються лише однієї сторони досліджуваного предмета або ж певного прийому дослідження: аналіз, синтез, індукція, дедукція. До числа особливих методів також ставляться спостереження, вимір, порівняння й експеримент

Особливим методам науки надається надзвичайно важливе значення в природознавстві, тому необхідно більш докладно розглянути їхня сутність

Спостереженням називається цілеспрямований строгий процес сприйняття предметів дійсності, які не повинні бути змінені. Історично метод спостереження розвивається як складова частина трудової операції, що включає в себе встановлення відповідності продукту праці його запланованому зразку

Як метод пізнання дійсності спостереження застосовується або там, де неможливий або дуже утруднений експеримент (в астрономії, вулканології, гідрології), або там, де коштує завдання вивчити саме природне функціонування або поводження об’єкта (в етологии, соціальної психології й т.п.). Спостереження як метод припускає наявність програми дослідження, що формується на базі минулих переконань, установлених фактів, прийнятих концепцій. Окремими випадками методу спостереження є вимір і порівняння

Аналогія - це метод пізнання, при якому відбувається перенос знання, отриманого в ході розгляду якого-небудь одного об’єкта, на іншій, менш вивчений і в цей момент досліджуваний. Метод аналогії ґрунтується на подібності предметів по ряду яких-небудь ознак, що дозволяє одержати цілком достовірні знання про досліджуваний предмет

Застосовувати методу аналогії в науковому пізнанні треба з обережністю. Надзвичайно важливо чітко виявити умови, при яких він працює найбільше ефективно. Однак у тих випадках, коли можна розробити систему чітко сформульованих правил переносу знань із моделі на прототип, результати й висновки по методу аналогії здобувають доказову силу

Експериментом називається метод пізнання, за допомогою якого явища дійсності досліджуються в контрольованих і керованих умовах. Він відрізняється від спостереження втручанням у досліджуваний об’єкт, тобто активністю стосовно нього. Проводячи експеримент, дослідник не обмежується пасивним спостереженням явищ, а свідомо втручається в природний хід їхнього протікання шляхом безпосереднього впливу на досліджуваний процес або зміни умов, у яких проходить цей процес

У звичайних умовах процеси в природі вкрай складні й заплутані, не піддаються повному контролю й керуванню. Тому виникає завдання організації такого дослідження, при якому можна було б простежити хід процесу в «чистому» виді. У цих цілях в експерименті відокремлюють істотні фактори від несуттєвих і тем самим значно спрощують ситуацію. У підсумку таке спрощення сприяє більше глибокому розумінню явищ і створює можливість контролювати деякі істотні для даного процесу фактори й величини

З розвитком природознавства з’являється проблема строгості спостереження й експерименту. Справа в тому, що вони мають потребу в спеціальних інструментах і приладах, які останнім часом стають настільки складними, що самі починають впливати на об’єкт спостереження й експерименту, чого за умовами бути не повинне. Це, насамперед, ставиться до досліджень в області фізики мікросвіту (квантовій механіці, квантовій електродинаміці й т.д.)

Моделюванням називається метод наукового пізнання, заснований на вивченні яких-небудь об’єктів за допомогою їхніх моделей. Поява цього методу викликане тим, що іноді досліджуваний об’єкт або явище виявляються недоступними для прямого втручання суб’єкта, що пізнає, або таке втручання з ряду причин є недоцільним. Моделювання припускає перенос дослідницької діяльності на інший об’єкт, що виступає в ролі заступника об’єкта, що цікавить нас, або явища. Об’єкт-Заступник називають моделлю, а об’єкт дослідження - оригіналом, або прототипом. При цьому модель виступає як такий заступник прототипу, що дозволяє одержати об останньому певне знання

Pages: 1 2 3

Збережи - » Методи наукового пізнання . З'явився готовий твір.

Методи наукового пізнання





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.