Результати аналізу стану бойової готовності частини й своїх речень командирові готуються штабом і службами завчасно при підготовці до підведення підсумків за поточний рік. На підставі глибокого вивчення цих документів і матеріалів, речень штабу, служб, своїх заступників командир повинен усвідомити вимоги старших начальників і основні недоліки в бойовій готовності своєї частини, визначити головні завдання й основні способи (засобу, заходу) їхнього досягнення для підтримки й підвищення бойової готовності

Свій задум, а також вказівки про порядок і строки планування командир військової частини доводить до групи або груп планування, створених в управлінні частини, і до підлеглих командирів

З урахуванням вказівок командира група планування, основу якої становлять офицериштаба на чолі з його начальником і начальники служб, приступає до розробки варіантів річного плану. Для розробки річного плану широке застосування у військах одержав метод програмно-цільового планування, сутність якого укладена в самій назві (для кожної мети, завдання - своя програма досягнення).

Допустимо, що у своєму рішенні командир визначив однієї з головних завдань на рік підвищення польової й маршової виучки підрозділів до таких параметрів, які б забезпечили виконання плану розгортання на позиції зі скороченням нормативного часу. Рубежем виконання завдання, перевірки й удосконалювання маршової й польової виучки призначив серпень місяць при польовому виході частини. Основними заходами для виконання поставленого завдання визначив: польовий вихід, тактичні заняття й навчання з основними підрозділами, тренування по керуванню на марші й при веденні противодиверсионной боротьби, тривалий марш при доподготовке водіїв, штабні тренування

На підставі цього рішення для кожного завдання (мети) група планування становить так зване програмно-цільове дерево з метою або завданням у вершині “дерева”, як показано на схемі № 3. При його складанні група планування виходить із наступних міркувань (розгляну це на прикладі маршової виучки).

Маршова виучка частин і підрозділів складається :

• • з уміння командирів організувати марш і керувати на марші;
  • уміння водіїв водити машини в будь-яких умовах і швидко усувати технічні несправності;
  • знання водіями команд і сигналів керування й уміння швидко їх виконувати;
  • уміння командирів і підрозділів організувати всебічне забезпечення маршу

Для повчального й ефективного проведення маршу необхідно провести відповідну підготовку техніки, маршрутів, підрозділів (формувань), що забезпечують марш

Вибравши основні напрямки підготовки командирів, водіїв, підрозділів, техніки, маршрутів і позицій і форми підготовки (занять і заходів), командир визначає етапи й тематику кожного заняття. По суті це один з напрямків бойового слаживания, по цьому звичайно призначають наступні етапи:

• • одиночна підготовка й слаживание дрібних підрозділів (формувань);
  • слаживание основних підрозділів і органів керування;
  • безпосередня підготовка до польового виходу;

Такі “програмно-цільові дерева” складаються для кожного головного завдання року, а потім вони аналізуються й на цій основі уточнюються тематика й навчальні питання всіх основних видів занять (тактико-спеціальних, тактико-стройових занять, тактичних і тактико-спеціальних навчань, штабних тренувань, всієї командирської підготовки). Всі заходи розділяються на групи, що підлягають включенню безпосередньо в план підготовки військової частини, у плани командирської підготовки, у план підготовки підрозділів у плани роботи служб

Установивши необхідний перелік заходів і занять, штаб і начальники служб повинні провести розрахунки потребних матеріальних і фінансових витрат; зрівняти їх з наявними в наявності або нормативними;домогтися балансу потребних і готівок (нормативних) ресурсів. Тільки після цього виробляються варіанти плану підготовки військової частини, які доповідаються командирові,

Командир вибирає й затверджує оптимальний варіант плану підготовки на рік. На основі затвердженого плану штаб організує заняття з начальниками служб, підпорядкованими командирами й завершує розробку всіх інших планіруючих документів. Перед поданням їх на твердження командирові начальник штабу разом з начальниками служб проводить звірення всіх документів, їхня погодженість по меті, тематиці, часу

Місячне планування

Організованість і ритмічність повсякденної діяльності забезпечуються в першу чергу якістю місячного планування

Основним документом місячного планування повсякденної діяльності військової частини є календарний план основних заходів.

Планування, підготовка до підведення підсумків і постановці завдань проводиться у військовій частині, як правило, в останню декаду місяця. Командир починає цю роботу, на три-п’ять днів раніше. Зміст і порядок роботи командира, його заступників і начальників служб, штабу при місячному плануванні, послідовність і взаємодія між ними показані на схемі № 4.

У плані особистої роботи командира на щомісяця, як правило, в останні дні другої декади він передбачає час на підготовку вказівок штабу для планування повсякденної діяльності частини на наступний місяць

Для підготовки вказівок командир використовує наступні вихідні дані:

• • із плану підготовки військової частини на рік - заходу й заняття на наступний місяць, розглядає які заходи наступних одного-двох місяців можуть вимагати початку їхньої завчасної підготовки;
  • фактичне виконання планів поточного й попереднього місяців, прогноз на виконання заходів, що залишилися, поточного місяця;
  • вимоги наказів, директив і вказівок старших начальників, що підлягають виконанню в наступному місяці, раптово виниклі завдання;
  • стан внутрішніх (військової частини) і зовнішніх (зовнішнього середовища) факторів обстановки, що впливають на виконання завдань

Аналізуючи й узагальнюючи цю вихідну інформацію, командир визначає головні завдання на місяць. Їх повинне бути небагато: для частини три-чотири,а для з’єднання - чотири-п’ять. Вони повинні бути конкретними й указувати, що варто зробити, підготувати й забезпечити. Найчастіше завданнями місяця стають підготовка й проведення основних заходів річного плану, наприклад, якісно підготувати й провести черговий етап бойового слаживания, підготувати й провести тактичне навчання (регламент) і т.д.

Визначивши головні завдання, командир уважно продумує й вибирає основні заходи, проведення яких дозволяє виконати головні завдання. Наприклад, для підготовки чергового етапу бойового слаживания, основним змістом якого будуть тактико-стройові заняття й групові вправи, необхідно буде забезпечити гарну підготовку керівників занять і навчальної матеріально-технічної бази. Для цього, очевидно, доцільно буде провести одне або трохи показних і інструкторсько-методичних занять, провести якісне планування й підготовку занять їхніми керівниками, організувати цілеспрямовану підготовку навчальної матеріально -

технічної бази. У випадку проведення тактичного навчання необхідно буде організувати підготовку посередницького апарата, маршрутів і польових позицій, техніки й т.д. Таким чином, він становить перелік основних заходів. Досвід показує, що для більшості головних завдань на місяць досить проведення двох-трьох підготовчих заходів, іноді й менше.

Потім, виходячи із прийнятої в частині організації, з урахуванням типового місяця, іншої наявної в нього інформації командир орієнтовно розподіляє основні заходи щодо тижнів, призначає керівників, відповідальних за їхню підготовку й проведення, і в зручній для нього формі дає вказівка начальникові штабу на планування

Pages: 1 2 3 4

Збережи - » Мети й завдання повсякденної діяльності частини . З'явився готовий твір.