Мети й завдання повсякденної діяльності частини

Виходячи з бойового призначення частини з урахуванням особливостей організаційно – штатної структури, дислокації й тих завдань, які вона вирішує повсякденної діяльності формується організаційне керування. Із часом вони повинні вдосконалюватися

Мети й завдання повсякденної діяльності повинні постійно коректуватися через безупинно мінливу військово-політичну обстановку. Також постійно міняється обстановка в організаційно-штатній структурі військ і системах озброєнь, викликані ними зміни в способах і формах підготовки й ведення бойових дій вимагають періодичного уточнення завдань повсякденної діяльності

У штабі Збройних Сил періодично повинен виробляється моніторинг і аналіз змін, які відбуваються у військах, повинен визначатися досягнутий рівень підготовки військ і відповідність сучасним вимогам і поточній обстановці

Не повинен залишатися без уваги потенційний супротивник. За ним повинне бути постійно встановлене спостереження. Необхідно враховувати перспективи розвитку його збройних сил. Після аналізу отриманих даних начальники визначають і ставлять завдання військам на рік у наказах і організаційно-методичних вказівках, уточнюють їх на період навчання, а в ланці дивізія – полк – на кожний місяць

Командир, штаб і інші органи керування повинні постійно з’ясування завдань і оцінювати обстановку. Це необхідно для зміни завдань повсякденної діяльності на кожний період строго певного часу

Для виконання навчального плану у військах прийнято відводити спеціально виділений час. Останній місяць перед початком нового навчального року й чергового півріччя, останній тиждень кожного місяця відводять на підведення підсумків, доведення завдань, планування бойової підготовки й інших видів повсякденної діяльності. Також необхідно провести підготовку командирів і учбово-матеріальної бази до нового року бойового навчання

Правильне, а виходить, і якісне планування є основною умовою організованої й ритмічної роботи колективу військової частини

Необхідно не просто формально дотримувати плановості в роботі, а необхідно досягти особливої погодженості й взаємозв’язку всіх планів, по яких реалізують свою повсякденну діяльність військова частина, всі її структурні елементи – командири й органи керування, всі підрозділи, окремі виконавці

Необхідно контролювати своєчасне доведенні цих планів до виконавців і ретельній підготовці всіх заходів

Планування як функція керування

Планування повсякденної діяльності військової частини - це функція керування состоящая у визначенні й ранжируванні по важливості для підтримки бойової готовності цілей і завдань діяльності певного періоду часу, розробці збалансованих по необхідних витратах і наявних ресурсах планів дій для їхнього досягнення, розподіл відповідальності за них виконання

Якісне його здійснення є необхідною умовою цілеспрямованої й ритмічної роботи колективу військової частини. Результати планування відбиваються в планіруючих документах

План - це оформлений поустановленной формі документ, у якому визначені головні завдання й основні заходи ( дії ) по їхньому виконанню, послідовність і строки їхньої підготовки й проведення конкретними виконавцями, необхідні витрати часу й матеріальних ресурсів. План- це відбиття рішення командира

Планування повсякденної діяльності – творчий процес. Воно не терпить формалізму, а для його виключення є тільки один шлях – особиста участь командира й начальника штабу, керівництво цим процесом

Творчий підхід до планування полягає :

    • у глибокому аналізі й обліку реального стану бойової готовності військової частини, ходу виконання основних завдань і заходів її підготовки на сучасний момент часу;
    • у твердому знанні й розумінні загальної системи підтримки бойової готовності, місця й значення кожного заходу в це системі й, виходячи із цього, виборі ефективних і реалізованих варіантів дій;
    • у постійному обліку планової перспективи (на один – два місяці вперед при місячному плануванні й на рік при річному плануванні) і прогнозуванні можливої зміни обстановки;
    • у чіткій погодженості по цілям, завданням, місцю й часу, рівням керування змісту й показників всіх планіруючих документів

Основні принципи планування

Висока якість планування можна забезпечити, якщо при здійсненні його будуть дотримані загальні принципи планування

Перший. Централізація, тобто здійснення планування зверху внизпо рівням керування послідовно або последовательно-параллельнимспособом. Це означає, що нижчі рівні керування при плануванні одержують і приймають до виконання завдання, поставлені вищими. Ураховують і керуються їхніми планами, а завершення планування й твердження основних планіруючих документів рознесені по строках: спочатку у вигляді військ, потім в об’єднанні, з’єднанні, військовій частині й у підрозділі, чим забезпечується погодженість планів по рівнях керування

Другий. Орієнтування всієї діяльності, її основних заходів і робіт на кінцевий результат. Для цього на кожний період повсякденної діяльності визначаються й чітко формулюються головні цілі й завдання, досягнення яких вносить великий вклад у підтримку встановленої бойової готовності. Вони відбиваються у відповідних планах

Третій. Відповідність обраних способів і порядку досягнення цілей і виконання завдань наявним у розпорядженні силам, засобам і ресурсам, у тому числі й ресурсам часу. Слідом за визначенням головних завдань необхідно визначити перелік заходів і робіт, що забезпечують їхнє виконання, розрахувати необхідне для їхнє здійснення количествосил, засобів і ресурсів

Четвертий. Зосередження сил, засобів і ресурсів, зусиль органів керування на заходах і роботах, без успішного проведення яких не можливо досягти бажаних результатів у виконанні завдань. Із усього переліку намічених заходів виділяються в такий спосіб основні, котрим віддається пріоритет при виділенні сил, засобів і ресурсів

П’ятий. Взаємоузгодження всіх планіруючих документів одного рівня, заходів різних рівнів керування по цілям і завданням, змісту, місцю й часу, послідовності здійснення. Для реалізації цього принципу перед твердженням проводитсяих звірення

Шостий. Чіткий розподіл відповідальності за підготовку й проведення заходів, занять і робіт, своевременноедоведение завдань, основних заходів і порядку їхнього виконання до безпосередніх керівників (організаторів) і виконавців

Методи планування

Припланировании повсякденної діяльності у войскахиспользуют різні методи. У загальному розумінні метод – це певним чином

    • упорядкована діяльність,
    • сукупність принципів,
    • правил,
    • прийомів,
    • способів досягнення мет

Відомі послідовний і послідовно – паралельний, мережний, програмно – целевойметоди планування . Найбільш загальним, що є в тім або іншому ступені теоретичною основою для інших, є програмно – цільовий метод планування, або як його ще називають – планування по цілям і завданням. Суть методу полягає в самій його назві: для кожної мети або завдання своя програма дій

Програмно -цільове планування- це метод планування, заснований на визначенні сукупності погоджених заходів, необхідних і достатніх для досягнення точно сформульованих цілей і завдань. Процес планування при цьому має структуру, показану на схемі №2.

На першому етапі - складання програми:

Мети й завдання повсякденної діяльності частини





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.