Мелодійність поетичних образів Павла Тичини

Однієї з головних особливостей чудової поезії П. Г. Тичини було його світосприймання через музику. Коли читаєш його добутку, здається, що музика супроводжує кожний рядок поэзий, а потім ще довго живе в душі, хвилює й радує. Про те, як поет був закоханий у музичні теми, як володів майстерністю перекладати красу людей, велич часу, красномовно свідчать його добутки: поема – симфонія «Сковорода», фуга «Шуши, епоха наша!», реквієм «Похорони друга», «Дума про три Вітровому», «Пісні про гармонії», пісня-ноктюрн «Ви знаєте, як липа шелестить», вірші збірнику «Сонячні кларнети», «Музичний ранок у консерваторії», кантата «Марії Занккозецкой». Яскравим прикладом об’єднання слова й музики є його поезія «Сонячні кларнети».

Збірник «Сонячні кларнети» в 1918 році став етапною подією в українській літературі. Л. Новиченко назвав її «одним із самих музичних створінь у світовій поезії».

Мир «Сонячних кларнетів» сповнений дзвінких і пастельних фарб і звуків. Світлові й звукові фарби створюють світлову музику сонячних кларнетів, які, по визначенню одного з дослідників П. Тичини А. Никовского, нагадують «щось подібне довгим блискучим трембітам у руках ангелів… Кларнети – це сурми світла, космічного ритму, трембіти, виткані із променів».

Серед цих віршів особливе місце займає «Арфами, арфами…», як виняткове явище в художній літературі. Цей вірш зачарує музикальністю, майстерним перекладом ліричного змісту на мову музики. Тичинова арфа нібито виконує ніжністю, мелодійністю, рядка потихеньку зачаровують. Вона звучить протягом усього добутку й м’яко омузичивает всі слова. Навіть слова «сміх», «плач», «думи», «засмучена» сприймаються як уявні мелодії, які визначають зміст замисленого поетичного добутку

У ньому також чутно мажорне звучання, різноманітне за кольоровими відтінками: «арфами золотими, «квітами – перлами», «плач… перламутровий», «поточки, як дзвіночки» та інше. Вражаюча сила гармонії вірша «Арфами, арфами…» складається в об’єднанні слова й звукових образів, у чіткому ритмі, у композиційному порядку. Цьому підпорядковане й симетричне розміщення рядків, початок кожного куплета з паузою, позначено тире, а саме: «Арфами, арфами», «Думами, думами, «Будь-яка, мила». Такі словосполучення нагадують головну тему, фіксують щиросердечні пориви ліричного героя

  • Арфами, арфами
    Золотими, громовими відгукуються ліси,
    самозвонними:
    не до сну -
    мчить весна -
    перли й квіти
    у косах дівочих

Своєрідність стилю П. Тичини виявляється не тільки в замилуванні природою весни, а й у глибоких роздумах, які вводять нас у чарівну весняну музику:

  • Думами, думами,
    немов море кораблями, переповнилася лазур
    нежнотонними:
    гримне бій
    вогневий,
    сміх буде, плач буде
    перламутровий…

Чарівна музика добутку «Арфами, арфами» такими ж сонячними, життєрадісними, сповненими тими ж глибокими настроями, якими відзначається вся поезія Павла Григоровича Тичини

Збережи - » Мелодійність поетичних образів Павла Тичини . З'явився готовий твір.

Мелодійність поетичних образів Павла Тичини





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.