Максим Горький

Максим Горький “Я бачив ці оповідання під Акерманом, у Бессарабії, на морському березі”,так починає Максим Горький один зі своїх кращих добутків. В оповіданні “Баба Изергиль” відбилися незабутні враження автора від його скитаний по південній Бессарабії ранньої навесні 1891 року. Оповідання ставиться до ранніх добутків М. Горького й продовжують романтичну лінію (оповідання “Макар Чудра” і “Челкаш”), у якій найбільше сильно відбилося авторське замилування цільною й сильною людською особистістю. Композиція оповідання досить складна

Оповідання багато повідало на своєму столітті Изергиль ділиться на три як би самостійні частини (легенда про Ларре, оповідання Изергиль про своє життя, легенда про Данко), кожна з яких цілком підпорядкована однієї мети найбільше повно створити образ головного героя. Тому всі три частини являють собою єдине ціле, пронизане загальною ідеєю, що полягає в прагненні автора виявити щиру цінність людського життя. Композиція така, що дві легенди як би обрамляють оповідання про життя Изергиль, що і становить ідеологічний центр добутку. Легенди розкривають дві концепції життя, два подання про неї. Система образів повністю підпорядкована прагненню автора щонайкраще розкрити тему добутку, тому що питання про волю й несвободу людини переслідує його протягом всього творчого життя. До найбільш яскравих образів оповідання, що несе на собі основне ідейне навантаження, можна віднести образи Ларры, Данко й баби Изергиль.

Ларра, що веде образ першої легенди, представлений читачеві в найгіршому світлі. Непомірна гординя, величезна себелюбність, крайній індивідуалізм, що виправдує будь-яку твердість, все це викликає в людях тільки жах і гнів. Син орла й земної жінки, він, порахувавши собі втіленням сили й волі, ставить своє “я” вище навколишніх його людей, чим прирікали себе на вічну самітність, презирство й нелюбов

Тому довгоочікувана воля й безсмертя дивним і неминучим покаранням, що є для його. В оповіданні Ларре протипоставлений герой другої легенди, що виражає вищий ступінь любові до людей. Гордість Данко це сила його духу, упевненість у собі. Він, пожертвувавши своїм життям заради звільнення людей, заслуговує щире безсмертя за подвиг, доконаний в ім’я життя й щастя народу

Одним з менш помітних, але не менш значимих образів є образ оповідання. Саме це образ людини, що мандрує по Русі, що зустрічає на своєму шляху самих різних людей, містить у собі найважливіші засоби вираження авторської позиції. Саме очами автобіографічного героя бачить читач Изергиль. Її портрет відразу ж виявляє дуже значиме протиріччя. Про прекрасну й почуттєву любов повинна була б розповідати юна дівчина, а перед нами ж з’являється глибока баба

Изергиль упевнена в тім, що її життя, виконане любові, пройшла зовсім інакше, чим життя Ларры. Вона не може навіть представити нічого загального з ним, але © Алл Соч. РУ 2005 погляд оповідача знаходить цю спільність, парадоксально зближаючи їхні портрети. Відношення автора до знедоленого Ларре, на мій погляд, однозначно. Засуджуючи життєву позицію цього героя, Горький показує до якого результату приводить людини індивідуалістична мораль

В образі ж Данко письменник втілює свій ідеал сильної особистості, здатної на самопожертву. У всіх своїх образах (епізодичний і головних) Горький бачить прояв народного характеру рубежу століть, намагається досліджувати його слабкі й сильні сторони, виражаючи свою позицію не прямо, а побічно, за допомогою самих різних художніх засобів. В “Бабі Изергиль” зв’язок із традиціями романтизму виразно відчувається в різкому протиставленні двох героїв, у використанні романтичних образів тьми й світла ( зіставлення тіней Ларры й Данко в легенді про Данко), у гиперболизированном зображенні героїв ( “У його очах було стільки туги, що можна було б отруїти нею всіх людей миру”). Зображення барвистих пейзажів має величезна художня цінність

Воно не тільки передає читачеві незабутні враження, але і як би зближає “минуле” і “казку”. Своєрідність жанру (оповідання в оповіданні), що грає в цьому добутку більшу ідейно-художню роль, дозволяє письменникові встановити зв’язок між легендарними, розказаними Изергиль, і реальною дійсністю. Особливе місце в оповіданні займають елементи деталізованого опису Изергиль, якось: “тьмяні очі, “потріскані губи, “зморщений ніс, загнутий, немов ніс сови”, “чорні ями щік, “пасмо попелясто-сивих волось”. Вони оповідають про нелегке життя головної героїні задовго до того, як вона розповідає свою історію. Досить легко визначається зміст назви даного добутку

Справа в тому, що образ баби Изергиль максимально наближений до образа “людини, що живе серед людей”. Тільки вона наділена правом і можливістю в доступній формі виражати власний погляд на життя. Тому саме її свідомість, характер, часом таємничі протиріччя виявляються основним предметом зображення, звідки можна зробити висновок, що оповідання написане заради створення образа, ім’ям якого й назване добуток. Підводячи риску під всім вищесказаним, хочу поділитися й своїми враженнями про прочитаний добуток. Можу сказати, що проблеми, порушені в оповіданні, сильно мене схвилювали, змусили глибоко задуматися над сенсом життя, а численні образи “вільних” людей наштовхнули на думку, що воля це таке ж невизначене й безмежне поняття, як життя

Збережи - » Максим Горький . З'явився готовий твір.

Максим Горький





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.