Людські типи в романі И. А. Гончарова «Обломів»

У романі “Обломів” дуже яскраво описані різні типи людських характерів. За словами Н. А. Добролюбова, автор роману прагнув “випадковий образ, що мигнув перед ним, звести в тип, додати йому родове й постійне значення”. Однак для того, щоб образи стали типовими, необхідні певної умови. Сам Гончарів писав про цьому так: “…Якщо образи типові, вони неодмінно відображають на собі – крупніше або дрібніше – епоху, у якій живуть”. Зовнішній вигляд кожного героя дивно гармоніює з його внутрішнім миром. Що, наприклад, нам відомо про зовнішність головного героя?

“Середнього росту”, “приємної зовнішності”, “ока темно-сірі”, “колір особи… байдужний”, “пухкі руки”, “обрюзг не по літам”. Крім того, відзначається, що це була людина “з відсутністю всякої певної ідеї, усякої зосередженості в рисах особи”. Останнє визначення вже прямо ставиться до внутрішнього миру, психологічному складу Обломова.

Іноді він буває по-своєму одухотворена: “Думка гуляла вільним птахом по особі, пурхала в складках чола, потім зовсім пропадала…” І яке ж враження провадив Обломів на людей? “Добряга, мабуть, простота!” – така думка могла зложитися в людини поверхневого

Людина ж “поглубже, посимпатичнее”, говориться в романі, після довгого вглядування в особу Обломова “відійшла б у приємному роздумі, з посмішкою”. Малюючи портрет Обломова, письменник навіть речі робить частиною його характеру. Так, наприклад, він описує халат Іллі Ілліча: “…як слухняний раб, покоряється самонайменшому руху тіла”.

Таким чином, психологія Обломова розкривається не тільки завдяки аналізу його щиросердечних переживань, але й через зображення навколишніх його предметів і всієї обстановки, у якій він живе. Про що б не йшла мова – про чи зовнішність головного героя, про вираження його особи, про його думки або почуття – у всім протягають апатія й лінь. Сам Ілля Ілліч дав назву тої непереборної чинноості, що всьому життю тягла його до дна, поки не погубила остаточно.

Він визначив її одним словом – “обломовщина”. Характерні риси “обломовщини” втілилися не тільки в образі Обломова, але й в образі його слуги Захара. Цікаво, що, незважаючи на розходження в соціальному стані (адже Обломів – пан, а Захар – його кріпосний слуга), вони те саме що друг другові

Обоє виросли на одній і тім же ґрунті, обоє випробували на собі “чарівність обломовской атмосфери, способу життя”. Обломовщина руйнуючим образом подіяла не тільки на панів, але й на їхніх слуг. Вона заразила лінню й тих і інших. Якщо зіставити фігури Обломова й Захара, стане зрозуміло, що їхні долі переплелися в такий тугий вузол, що вони вже й існувати друг без друга не могли

Гончарів пише: “Стародавній зв’язок була невигубна між ними”. Обломів розпоряджався Захаром, як будь-якою своєю річчю, а Захар хоча й зллився часом на пана за його капризи, при цьому його “поважав внутренно”. Захар так само, як і Обломів, з тугою згадував Обломовку, що любила, “як кішка своє горище”.

Цікаво, що Захар, з одного боку, був безмежно відданий Обломову, а з іншого боку – без кінця брехав йому. Крім надзвичайної ліні йому були властиві й інші пороки. Він любив випити й завжди норовив “усчитать” у пана гривенник. Захар також не ладь посплетничать, придумати про пана яку-небудь небилицю. Таким чином, пан і слуга прекрасно доповнюють друг друга

В одному з епізодів Ілля Ілліч подумав про Захара: “Ну брат, ти ще більше Обломів, чим я сам”. Обломову й Захарові в романі протиставляються Ольга й Штольц. Це представники зовсім іншого типу характеру. Штольц є уособленням енергії й працьовитості. З Обломовым його зв’язує дитяча дружба – віддана й ніжна, – але при цьому конфлікт між ними очевидний

Це конфлікт не просто двох людей, а двох абсолютно різних способів життя. Навіть зовнішній вигляд Штольца є повним контрастом із зовнішністю Обломова. За словами Гончарова, Штольц “весь складений з костей, мускулів і нервів, як кревний англійський кінь”. Письменник зобразив Штольца гармонічною й цільною людиною, людиною боргу

Слова в нього не розходяться зі справою, вона незвичайно працьовитий. Штольц – копіювання заборонене © 2005 чоловік діловий, реаліст до мозку костей. Інша справа – мрійливий і непрактичний Обломів

Ця мрійність і непрактичність, може бути, надають йому певний шарм. Обломів м’якше й душевніше Штольца. Адже не випадково він зачарував серце такої тонкої й одухотвореної дівчини, як Ольга Ильинская.

Образ Ольги – один із самих чудових образів російської жінки в класичній літературі. У романі яскраво виражена думка, що жінка може зіграти важливу роль у суспільному житті. Нею володіє пекуча ненависть до “обломовщини”, і вона всіма чинностями намагається врятувати від її свого коханого. Спочатку вона робить це по проьбе Штольца й не підозрює про те, що почуття боргу незабаром переросте в любов. Високе почуття любові вплинуло не тільки на Обломова, але й на саму Ольгу

Писарєв так написав про це: “Ольга росте разом зі своїм почуттям; кожна сцена, що відбувається між нею й улюбленим нею людиною, додає нову рису до її характеру…” Любов ця принесла Ользі багато горя. Їй удалося лише на мить вирвати Обломова з “болота” звичної йому життя, а потім “обломовщина” знову “засмоктала” його. Ольга – більше цільна й одухотворена натура, ніж Штольц.

Коли вона стала дружиною Штольца, він “зник перед нею, як зникає гарний, але звичайний чоловік перед своєю блискуче обдарованою дружиною”. Такі основні людські типи, показані И. А. Гончаровым на прикладі головних героїв знаменитого роману “Обломів”. Їх можна зустріти в Росії й сьогодні – ні обломовы, ні штольцы не зникли з нашого життя (особливо – перші). Напевно дуже багато з людей можуть виявити в собі часточку Іллі Ілліча Обломова. И – хто знає!

- може бути, життя без обломовых була б нудна, надто рационалистична й однобока

Збережи - » Людські типи в романі И. А. Гончарова «Обломів» . З'явився готовий твір.

Людські типи в романі И. А. Гончарова «Обломів»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.