Людина й ідея в романі А. М. Горького “Мати”

Роман “Мати” добуток, створене на рубежі двох століть, у нелегкий і бурхливий час, що стрімко несе все старе й дающее життя новим ідеям, новим суспільним плинам, які опановували розумами й серцями. Процес корінного ламання суспільного світогляду, що розгорнувся в російському суспільстві в даний період, відома боротьба між новими матеріалістичними й ідеалістичними філософськими плинами, що виникли на рубежі 19-20 століть, все це не могло не знайти відбиття в літературних творах тої епохи. Творчість Горького не є тут виключенням. Воно виявило собою відгук на події часу, коли мінялося саме поняття героїчного, коли протест проти існуючого ладу став справою кожної розсудливої людини

Зовсім інше питання, у яких формах цей протест виражався. Не можна забувати, що разночинский період визвольного руху в Росії змінився в © Алл Соч. РУ 2005 цей час пролетарським, що розвивався переважно під впливом теорії марксизму, що, як відомо, має досить істотні витрати. Роман “Мати” виявляє зовсім чітку позицію автора стосовно суспільних перетворень; добуток перейнятий пафосом боротьби за перебудову життя, що тривалий час давав привід для досить однобічної оцінки його в рамках радянської ідеології. За “героїчною боротьбою нового покоління революціонерів” не зауважували (або не хотіли зауважувати) живих людей з їхніми внутрішніми протиріччями, стражданнями, моральними шуканнями. Але ж саме внутрішній духовний мир людини цікавив найбільших російських письменників, добутку яких визнані класикою світової літератури

Однобічний підхід до даного добутку, нав’язаний комуністичною ідеологією, безсумнівно, не може задовольнити людини, що вважає себе щирим знавцем і цінителем літератури. Імовірно, більш доцільно буде розглядати цей добуток, досліджуючи духовний мир героїв. Так, кращі почуття, що виникають у серцях, кличуть людей на службу високій і світлій ідеї. Але коли ця ідея заслоняє собою все інше, поневолюючи людини, вона глушить у душі його ті самі почуття, які спонукали його до служіння їй. Трагичен цей парадокс

И отчетливей усього проявляється він в образі Павла Власова, що розглядався донедавна як беззастережно позитивний. Але саме в ньому проявляється сильніше всього “одержимість ідеєю”, саме тут це явище здобуває найбільш руйнівні форми. Прагнення до високої мети, переростаючи у фанатизм, придушує в душі його такі вічні людські почуття, як сыновняя любов, любов до будинку, кженщине.

Жорстоко, не по-синівські, говорить він матері, що приречено вмерти за свою ідею, не хоче слухати її перед демонстрацією. Образ Павла це образ людини, що робить, хоча й не по злому намірі, нещасними всіх тих, кому він дорогий. Особливо це видно з історії його любові

У житті перед ним постійно виникає вибір між ідеєю й живою душею. І він вибирає ідею… Тому образ Павла Власова трагичен.

У душі цієї людини відбувся розлад між найглибшими, кореневими, життєвими основами й ідеєю, метою, поставленої їм самим. Героєм, що несе в собі духовний початок, у кому сильні кращі людські почуття, є, безсумнівно, Ниловна. Могутня сила її материнської любові втримує Павла від повного занурення у фанатичне божевілля. Саме в образі матері найбільше органічно з’єдналися віра у високу мету з найбагатшим духовним миром. Тут, безумовно, необхідно відзначити глибокий і міцний зв’язок Ниловны з народом, що завжди в російській літературі оцінювалося як багатство душі людини, його близькість до джерел, корінням національної культури

Ідея окриляє Ниловну, дає їй піднятися, знайти віру в себе, але не переростає в її свідомості в мету, що вимагає фанатичного служіння. Цього не відбувається, імовірно, тому, що зв’язок Ниловны з народними коріннями дуже міцне. Очевидно, саме цей зв’язок визначає внутрішню стійкість людини

Помітимо, що Андрій Знахідка, соратник Павла, набагато глибше його в духовному плані. Цей образ також близький до народу, про це говорить його відношення до Ниловне: ніжність, турбота, пещення. У Павла цього немає. Автор показує, як небезпечно для людини віддалятися від народних корінь, коли втрачаються всі щирі духовні цінності

Назва роману обрана письменником не випадково. Адже саме мати (вічний образ) є щирим, людяним, люблячим, щирим образом

Збережи - » Людина й ідея в романі А. М. Горького “Мати” . З'явився готовий твір.

Людина й ідея в романі А. М. Горького “Мати”





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.