Любовна лірика Марини Цветаевой

Марина Цветаева ніколи не говорила про себе «поетеса». &copy A L L S o c h. r u Завжди – поет. Вона у своїй поезії, безумовно, жінка, але жінка сильна, смілива, могутня. Вона – Цар-Дівиця із древніх російських билин, урівень своєму нареченому й навіть переважаюча його. Її лірична героїня тільки мріє про з’єднання з рівним. Вона знає, що «не призначено, щоб сильний із сильним з’єдналися б у світі сем». Зустріч сильних, здавалося б, призначених один одному, завжди обертається боротьбою. Це може бути боротьба на поле бою, як в Ахіллеса з Панфесилией, це мржет бути боротьба на шлюбному ложі, боротьба й таємниця, як у Зиґфріда й Брунгиль-Ды. Це може бути боротьба самолюбий і великодуший, як в «Поемі кінця».

Але результат завжди один: «Не призначено, щоб рівний з рівним… Так разминовываемся ми». Але, може бути, зустріч-незустріч двох рівних, двох сильних – це ще дуже успішний результат любові у світі Цветаевой. Цей любовний спалах, яскрава, як блискавка, іноді приходить уже пізно, коли нічого не можна змінити (хоча змінити із самого початку нічого було не можна). Як у зустрічі-незустрічі Ахіллеса з Панфесилией, обійми яких – це обійми переможця й переможеної (вірніше – не переможеної, поваленої), убитої й убивці

И вона породжує тугу на все життя в тих, ким цей спалах пережитий, « раз-минование» не приводить до зради, всі інші нічого не значать, нічого не коштують поруч із недосяжним коханим, зустріч із яким була неминуча й неможлива: «Як живеться Вам із другою женщиною? Без божеств? Государиню із престолу сведши (з оного сошед), як живеться Вам, здоро-вится, можеться, співається – як? З митом безсмертної вульгарності як справляєтеся, бідняк?

» Зрада нічого не виходить, тому що на питання: «Як живеться Вам зі стотисячної? Вам, позяавше-му Лилит?» – є тільки одна відповідь: «Як живеться, милий?

Тяжче чи, так само чи, як мені з іншим?» Але є безліч інших зустрічей-незустрічей: коли коханий слабшала, коли закохана жінка бачить у ньому не чоловіка, але отрока, коли вона не насмілюється зазіхнути на нього, тому що боїться його привласнити, зробити не рівним, а своїм. І все-таки падає в цю безодню, притягнута його зачаруванням. Тривога у віршах наростає й наростає й зривається в безнадійність расставанья. «Чиї пальці дбайливі торкали твої вії, краса?

Коли і як, і де, і чи багато ціловані твої вуста – не запитую. Дух мій прагнучий переборов цю мрію. У тобі божественного хлопчика – десятилітнього – я шаную». Так починається роман. А потім: «Тут у кожного думка двояка, тут їздець квап коня. Ми пройдемо, гаманцем не дзвякаючи й браслетами не дзенькаючи

Уж з будинками будинку розходяться, а на площі шум і танок. Тут у маленької Богородиці вся Кордова в любові клялася. У фонтана присядемо мовчачи ми, тут, на кам’яний ґанок, де вперше очами вовчими ти націлився мені в особу…

» И все-таки – спроба уникнути: «Ти бешкетництво прикінч, так засвіти свічу, щоб з тобою нонче не було, як хочу». Але тут розлука неминуча, вона закладена в самій суті подібного роману з нерівним. Усе кінчається завжди однаково: «Так, руки заклавши в кишені, коштую. Синіє зоряний шлях. Знову любити кого-небудь?

Ти їдеш ранком рано…» «Хочу в дзеркала, де каламуть і сон що туманить, я випитати, куди Вам шлях і де пристановище. Я бачу щогли корабля. І Ви на палубі. Ви в димі поїзда

Поля, полючи у вечірній скарзі. Вечірні поля в росі, над ними ворони. Благословляю Вас на всі чотири сторони». Але слабкий коханий, як правило, не просто залишає улюблену, він виявляється зрадником, на догоду поголосці, людям, своїй добрій славі приносящим її в жертву. Так надходить Стенька Разін, із циклу Цветаевой, так надходить Гамлет: «На дні вона, де іл і водорості, спати в них пішла, але сну й там немає. Але я неї любив, як сорок тисяч братів любити не можуть…

Гамлет! На дні вона, де іл, іл, і останній віночок сплив на приречных колодах… Але я неї любив, як сорок тисяч… Менше все-таки, чим один коханець…» Самою щасливою любов’ю в цьому світі виявляється любов до вже збіглим («Пушкін», «Генералам дванадцятого року…

»). Не про їх чи сказала Марина: «Любила більше Бога милих ангелів його…»

Збережи - » Любовна лірика Марини Цветаевой . З'явився готовий твір.

Любовна лірика Марини Цветаевой





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.