Любовна лірика А. С. Пушкіна (5) – твір по творчості А. С. Пушкіна

“…Що становить зміст дрібних п’єс Пушкіна? Почтя завжди – любов і дружба, як почуття, найбільш обладавшие поетом і колишнім безпосереднім джерелом счастия й горя всього його життя”, – уважав В. Г. Бєлінський.

Любовна лірика Пушкіна ліцейського періоду написана в традиціях класицизму. У ній поет часто звертається до міфологічних образів: Купідонові, Венері, Амуру, і іншим. Пушкіна використовує традиційну форму – форму любовного послання: “До Наталі” (1813 р.), “До неї” (1815 р.), “Послання Ліді” (1816 р.). Вірш “До Наталі” звернено до кріпосної акторки домашнього театру графа В. В. Толстого в Царському Селі. Починається воно визнанням:

Так і мені довідатися трапилося,

Що за птах Купідон:

Серце жагуче зачарувалося;

Зізнаюся – і я закоханий! – До зустрічі з Наталею поет був подібний “легкому зефіру”, він сміявся “у зло Амуру”, але дарма:

…Нарешті й сам попався,

Сам, на жаль! З розуму зійшов. – Далі поет зізнається, що закохано вперше:

Так, Наталя! признаюся:

Я тобою полонен,

У перший раз ще, стыжуся,

У женски принадності закоханий.

…ти не знаєш,

Хто твій ніжний Селадон,

Ти ще не розумієш,

Отчого не сміє він

И сподіватися? – И розкриває себе:

Знай, Наталя! – я – чернець.

В “Посланні Ліді” Пушкін називає свою кохану “наперстницей Венери”:

Тобі привітний уклін,

Любові віденок і ліри дзенькіт.

У більше пізніх віршах Пушкін звертається до романтизму. До цього періоду ставляться вірші “Чорна шаль” (1820 р.), “Згасло денне світило…” (1820 р.), “Ніч” (1823 р.) і інші.

“Чорна шаль” – вірш про нещасну любов, про гіркоту зради. Це сумні спогади, викликані “чорною шаллю”:

Коли легковірний і молодий я був,

Младую грекиню я жагуче любив – Трагично закінчилася любов:

Я пам’ятаю моленья поточну кров,

Загинула грекиня, загинула любов! – Закоханий не зміг простити зради.

“Згасло денне світило…” – спогаду про Батьківщину, про “божевільну любов”, про

Загубленої молодості:

Я згадав колишнього років божевільну любов

И всі, чим я страждав, і все, що серцю мило,

Бажань і надій чарівний обман… – Ці спогади несуть лише страждання, “рани серця” невиліковні.

“Я пам’ятаю дивовижне мгновенье” (1825 р.) – звертання до А. П. Керн, але виходить за рамки звичайного любовного послання, тому що є свого роду поетичною біографією. “Душі настало пробужденье” після духовної кризи”, і з’явилася любов -низинний супутник поезії.

“На пагорбах Грузії” (1829 р.) – міркування поета із приводу незвичайності й суперечливості його почуттів. На початку добутку – злегка намічені поетичні образи південної природи:

На пагорбах Грузії лежить нічна імла,

Шумить Арагва переді мною… – Почуття поета складно инеобычно, він пише:

Мені смутно й легко, сум миючи світла,

Сум миючи повна тобою… – На початку наступного вірша спокійне дотепер почуття спалахує:

Тобою, однієї тобою… унынья мого

Ніщо не мучить, не тривожить… – Любов супроводжується уныньем, але уныньем легенею, світлим. Працюючи над рукописом, Пушкін закреслив слово “унынья” і написав “мечтанья”, але потім відновив колишнє слово. Видимо, як не дивно звучала фраза, саме вона точно виражала почуття поета. Пушкіна говорить, що це не нова, а колишня любов розгорілася в його серце:

И серце знову горить і любить… – Поет міркує над особливістю свого серця, воно любить “тому, що не любити не може”. Вірш існує й в іншій редакції, що, на думку С. М. Бонди, є остаточною.

“Я вас любив…” (1829 р.) – спогаду про минулу любов, ще не зовсім згаслої в душі поета:

Я вас любив безмовно, безнадійно,

Те боязкістю, то ревнощами млоїмо,

Я вас любив так искренно, так ніжно,

Як дай вам бог улюбленої бути іншим.

Сонет “Мадона” (1830 р.) (у Пушкіна одне “н”) присвячений майбутній дружині Пушкіна Н. Н. Гончаровой. Поет ототожнює наречену з Мадонною. Вірш перейнятий ідеєю гармонії й досконалості:

Не безліччю картин стародавніх майстрів

Прикрасити я завжди бажав свою обитель

А лише однієї…

…щоб на мене з полотна, як із хмар,

Пречиста й наш божественний рятівник -

Вона з величьем, він з розумом в очах -

Дивилися… .

Пушкін із замилуванням говорить про свою наречену:

…Творець

Тебе мені ниспослал, тебе, моя Мадонна,

Найчистішої принадності найчистіший зразок.

Любов була супутницею поезії Пушкіна протягом всього його життя. Відповідно любовна лірика є невід’ємною частиною його творчості.

Збережи - » Любовна лірика А. С. Пушкіна (5) – твір по творчості А. С. Пушкіна . З'явився готовий твір.

Любовна лірика А. С. Пушкіна (5) – твір по творчості А. С. Пушкіна





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.