Любов у житті Базарова й братів Кірсанових

Творчість великого російського письменника Івана Сірий-Геевича Тургенєва – це гімн високої, натхненної, поетичної любові. Досить згадати романи “Рудин”, «Дворянське гніздо», «Напередодні», «Ася», « Пер-Вая любов» і багато усі права захищені 2001-2005 інші добутки. Любов, на думку Тургенєва, таємнича. «Є такі миті в житті, такі почуття….На них можна тільки вказати – і пройти мимо», – читаємо у фіналі роману « Дворян-Ское гніздо».

Разом з тим здатність любити Турге-Із уважав мірилом людської цінності. Повною мірою ставиться це й до роману «Батьки й діти». Що ж значить любов у житті Базарова? Адже моло-дой нігіліст заперечує всі «романтичні почуття». Втім, не можна представити героя аскетом

Він був «великий мисливець до жінок і до жіночої краси, по любов у розумінні ідеальному, або, як він виражався, романтичному, називав нісенітницею, непрощенною дурницею…». Фенечка залучає Базарова тим же, чим і братів Кірсанових, – молодістю, чистотою, непосредствен-ностью. Дуель із Павлом Петровичем відбувається в той момент, коли Базарів виведений із щиросердечного равнове-ця пристрастю до Одинцової (про це говорить і симмет-ричное побудова глав). Мовлення, таким чином, не йде про любов героя до миловидного, але простенької й «порожній» Фенечке. Інша справа – відносини Содинцовой.

«Одинцова йому подобалися: розповсюджені слухи про неї, воля й незалежність її думок, її безсумнівне расположе-ние до нього) – всі, здавалося, говорило на його користь, але він незабаром зрозумів, що у відносинах з нею «не доможешся користі», а відвернутися від її він до здивування своєму), не мав сил». Тургенєв показує внутрішню борьб) героя із самим собою. Саме в цьому полягає объяс-нение показного цинізму Базарова. «Отаке багате тіло! Хоч зараз в анатомічний театр», – говорить він про Одинцову. А тим часом Аркадій зауважує у сво-їм другу й учителі незвичне хвилювання, навіть ро-бость у відносинах Содинцовой.

Почуття Базарова – це не тільки фізична пристрасть, «голос крові», це – любов. «…Він легко злагодив би зі своєю кров’ю, але щось інше в нього вселилося, чого він ніяк не допускав, над чим завжди жартував, що обурювало всю його гордість». Боротьба Базарова зі своїм почуттям споконвічно обрече-на на невдачу

Своїм романом Тургенєв затверджує вічну цін-ность для людини любові, краси, мистецтва, приро-ды. Під час побачення з Одинцовій Базарів раптом ощу-щает приголомшливих крас)’ і таємничість літньої ночі. Герой прекрасно бачить, що Одинцова занадто вуж себе «заморозила», що вона дуже високо цінує соб-ственное спокій і розміряний порядок життя. Рішення розстатися з Ганною Сергіївною залишає в душі Базарова важкий слід

Прощаючись перед смертю з Одинцовій, тургеневский герой говорить про своєму ви-соком призначенні, про трагічну самітність, про Росію. Исповедальные слова! Такі слова вимовляють тільки перед найближчою людиною… Базарів – неабиякий у всім

И все-таки такий тип людей поки залишається незатребуваним. Базарів умирає. «Умерти так, як умер Базарів, – однаково що зробити великий подвиг…

» (Писарєв). Любов відіграє істотну роль у житті Миколи Петровича Кірсанова. Женившись відразу ж після смер-ти батьків, Микола Петрович віддається мирному плину сільського життя

«Десять років пройшли як сон». Смерть дружини – страшний удар для Миколи Пет-Ровича. «Він ледь виніс цей удар, посивів у кілька тижнів; зібрався було за кордон, щоб хоч небагато розвіятися… але отут настав 48-й рік». Відносини Миколи Петровича з Фепечкой значи-тельно спокійніше.

«… Вона була так молода, так одино-ка; Микола Петрович був сам такий добрий і скром-ный… Інше доказувати нема чого…» Фенечка залучає Кірсанова саме своєю молодістю, красо-той. Тургенєв проводить через випробування любов’ю й Упавши-Ла Петровича Кірсанова. Зустріч на балі із княгинею Р. змінює все життя героя. «Загадковий погляд» моло-дой кокетки проникає в саме серце Він «зустрів її на одному балі, протанцював з нею мазурку, протягом якої вона не сказала жодного путнього слова, і влю-бився в неї жагуче». Павло Петрович не в силах противитися своєму чув-ству.

Понаблюдаем за відносинами Кірсанова й кня-гинь Р. «Важко було Павлу Петровичу, коли княгиня Р. його любила; але коли вона охолонула до нього, а це злучи-лось незабаром, він ледве з розуму не зійшов. Він терзав-ся й ревнував… тягався за нею всюди…

вийшов у від-ставку…» Безмовна любов остаточно вибиває Павла Петровича з колії. «Десять років пройшов… біс-цветно, безплідно й швидко, страшно швидко». Извес-Тие про смерть княгині Р. змушує Павла Петровича відмовитися від «суєти» і оселитися Вмарьине.

«… По-теряв своє минуле, він усе втратив». Дуель із База-Ровым через Фенечки говорить, звичайно ж, не про силу почуттів Кірсанова, а про дрібні ревнощі й бажання від-мстити за поразку в суперечці. Але чи можна говорити, що «дідки» Кірсанови не витримали випробування любов’ю? Мені здається, що нельзя.

Занадто вуж силь-ное й складне почуття – любов! У судженнях про любов Аркадія Кірсанова почуває-ся вплив Базарова. Подібно своєму «учителеві», млад-ший Кірсанов уважає любов «дурницею», «нісенітницею», «романтизмом». Втім, реальне життя швидко все ставить на свої місця

Знайомство з Ганною Сергіївною Одинцовій змушує Аркадія відчувати себе « школь-ником», «студентом» поруч із нею. «Навпроти, з Катею Аркадій був як будинку…» Молодий Кірсанов, говорячи словами Базарова, не створений для «терпкої бобылыюй життя». Доля Аркадія типова. Женившись на Каті-Рине Сергіївні, він стає «завзятим хазяїном».

«У Катерины Сергіївни народився син Коля, а Митя вже бігає молодцем і бовтає речисто». Інтереси Арка-Дия замикаються в тісному колі сімейних і господарський-ных турбот. Таким чином, і в житті братів Кірсанових, і в житті нігіліста Базарова любов відіграє трагічну роль. І все-таки сила й глибина почуттів Базарова не исче-зают безвісти.

У фіналі роману Тургенєв малює мо-гилу героя й «двох уже старезних дідків», батьків Базарова, які приходять до неї. Але адже це теж любов! «Невже любов, свята, віддана любов не всесильна?» Такий філософський фінал роману «Батьки й діти».

Головний підсумок життя Базарова в тім і полягає, що герой зумів, нехай на недовгий час, розбудити непос-редственные почуття в ті, хто холодний від природи (Одинцова). Базарів залишає у світі любов, а не не-нависть або нігілізм. Тому так доречні у фіналі роману слова Тургенєва «про вічне примирення й про жиз-ні нескінченний…».

Збережи - » Любов у житті Базарова й братів Кірсанових . З'явився готовий твір.

Любов у житті Базарова й братів Кірсанових





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.