Любов до людини, до рідної землі – основа лірики И. А. Буніна

Любов до людини, до рідних місць – основний напрямок у поезії чудового російського письменника И. А. Буніна. Найважливішим мотивом лірики по ця є перевага природного буття над громадським життям. “Змінити суспільство до кращого можна лише через зближення із природою, що є джерелом морального відродження людей”, – саме так уважав великий поет. Дуже багато віршів И. А. Бунін присвятив такому високому почуттю на землі, як любов. У своєму вірші “И квіти, і джмелі, і трава, і колосся…

” поет показує природу, що так дорога серцю кожної людини: И квіти, і джмелі, і трава, і колосся, И лазур, і полуденна спека… Строк настане - Господь сина блудного запитає: “ чиБув щасливий ти в житті земний?” І забуду я всі - Згадаю тільки от ці Полеві квіти меж колось і трав И від сладостных зліз не встигну відповісти, До милосердних колін припавши… Бунін – чудовий майстер поезії, вірші якого малюють не вигаданий, а теперішній мир, повний високого почуття – любові. Його вірші прекрасні своєю дивною, неправдоподібною точністю. У них ми попадаємо в багатобарвний, радо-яскравий мир природи

И. А. Бунін показує й любов до пташиних зграй, і любов до неба, до степу, до сонця. Все це- любов до своєї рідної землі, любов, що поет зміг передати в прекрасних віршах. В одному з таких віршів Бунін зізнається, як близький йому запах конвалії: И навік зріднився із чистою, Молодою моєю душею Волого-свіжий, водянистий Кислуватий захід твій! Тут три визначення заходу, замість яких запропонувати три інших зовсім неможливо.

И отут ми бачимо, з яким почуттям і як поет ставиться до улюбленого всі твори на a l l soch © 2005 природі, у цьому випадку до конвалії, запах якого так доріг людині. Поет любить навколишній світ і цінує його красу. У віршах він підбирає слова, які створюють звуковий образ того головного, про що він пишеться

Коли ми читаємо вірш, те чуємо, наприклад, дзижчання жука: Шерех жесткокрылый - И дрімотний жук Потягнув сумовитий, Але спокійний звук… У цьому вірші письменник теж дав нам зрозуміти, як дорога для нього природа, рідна земля. У своїх віршах И. А. Бунін виступає великим життєлюбом. Любов для нього – священне почуття, стан його душі

Поет показує й любов людини до людини, і любов до природи, що зробила його насправді щасливим. У вірші “Дитинство” Бунін радий усьому, що відбувається, у нього веселий, радісний настрій: Чим жарче день, тим сладостней у борі Дихати сухим смолистим ароматом, И весело мені було поутру Бродити по цих сонячних палатах! Любов і ще раз любов – вічна тема, що одержала настільки зворушливе й прояснене втілення в лірику Івана Олексійовича Буніна, хвилює нас і сьогодні.

Збережи - » Любов до людини, до рідної землі – основа лірики И. А. Буніна . З'явився готовий твір.

Любов до людини, до рідної землі – основа лірики И. А. Буніна





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.