Мовлення повинна відповідати законам логіки Аристотель. Двічі дві стеаринові свічі И. С. Тургенєв Найважливіша умова гарного мовлення логічність. Ми повинні піклуватися про те, щоб наше мовлення не порушувало логічних законів. Неправильне слововживання може стати причиною алогізму зіставлення непорівнянних понять, наприклад:«Синтаксис енциклопедичних статей відмінний від інших наукових статей.» Виходить що синтаксис енциклопедичних статей відрізняється від синтаксису інших енциклопедичних статей. У статті, присвяченої творчості драматурга А.Н. Островського, є така фраза: «Складний і оригінальний внутрішній вигляд Катерини знайшов своє відбиття в її мові, самому яскравому серед всіх діючих осіб «Грози».» (мова виявилася діючою особою).

Щоб усунути алогізми в мовленні іноді доводиться значно переробляти речення. Наприклад: Наші знання про багатства надр землі є лише незначною частиною схованих, ще більших багатств. Можна запропонувати такий варіант стилістичного виправлення цієї фрази: Наші пізнання про корисних копалин ще так не повні. Причиною нелогічності висловлення може стати підміна поняття, що часто виникає в результаті неправильного слововживання: Погано, коли у всіх кінотеатрах міста демонструється те саме назву фільму

Звичайно, демонструється фільм, а не його назва. Можна було написати: Погано, коли у всіх кінотеатрах міста демонструється той самий фільм. Подібні помилки в мовленні виникають згодом недостатньо чіткої диференціації понять, наприклад: Наближення прем’єри колектив театру чекає з особливим хвилюванням (чекають не наближення прем’єри, а коли відбудеться прем’єра). Нелогічної мовлення робить невиправдане розширення або звуження поняття

Нам розповіли про великого письменника й прочитали уривки з його творчості (треба було написати: з його добутків) Приклад звуження поняття: Край багатий пам’ятниками архітектури, цікавими для іноземних туристів. (чому тільки іноземних?) Особливо часто використають родове найменування замість видового, і це не тільки позбавляє мовлення точності, приводить до втрати тих конкретних відомостей, які становлять живу тканину оповідання, але надає стилю оригінальну, часом канцелярське фарбування. Причина неточності висловлення, перекручування його змісту іноді криється й у нечіткому розмежуванні конкретних і абстрактних понять, наприклад: Потрібно подумати про корми на зиму для тваринництва (є через, звичайно, корм для тварин, худоби).

Деякі вимоги логічності мовлення порушуються в реченнях з одночасними іменами й узагальнюючим словом (сполучення родового поняття з видовими) наприклад: У кімнаті стояли столи, стільці, меблі із цінної деревини (очевидно автор мали через, що перші предмети не були зроблені із цінної деревини, але однаково таке сполучення не припустиме). Письменники нерідко пародіюють людське мовлення, і тоді подібні порушення логіки висловлення використаються як стилістичний прийом створення комічного ефекту. З’єднання окремих речень у складне синтаксичне ціле повинне правильно відбивати хід думки

Зв’язок ряду речень і складних синтаксичних цілих їхня послідовність повинні бути логічно обґрунтовані, тільки в цьому випадку наше мовлення буде правильної