Ще в глибоку давнину людина намагалася пізнати навколишній світ і з’ясувати своє місце в ньому. Про це свідчать наскельні малюнки, орнаменти на керамічних виробах, оздоблення стародавніх храмів, обрядові ритуальні пісні. Людина, застосовуючи різні художні засоби, намагалася відтворювати життя в різних формах, що спричинило появу таких галузей мистецтва, як література, музика, живопис, скульптура, архітектура, хореографія, театр, кіно тощо. Це образний спосіб моделювання дійсності.
Література (від лат. Ш(і)егаіига - Буквене письмо, освіта, наука, Ш{і)ега - буква) - один Із видів мистецтва, що відображає дійсність у художніх образах і створює нову художню реальність; сприймання світу у словесних образах,
Мистецтво літератури відзначається універсальністю, бо поєднує в собі особливості різних видів мистецтва.
Література може розмежовуватися за змістом: художня, філософська, наукова, технічна тощо.
Мета письменника, на думку Й.-В. Гсте, «оволодіти всім світом і знайти йому ви
раження».
Наука про літературу - літературознавство - вивчає сутність і своєрідність літератури, п походження, значення і закономірності розвитку, а також методи вивчення літературного процесу, творчості письменників і окремих творів. Літературознавство складається з Теорії, історії літератури, літературної критики.
У мистецтві навколишній світ постає в Художніх образах.
Художній образ - узагальнена картина людського життя і навколишнього світу (людина, природа, предмет, подія, явище), втілена в індивідуальну мистецьку форму творчою уявою художника. Ця картина створюється за допомогою естетичного сприйняття, тобто з погляду прекрасного.
Класифікація образів за об’єктом змалювання Образи-персонажі (наприклад, Мавка, Лукаш (Леся Українка «Лієова пісня»)) образи-пейзажі (поле (М. Коцюбинський Іпегте220»)) образи-предмети (груша (І. Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»)) образи-емоції (моя втома (М. Коцюбинський «Іпіегтегго»)) образи-поняття (ганьба, честь, обов’язок тощо) образи-події (розгортання конфліктів у творі)
Класифікаиія образів за способом творення й сприймання ~ Зорові
- слухові
- дотикові
- смакові
- запахові
Образ автора — змодельоване письменником уявлення про себе (може виступати в кількох образах).
Шляхи виявлення авторського Образу: Звернення до героїв і читачів; ліричні, філософські, публіцистичні відступи; пряма авторська характеристика персонажів; підтекст;
Тон зображення, авторська інтонація. Художня деталь різновид художнього образу, конкретна подробиця змальованого у творі явища, що підкреслює, розкриває його сутність, набуває смислового й естетичного значення.
Класифікація за значенням
2. Роди і жанри літератури
Рід літератури |
Епос |
Лірика |
Драма |
Основні |
- розповідний характер; |
- відтворення людських |
- дія (призначена |
Хара ктеристики |
Усебічне змалювання |
Емоцій, переживань, |
Для постановки на |
Героїв (портрет, вчинки, |
Думок; |
Сцені); |
|
Дії, мовні партії); |
- ліричний герой; |
- монологи та |
|
- сюжетність |
- безсюжетність |
Діалоги героїв; - сюжетність |
|
Основні жанри |
Малі форми: |
Гімн |
Трагедія |
Оповідання |
Сонет |
Комедія |
|
Новела |
Елегія |
Власне драма |
|
Нарис |
Ода |
||
Казка |
Пісня |
||
Легенда |
Романс |
||
Есе тощо |
Епіталама |
||
Середні форми: |
Епітафія |
||
Повість |
Епіграма |
||
Великі форми: |
Ідилія |
||
Роман |
Медитація |
||
Епопея |
Курйозні вірші (акровірш, азбучний вірш, фігурний вірш, тощо); Лірична поема послання тощо |