Література абсурду у творчості едварда Ліра

Значну роль в англійській літературі XIX століття зайняла дитяча література абсурду, оригінальніше й неповторне явище. На перший погляд, випадаючи із загальної картини літературного розвитку, література абсурду, однак, має глибоких корінь у народній поезії й у класичній літературі, вона є новим способом осмислення миру. Неважко помітити значну подібність художнього мислення Керролла й Ліра, з одного боку, Свифта й Диккенса – з іншої. Література абсурду доводить до комічного ефекту ту типізацію, якою так майстерно користувався Диккенс, розвиває й використовує багатство літературних прийомів, накопичених англійським критичним реалізмом.

едвард Лір, поет, художник і мандрівник з повним правом може вважатися одним з основоположників англійської (і європейської) дитячій літератури у власному розумінні слова: його добутку із самого початку призначалися й для дорослих, і для дітей, і дитячий читач в Англії з величезною любов’ю поставився до творчості Ліра. У той же час едвард Лір заклав основи нового напрямку в англійській літературі: він створив своєрідну гумористичну літературу абсурду.

Знаменним у творчості Ліра була 1846 рік, коли він видав «Книгу нісенітниць», що перетворила Ліра у відомого й улюбленого дітьми письменника. За «Книгою нісенітниць» пішли «Безглузді пісеньки, історії,-ботаніка й абетка» (1871), «Нові нісенітниці» (1872), «Сміховинні пісеньки» (1877) едЕард Лір став «лауреатом безглуздості» Багата уява Ліра, його заразливий сміх виразилися не тільки в його віршах, але й у дивних ілюстраціях до них, виконаних самим автором Поетична творчість Ліра харчувалася з декількох джерел. Найважливіший з них – усна народна творчість. Лір пожвавив і переосмислив ексцентричний початок, властивий англійському фольклору, зробивши його головним архітектонічним принципом своєї поезії. У творчості Ліра можна доглянути відомий вплив памфлетів і сатир Свифта. Творчість Ліра далеко не так необразливо, як це може здатися на перший погляд. Багато чого в ньому зачіпає тупоумних буржуа, манірних дам і недальновидних базік.

Головна мішень поезії Ліра – відсталість людської думки, у якій би формі вона не проявлялася. Фантазія Ліра в основному спрямована на створення комічних персонажів із запаморочливими іменами, на гру словами. «Комедія положення» досить далека від його творчості, і читач згадує про неї тільки в тих випадках, коли Лір ставить своїх героїв у зовсім неправдоподібні умови («Кіт і Сова»). У своїй творчості Лір нерідко переосмислює, пародіює різні поетичні жанри – баладу («Утоку й Кенгуру»), байку з моралізаторським фіналом («Поббл, у якого немає на ногах пальців»). Кращі добутки: цикл віршів про Джамблях, «едвард Лір пр самому себе», «Прогулянка верхи». едвард Лір створив також безліч маленьких шедеврів – лимериков. У лаконічній, ощадливій формі лимерика своєрідна поетична логіка Ліра заграла новими фарбами:

  • Викликнув один бородань:
  • «Ну, чого ж мені робити! Хоч плач!
  • Живуть, як у гнізді,
  • У моїй бороді
  • Сорока, ворона й грак!»
  • (Переклад наш)

Вірші Ліра стали відомі радянським дітям у прекрасних перекладах С. Я. Маршака. Слідом за едвардом Лиром традиційну для англійців поезію нісенітниць розвивав Л. Керролл, що одним з перших в Англії став писати спеціально для дітей.

Збережи - » Література абсурду у творчості едварда Ліра . З'явився готовий твір.

Література абсурду у творчості едварда Ліра





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.