Ленский приїжджає у свій маєток «з Німеччини мрячної», де він став шанувальником філософа Канта й романтичним поетом.

Ленскjuj досить близько сходиться з Онєгіним, уводить його в будинок Ларіних, знайомить із Тетяною й своєю нареченою Ольгою. Роздратований Онєгін починає вдавано доглядати за Ольгою за два тижні до їхнього весілля з Л. Через цього герой викликає Онєгіна на дуель, на якій гине.

У романі Ленскому 18 років, він багатий і гарний собою. Все поводження Ленского, його мовлення, вигляд («кучері чорні до плечей») указують на вільнодумство, на новомодний романтизм героя. Більшим романтизмом відрізняється й поезія Ленского: він співає «щось і туману далечінь», пише «темно й мляво».

Ленский закохується в Ольгу, бачить у ній романтичну героїню із книг, що складається тільки з поетичних рис. Але герой прикро помиляється у своїй коханій і платить за це життям.

Незважаючи на всі модні віяння, які Ленский привіз із Німеччини, у душі він залишається милим, простим, не занадто витонченим і не занадто глибоким росіянином поміщиком.

Така роздвоєність особистості героя привела до трагічного фіналу: Ленский умирає на дуелі, тому що сполучити протилежності його характеру неможливо. Якби Ленский став поетом або героєм, він однаково б не втратив гірших поміщицьких рис; якби він став повітовим поміщиком, то однаково б пописував віршики. Але в кожному разі, не був би щасливий