У листах західноукраїнських інтелігентів для передачі вітання комусь відсутньому як етикетна використовувалась діалектна лексема Поздоровити: “Поздоровіть Від мене Щиро Мого товариша добродія Шрага” [ЛМК 2003(4):257] (А. Чайковський до М. Коцюбинського); “Гриневичева не що будь. Квітка, що виростає з рідного поля, а не якийсь чужими вітрами нанесений хабуз. Поздоровіть Її від мене і побажайте дальшої охоти до корисної праці” [ЖП 2001:337] (Б. Лепкий до В. Гнатюка). На західноукраїнських теренах при

Передачі привіту етикетну роль виконували також полісемантичні діалектні лексеми Поздоров Та Поздоровлення: “Щиросердечний поздоров Вам і Вашій сестричці передає моя жінка” [ЖП 2001:362] (Б. Лепкий до С. Крушельницької); “Засилаю Сердечний поздоров Від цілої рідні” [ЛМК 2003(4):355] (В. Шухевич до М. Коцюбинського); “Мої сердечні поздоровлення Всім знайомим” [Франко 1986(48):450] (до І. Белея); “Вашій вельмишановній пані, як і панству Франкам прошу від мене Сердечне поздоровлення Передати” [Кобилянська 1963:485] (до В. Гнатюка); “Вп. д.Шухевичеві Моє щире поздоровлення” [Коцюбинський 1961:20] (до О. Барвінського).

Для передачі вітання, привіту, поклону кому-небудь відсутньому українські інтелігенти використовували й багатозначну етикетно-поштиву лексему Здоровити, яка має відтінок розмовності: “Пан Маковей вишле Вам дещо з своїх оповідань і Здоровить Вас щиросердечно” [Кобилянська 1963:448] (до Петко Тодорова); “Прошу здоровити Від мене д. Чернявського) [ЛКМ 2003(4):154] (В. Стефаник до М. Коцюбинського); “… Панів Богдана, Романа і Василя Сердечно здоровлю” [ЖП 2001:150] (Б. Лепкий до О. Барвінського).

Досить частотною в епістолярній ввічливості ХІХ – початку ХХ ст. була й полісемантична дієслівна словоформа Кланятися (уклонятися, поклонитися), яка вживалась не лише для передачі вітання, привіту, а й при прощанні та як подяка: „Шевченку Прошу кланяться Од нас обох“ [ВЛПК 1984:157] (П. Куліш до Д. Каменецького); “Павликові Кланяюсь” [Франко 1986(48):449] (до І. Белея); “Уклоняюсь Усім Вашим рідним” [ЛКМ 2003(4):279] (М. Чернявський до М. Коцюбинського); “Поклонться Од мене вп. пані Вашій та перекажіть їй, що я не можу забути час мого пробування у Вашій хаті, де мені було так добре, як серед рідних” [Коцюбинський 1961:417] (до В. Гнатюка).

Інтенсифікаторами епістолярної ввічливості при етикетних лексемах Кланятися (уклонятися, поклонятися) Виступали прислівники Щиро, сердечно (сердешно), дуже, стилістично марковані прислівникові утворення Любенько, гарненько, Красненько, а також фразеологізм Щирим серцем: “Кланяюсь щирим серцем Твоїй сем’ї” [ВЛПК 1984:199] (П. Куліш до І. Хильчевського); “Вашій добродійці Дуже кланяюся” [Чайковський 2002:43] (до І. Франка); “Пані моя Вам любенько кланяється” [ВЛПК 1984:180] (П. Куліш до О. Кониського); “Усій родині Кланяюсь сердешно…” [Лисенко 1964:390] (до І. Франка); “… Вашому приятелеві (шановному мужеві) Кланяюсь Красненько” [Кобилянська 1963:650] (до І. Блажкевич); “Пані Гарненько Вам уклоняються” [ВЛПК 1984:242] (П. Куліш до І. Пулюя).

В етикетній ролі при передачі вітання, привіту часто функціонувала в епістолярію й полісемантична лексема Поклін (Поклон, Поклони), тобто найкращі побажання, які передають кому-небудь письмово, привіт: “Дружині Вашій Поклін…” [Кропивницький 1960: 489] (до Л. Яновської); "…шановній матусі Вашій шлю Поклін…" [Кобилянська 1963: 599] (до Х. Алчевської); “Засилаю Поклони Всім знайомим” [Франко 1986(49):275] (до Василя Лукича); “Наші поклони Всім Вам і Вашій рідні” [ЛМК 2002(2):129] (М. Грушевський до М. Коцюбинського). У листі В. Степаненка до М. Коцюбинського етикетну роль виконував стилістично маркований дериват Поклінець, який надавав чемному виразу відтінку фамільярності: “Поклінець Вашій дружині від мене” [ЛМК 2003(4):49].

Посиленню епістолярної ввічливості сприяли етикетні епітети Щирий, сердечний, які поєднувалися з лексемою Поклін (поклон): “… засилаю Щирий поклін Вашій високоповажаній пані і всій сім’ї” [Франко 1986(49):267] (до М. Драгоманова); “Зоря посилає Вам Сердечний поклін” [ЛДЙ 2003:285] (Л. Драгоманова до М. Кривинюка); “Щирий поклон Дорогому Петру Олексійовичу” [ЕСЯ 2005(3):363] (О. Сластіон до Д. Яворницького).

Високочастотним етикетним засобом вираження ввічливості в ситуації передачі вітання, привіту був і полісемантичний власне епістолярний фразеологізм " Низенький поклін (поклон)”: “Була у нас Олена Пчілка, яка привезла нам книжку “На крилах пісень” Лесі Українки з власним написом і передала Вам Низенький поклін” [ЕСЯ 1999:263] (Т. Романченко до Д. Яворницького); “Пані Кобринській і всім добрим знайомим шлю Низенький поклін” [Франко 1986(49):159] (до О. Франко); “Поклін низенький Жінці” [ЛМГ 2001:58] (М. Біляшівський до М. Грушевського); “Поклон низенький Хомі Забудному” [ЕСЯ 1999:272] (П. Саксаганський до Д. Яворницького).

Частотним у листах було й етикетне полісемантичне епістолярне фразеологізоване словосполучення Мій Поклін (мої поклони): “Чесному отцю Малиновському Мій поклін І всім чесним знайомим по поклонові” [ШВГ 1982:314] (Я. Головацький до І. Вагилевича); “Передайте Мій поклін Д. Чернявському” [ЛМК 2003(4):17] (І. Нечуй-Левицький до М. Коцюбинського); “… а Пані Мій поклін” [Чайковський 2002:73] (до І Франка); “Пані добродійці матері засилаю Мій поклін” [Кобринська 1980:414] (до М. Коцюбинського); “Пані Вашій Мої поклони” [Франко 1986(50):75] (до А. Чайковського).

Епістолярним фразеологізованим словосполученням Мій поклін Адресанти послуговувалися і в етикетній ситуації прощання: “Прийміть Мій поклін І слова щирого для Вас побажання” [ЖП 2001:420] (Б. Лепкий до М. Павлика).

Важливим засобом вираження ввічливості при передачі вітання, привіту був і багатозначний контамінований етикетний вираз Мій низенький (низесенький) поклін (поклон), Який утворився з фразеологізованого словосполучення Мій поклін Та власне епістолярного фразеологізму “Низенький (низесенький) поклін”: “Прошу передати панні Семашко Мій низенький поклін” [Франко 1986(49):153] (до Елізи

Ожешко); “Мій низенький поклон Вашій сім’ї і всім моїм знакомим” [Нечуй-Левицький 1968:258] (до В. Барвінського); “Вашій половині Мій низесенький поклон” [Панас Мирний 1960:465] (до Я. Жарка).

Контамінований епістолярний етикетно-ввічливий вираз Мій низесенький поклін Іноді використовувся авторами листів і в ситуації прощання: “Прийміть, шановний добродію, Мій низесенький поклін І запевнення, що Вас глибоко поважаю” [Франко 1986(49):103] (до П. Житецького). Полісемантична етикетна лексема Уклін (уклони), тобто вітання кому-небудь, передане у листі або через іншу особу, теж була високочастотною в епістолярній чемності ХІХ – початку ХХ ст.: “Уклін Панові Козловському” [Леся Українка 1979(12):312] (до Н. Кибальчич); “Уклін Знайомим” [Коцюбинський 1961:177] (до В. Коцюбинської); “Наші усі засилають Вам Уклони” [ЛМК 2002(2):324] (М. Жук до М. Коцюбинського); “Щирий уклін Усій родині Вашій” [Лисенко 1964:399] (до М. Комарова). У листах українські інтелігенти нерідко послуговувалися й епістолярним фразеологізованим словосполученням Мій уклін: “Високоповажаній Людмилі Михайлівні Мій уклін” [Кобилянська 1963:576] (до Олени Пчілки); “Вп. дружині Вашій Мій уклін” [Коцюбинський 1961:70] (до Б. Грінченка).

Для передачі вітання, привіту часто вживався в листах власне епістолярний фразеологізм “Низенький уклін (низенький уклони)”: “Жінка моя засилає Вам Низенький уклін” [Коцюбинський 1961:95] (до О. Маковея); “Низенький уклін Вашій жінці…” [ЛКМ 2003(4):214] (Г. Хоткевич до М. Коцюбинського); “… і засилаю Низенькі Уклони Та поздоровлення всім Вашим і всім київським знайомим, що ще не забули мене” [Франко 1986(50):346] (до Є. Трегубова).

Епістолярний контамінований вираз чемності Мій низенький уклін Для передачі привіту використовувався адресантами теж часто: “… передай Мій уклін низенький Твоїй милій дружині” [ЕСЯ 1999:278] (П. Саксаганський до Д. Яворницького); “Жінці Вашій прошу передати Мій низенький уклін” [ЛМК 2003(4):8] (В. Науменко до М. Коцюбинського).

Pages: 1 2 3 4