Л. Н. Толстой «Після балу» Полковник на балі й після балу. В основі оповідання «Після балу» лежить дійсна подія, про яке Толстой довідався, коли студентом жив разом із братами в Казані. Його брат Сергій Миколайович полюбив дочку місцевого військового начальника Л. П. Корейша й збирався на ній женитися. Але після того як Сергій Миколайович побачив жорстоке покарання, яким командував батько коханої дівчини, він пережили сильне потрясіння. Він перестав бувати в будинку Корейша й відмовився від думки про одруження. Ця історія так міцно жила в пам’яті Толстого, що через багато років він описав її в оповіданні «Після балу».

Цікаво відзначити, що оповідання спочатку називалося «Дочка й батько», потім «А ви говорите» і, нарешті, «Після балу». Для побудови оповідання Толстой застосовує контрастне зображення двох епізодів: бал у губернського проводиря й жорстоке покарання солдата. Ніж яскравіше, святковіше й роскошнее бачить читач торжество на початку добутку, тим більше прикрості й жалі до солдата викликає друга частина оповідання. Полковника на балі Л. Н. Толстой показує як людини всіма шановного. «Батько Вареньки був дуже гарний, ставний, високий і свіжий старий…

Складний ан був прекрасно, із широкої небагато прикрашеної орденами, що випинається грудьми, із сильними плечима й довгими, стрункими ногами», так описує полковника Іван Васильович. Весь бал Варенькин батько тримався на висоті. Його манери були налицо.

Хоч небагато й незграбно танцював полковник мазурку, його почуття власного достоїнства прикривало всі