Коли вчителька оголосила, що наш клас їде на екскурсію, я перший підняв руку. Серце було ладне вискочити з грудей. Адже маршрут, яким ми збиралися їхати, був майже мрією. Я шепотів із захопленням: «Харків — Хортиця».
Річ у тім, що я дуже давно «закоханий» в історичне минуле нашої країни. Степове козацтво, овіяне подвигами і славою, Запорозька Січ, вільний дух славного лицарства — все це змушувало моє серце стискатись. Іноді мені здається, що якби я жив за тих часів — обов’язково був би козаком, та ще й яким! Сам Богун би позаздрив!
У дорогу я почав збиратись ретельно: поклав бінокль (щоб усе роздивитись), книгу про козацтво і маленький амулет (просто так, на щастя).
Коли під’їжджали до Запоріжжя, серце закалатало: ось, ось, зараз здійсниться моя мрія і я побачу Хортицю… Це було щось надзвичайне.Стояла така тиша, що чутно було, як я дихаю. Я заплющив очі й уявив: і ось я уже гетьман Петро Сагайдачний, оглядаю новачків. У руках у мене булава й бунчук — гетьманські клейноди, символи моєї влади. Шкода, що треба розплющувати очі й іти далі, бо попереду ще музей козацької слави, Зайшовши до музею, одразу ж відчув «подих віків». Усе було виставлено на полицях. Запорозька Січ мала постійні державні символи. Це — гетьманська булава, корогва, бунчук, пернач, печатка, литаври, значки. Вони називались клейнодами, тобто коштовностями, дорогоцінними речами, їх зберігали й використовували як святині. Державний герб виглядав так: козак у кунтуші, підперезаний поясом, із шаблею на лівому боці, у шапці. Ліва рука підтримує рушницю, оперту на рам’я, права упирається в бік. Я одразу ж уявив себе на місці козака. Вийшло нічогенько!
Відвідавши музей, я ще раз пересвідчився: запорозьке козацтво було справді славним військом. То були люди самовіддані, гордої вдачі й честі, волелюбні, мужні, справжні патріоти. Козаки віддано служили своєму народові свідомо і не знали страху. Хочеться завмерти перед вишикуваним Військом Запорозьким і почути гучне: «Слава Україні!», а у відповідь хай лунає: «Героям слава!»
Збережи - » Культурні скарби України (твір-роздум) . З'явився готовий твір.