Критичне зображення людей світської й військової кар’єри в романі «Війна й мир»

Де ви, там розпуста, зло… Л. Н. Толстой Про всі події історії й звичайної («ройовий») життя людей Л. Н. Толстой судить із позицій моральності. Його улюблені герої в тім або іншому ступені «есут у собі моральний ідеал письменника. Серед нелюбимих толстовських персонажів (Курагины, Берг, Друбецкой і т.д.) велика кількість «людей світла», однак не сама їхня приналежність до великосвітського середовища відштовхує письменника (адже й князь Андрій, і Пьер – теж світські люди), а їхня бездуховність, егоїзм, користолюбство, низовина інтересів і прагнень, їхнє самовдоволення й нездатність до духовного розвитку. Саме тому характери представників великосвітського суспільства зображені поза «діалектикою душі». На найперших сторінках роману читач знайомиться із салоном Ганни Павлівни Шерер і самою Ганною Павлівною. Її характернейшая прикмета – статичність слів, жестів, навіть думок: «Стримана посмішка, що грала постійно на особі Ганни Павлівни, хоча й не йшла до її віджилих рис, виражала, як у розпещених дітей, постійна свідомість свого милого недоліку, від якого вона не хоче, і не може, і не знаходить потрібним виправлятися».

За цією характеристикою – авторська іронія й пряма ворожість до персонажа. Багато в чому подібний до Ганни Павлівні інший герой «великого світла» – князь Василь Курагин. Знайомлячи його із читачами, Толстой так малює його портрет: « князь, щоввійшов, у придворному, шитому мундирі, у панчохах, черевиках і зірках, зі світлим вираженням плоскої особи…

» У портреті найбільше уваги приділено зовнішньому, тому, що виявляється в персонажі не особисте й індивідуальне, а загальстанове. Це вже саме по собі насторожує: чи не означає відсутність сугубо особистих прикмет у зовнішності й внутрішній невиразності? «Світле вираження» не може бути зсередини, духовним світлим на «плоскій особі». Як і у випадку з Ганною Павлівною, Толстой, представляючи героя, відразу ж виражає свою нелюбов кнему.

У князя Василя риси індивідуальні й особистісні відсутні й справді не тільки в портреті. Де життя припускає розмаїтість, вона удивительнейшим образом демонструє свою незмінність і сталість. Він говорить, «не змінюючи голосу», з різними людьми й на різні теми. Він «запевняє» свого співрозмовника, зовсім не бажаючи, щоб той йому вірив, запевняє «по звичці, як заведені годинники».

Світська людина, кар’єрист і егоїст, князь Курагин прагне стати одним зі спадкоємців багатого вельможі – графа Безухова, а коли це йому не вдається, він ловить багатого спадкоємця – Пьера – і женить його на своїй дочці – бездушній кокетці Элен. Улаштувавши це весілля, воно мріє про іншійа: женити свого «неспокійного дурня» Анатоля на багатій князівні Болконской. Міцних переконань, твердих моральних принципів Курагин не має. Дивно влучно і яскраво показує це Толстой у поводженні й висловленнях князя Василя в салоні Шерер, коли мова йде про можливість призначення Кутузова головнокомандуючим

Хижацтво, бездушшя, розумова обмеженість є, по Толстому, фамільною рисою Курагиных – батька й дітей. Курагины не були виключенням у середовищі аристократичного суспільства. Всі члени цієї сім’ї – типові представники свого кола, свого часу. Це їх і людей, їм подібна, складова переважна більшість так званих світських суспільств, Андрій Болконский називає «придворними лакеями й ідіотами», указує на їх «егоїзм, марнославство, незначність у всім». Про людей такого складу говорить сам Толстой, відзначаючи, що в період Вітчизняної війни 1812 року, коли вирішувалася доля Росії й величезна кількість людей жертвувалася в ім’я порятунку батьківщини своїм життям, у цьому середовищі «сама більша група людей, що по своїй величезній кількості ставилася до інших, як 99 до 1, складалася з людей, що не бажали ні миру, ні війни…

але бажаючих тільки одного й самого істотного: найбільших для себе вигід і задоволень. У тій мутній воді перехресних і що переплутуються copyright

Збережи - » Критичне зображення людей світської й військової кар’єри в романі «Війна й мир» . З'явився готовий твір.

Критичне зображення людей світської й військової кар’єри в романі «Війна й мир»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.