Убивство - тяжкий злочин проти життя й здоров’я. КК РФ передбачає кримінальну відповідальність за навмисне заподіяння смерті іншій людині, у тому числі при обтяжуючих обставинах (ст.105), за вбивство матір’ю новонародженої дитини (ст.106), убивство, доконане в стані афекту (ст.107), убивство, доконане при перевищенні меж необхідної оборони або при перевищенні мер, необхідних для затримки особи, що совершили злочин (ст.108), заподіяння смерті по необережності (ст.109), погроза вбивством (ст.119).

Убивство , тобто навмисне заподіяння смерті іншій людині завжди було тяжким злочином проти особистості.

Запобігання, розкриття й розслідування вбивств являє собою одну з найбільш важливих завдань правоохоронних органів.

Поширеність убивств у сучасному суспільстві й труднощах, що виникають при їхньому розкритті й розслідуванні, змушують науку криміналістику шукати нові прийоми в методиці розслідування. Якщо раніше гнітюча кількість убивств відбувалося на побутовому ґрунті, то тепер на передній план виходять убивства, доконані з коритних спонукань, убивства, доконані за замовленням, на ґрунті фінансових, комерційних, політичних відносин, убивства, пов’язані з викраденням людей, зброї, автомашин, із захопленням заручників, з наркобізнесом і іншою злочинною діяльністю.

З розвитком науково-технічних засобів злочинці вибирають усе більше витончені способи здійснення злочинів, виявлення, розкриття й розслідування яких жадає від слідчого мобілізації всіх його зусиль, високого професіоналізму, знання й умілого застосування на практиці новітніх досягнень науки криміналістики. На жаль, у цей час при нестабільній економічній і політичній обстановці російської держави спостерігається підвищення агресивності громадян, особливо молоді, їхнє небажання сприяти правоохоронним органам і, як наслідок, збільшення в абсолютному й відносному вираженні числа тяжких злочинів. Не може не викликати побоювань ріст суспільно небезпечних злочинів. Таке положення справ дестабілізує обстановку в нашім суспільстві, підриває впевненість громадян у безпеці свого майбутнього. Лише швидке, повне, якісне розслідування кримінальних справ і реалізація принципу невідворотності кримінальної відповідальності за кожний доконаний злочин здатно змінити ситуацію.

Криміналістичні класифікації й характеристики вбивств

Убивства можуть бути класифіковані по різних мотивах. Крім кримінально-правової класифікації, підставами якої є елементи суб’єктивної сторони (форма провини, мотиви й мети), обставини, що передують убивству, поводження потерпілого (убивство в стані афекту, при перевищенні меж необхідної оборони), тут широко використовуються прийоми криміналістичної класифікації (по способі здійснення, по способі приховання й ін.).

Особливо важливу роль для правильної організації розслідування грає така підсистема приватної криміналістичної методики, як криміналістична характеристика злочинів. Основою криміналістичної характеристики є спосіб здійснення й приховання злочину.

Методика розслідування вбивств містить у собі рекомендації з виконання в процесі розслідування комплексу дій, що дозволяють з’ясувати, чи мало місце вбивство або смерть особи наступила в результаті інших причин. Тому у всіх випадках виявлення трупів або при надходженні відомостей про зникнення людей при неясних обставинах необхідно проводити розслідування за правилами розслідування вбивств.

Практична значимість методик розслідування визначається рядом обставин. Одне з них пов’язане з реалізацією принципів системності й цілісності в підході до розслідування як складному, багатоетапному виду діяльності. Опираючись на ці принципи криміналістичної методики, розробляється стратегія розслідування, тобто комплекс рекомендацій з досягнення різних цілей пошуково-пізнавальної діяльності в стадії попереднього розслідування, а не тільки цілей, завдань окремих слідчих дій і заходів.

Відразу варто обмовитися, що порушенню кримінальної справи по факті зникнення людини повинна передувати ретельна перевірка, у ході якої вживають міри до розшуку зниклі й тільки при одержанні даних про можливе вбивство збуджується справа. Нерозкриті вбивства в більшості випадків є наслідком неякісного проведення слідчих і пошукових заходів на початковому етапі й пов’язані з оцінкою версії як малоймовірної.

Для криміналістичної характеристики вбивств більшу роль грає послідовність виявлення в ході виявлення й розслідування вбивств перерахованих вище ознак. Специфікою розслідування даного виду злочинів визначається послідовність опису елементів криміналістичної характеристики вбивств, при цьому важливу роль грає частота їхньої зустрічальності на практиці.

Як показує аналіз практики, найбільше часто відбуваються так звані очевидні побутові вбивства. Як правило, вони відбуваються на ґрунті особистих неприязних відносин, часто після спільного распития спиртних напоїв. Розкриття й розслідування подібних злочинів вимагає скрупульозного дослідження отриманих даних і коректного використання звичайних засобів доведення.

Більше рідкими, але й більше складними для розслідування є вбивства доконані таємно, в умовах неочевидності, або у випадках, коли вони були заздалегідь підготовлені вбивцею, або вбивця, хоча заздалегідь і не готовив злочин, після його здійснення намагався знищити сліди доконаного діяння. Такі ситуації жадають від слідчого повної мобілізації всіх його професійних знань, навичок і вмінням оперувати інформацією й ресурсами органів дізнання.

Весь процес розкриття вбивств є безперервним процесом висування й перевірки версій. Починаючи з моменту одержання першого повідомлення про виявлення трупа, слідчий звичайно здійснює перевірку основних, чотирьох типових версій про причини події, що відбулося, - відбулося вбивство, самогубство, нещасний випадок, або смерть наступила від природних причин. У ході слідчих і пошукових заходів слідчий одержує нові дані, що дозволяють визначити найбільш імовірне припущення.

З обліком сказаного розглянемо основні елементи криміналістичної характеристики даного виду злочинів.

Місце вбивства і місце виявлення трупа є важливим джерелом інформації про спосіб здійснення злочину, про механізм його здійснення, обстановці здійснення злочину, про особистість злочинця й потерпілого. Місце здійснення злочину й місце виявлення трупа нерідко є тим самим місцем, і їхній збіг збільшує шанси на швидке встановлення обставин справи.

Як показує статистика, більшу кількість убивств відбувається в містах. Найпоширенішим місцем здійснення вбивств є приміщення. Через обмеженість розмірів у приміщенні залишається найбільша кількість слідів події, що відбулася, які дозволяють у ході огляду повніше усвідомити його обставини. Прив’язка злочинної події до конкретного приміщення істотно скорочує коло пошуків очевидців, інших осіб, дієприкметникових до розслідуваної події.

Pages: 1 2 3 4 5