Криміналістичні класифікації й характеристики вбивств

Наступним елементом криміналістичної характеристики вбивств є відомості про типові особистісні особливості злочинців і потерпілих. Особистість злочинця, як відомо, становить об’єкт кримінологічного дослідження, і багато типологічних даних про неї є елементом кримінологічної характеристики злочинів. Однак рамки кримінологічного вивчення особистості злочинця обмежуються тими особистісними особливостями, які необхідні для використання з метою попередження злочинів. Ряд особистісних рис злочинців залишається за межами кримінологічної характеристики. Це головним чином “професійні” навички злочинців, наприклад, навички володіння вогнепальною зброєю. Ці навички проявляються в певних способах і прийомах здійснення злочинів, залишають на місці події певний “почерк” злочинця. При якісному огляді місця події виявляються такі дані, які проливають світло не тільки на “професійні” навички злочинця, але й на інші його особистісні якості: жорстокість, холоднокровність і т.п. Це спостерігається, наприклад, у випадках, коли злочинець прибігає до особливо жорстоких способів здійснення злочину. Всі ці особистісні особливості вбивць мають велике значення для розшуку й можуть бути віднесені до криміналістичної характеристики злочинів.

Можна виділити дві категорії злочинців . ДО першої категорії ставляться особи, що зробили так звані побутові вбивства, що відбулися в результаті сімейних, побутових і інших конфліктів. Найчастіше такі вбивства заздалегідь не підготовляються, заходу щодо приховання самого вбивства, його слідів і знарядь заподіяння смерті також звичайно не приймаються. Особи, які роблять подібні злочини, рівною мірою можуть характеризуватися як позитивно, так і негативно.

Друга категорія злочинців - це особи, які зазіхають на життя людини із заздалегідь обміркованим наміром по ретельно розробленому плані. Багато хто із цих осіб мають певні навички в здійсненні вбивств, це так звані “наймані вбивці”. Серед цих осіб можуть бути рецидивісти, що зробили своєю професією здійснення грабежів, розбійних нападів і інших небезпечних злочинів. Саме ця категорія злочинців особливо активно перешкоджає проведенню розслідування, намагається направити наслідок по помилковому сліді, має ретельно підготовлені шляхи відходу.

Тепер розглянемо особистісні особливості потерпілих . У більшості випадків потерпілим по справах про вбивства є чоловіки. У тих випадках, коли об’єктом зазіхання стає жінка, переважають такі мотиви, як: ревнощі, сексуальні або корисливі спонукання.

Оскільки між поводженням злочинця й жертви завжди є певний взаємозв’язок, дослідження особистості потерпілого і його дій безпосередньо перед убивством – необхідна частина розслідування. Воно може виражатися в активному опорі вбивці, а виходить, впливати на поводження злочинця й відбитися в механізмі здійснення злочину. Установивши особистість потерпілого, його поводження перед убивством і під час убивства, слідчий одержує можливість точніше визначити мотив і ціль злочину, а з урахуванням даних про механізм убивства – висунути версію про дієприкметникові особи. Поводження жертви може бути провокаційним, зухвалим або легковажно необережним, що може відбитися як у следовой картині що происшли, так і вплинути на правову оцінку вчиненого.

Існують категорії людей, які частіше інших виявляються в небезпечній ситуації. Перелічимо їх у порядку убування ступеня виктимности.

Насамперед, це особи із грубою, зухвалою поведінкою, що легко вступають у сварки, схильні до легковажних знайомств і шумних розваг, хуліганським витівкам, що вживають алкоголь і (або) наркотики. Вони найчастіше бувають жертвами так званих безмотивних убивств: убивств у бійці, у результаті випадкового конфлікту.

До іншої категорії можна віднести людей, що конфликтуют у подружніх, сімейних, любовних відносинах. Частими мотивами при здійсненні таких убивств є помста, ревнощі, зрада й т.п.

Особливою категорією потерпілих є особи, найменш захищені фізично й морально. Це підлітки, діти, у тому числі немовлята, а також люди літнього віку. Причиною вбивств цих осіб можуть з’явитися корисливі спонукання, хуліганські дії, сексуальні домагання, а відносно літніх людей спонукальною причиною вбивств найчастіше є заволодіння їхнім майном або помста.

До ще однієї категорії можна прилічити людей, в обов’язку яких входить охорона громадського порядку, матеріальних цінностей. Це працівники органів внутрішніх справ, органів безпеки, служби охорони, сторожі, інкасатори й т.д. Для цієї категорії найбільш частою ситуацією є вбивство при заволодінні майном або при запобіганні порушень громадського порядку.

В окрему групу варто включити особи, що займаються нелегальної, іноді протизаконною діяльністю, а також великим бізнесом і політикою. Перші стають жертвами в ході “розбирань” угруповань, членами яких вони є, за розділи ринків і сфер впливу, у зв’язку з невиконанням фінансових і інших зобов’язань, а також з – за корисливих зазіхань на їхнє майно. Інші гинуть у результаті активності їхньої політичної лінії, коли протиборчим силам вигідне зникнення, відхід з політичної арени даного політичного діяча, а також у результаті дій психічно неврівноважених або неповноцінних осіб.

Значимість тих або інших даних для криміналістичної інформації відповідного виду злочину, природно, неоднакова. В одних випадках найбільше криміналістичне значення мають дані про вік, особисті й міжособистісні зв’язки, в інших – про спосіб життя, ціннісних ориентациях, в – третіх – про фізичні й психічні особливості. Відповідно, для вибору найбільш підходящих методів розслідування різних видів злочинів звичайно використовуються різні криміналістичні дані про особистостей потерпілих.

У криміналістичному вивченні особистості потерпілих намітилося два напрямки. Одне має через збирання й вивчення даних про особистість потерпілого, уже відомого слідчому, украй важливих для належної оцінки що произошли, з’ясування кола осіб, винних у злочинному діянні (при невідомому злочинці). Інше – збирання й вивчення інформації, необхідної для встановлення непізнаних або ще невідомих потерпілих і побудови версій про невстановлених злочинців.

Як показує криміналістична практика – найбільш типовий портрет “побутового” убивці – чоловік у віці від 18 до 50 років, зловживає алкогольними напоями або наркотиками, відрізняється антигромадським поводженням, брутальністю, жорстокістю, нерідко підвищеної половою збудливістю й неповажним відношенням до жінок, раніше як правило залучався до карного відповідальності. Серед таких убивць нерідкі випадки психічних захворювань, часто в ході наслідку з’ясовується, що вони мають потребу в лікуванні від алкоголізму або полінаркоманії. Ця характеристика справедлива для більшості випадків побутових очевидних убивств, а також деяких випадків вуличних корисливих убивств.

Набагато складніше обстоит справа з нетиповими вбивцями. До таким можуть бути віднесені так звані “серійні” і “професійні” убивці.

Pages: 1 2 3 4 5

Збережи - » Криміналістичні класифікації й характеристики вбивств . З'явився готовий твір.

Криміналістичні класифікації й характеристики вбивств





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.