У силу свого призначення приміщення часто відвідуються людьми, тому виявлення трупа наближене в часі до моменту вбивства (мовлення не йде про занедбані й вилучені від місць проживання людьми приміщеннях), тоді як факти виявлення трупа на відкритій місцевості найчастіше пов’язані із тривалим знаходженням трупа на місці виявлення, коли вже відбулися істотні зміни як самого трупа, так і навколишнього оточення. І час, і природні процеси працюють проти наслідку, однак і в цих несприятливих умовах можливе виявлення важливих фактів і об’єктів.

Для вбивств, доконаних в умовах неочевидності поза більшими містами характерно, що вбивця проживає недалеко від місця здійснення злочину. Наприклад, при виявленні розчленованого трупа поза житлом можна з великою часткою ймовірності припустити, що вбивство зроблене в житловому приміщенні особою, що знала потерпілого, можливо навіть родичем, співмешканцем, приятелем і т.п.

Таким чином, для місця події характерні наступні істотні властивості :

- місце розташування в регіоні (зроблено в межах міста або за межами населеного пункту) і відвідуваність людьми (часто відвідуване, малопосещаемое або практично зовсім не відвідуване);

- замкнутість простору (приміщення або відкрита місцевість, якого типу приміщення, кабіна автомобіля як окремий випадок приміщення);

- потерпілого, убивці, а також їхня взаємодія між собою.

Ці властивості визначають сукупність дій слідчого й співробітників органа дізнання, необхідних для якісного дослідження місця події і являющихся одночасно основою для побудови первісних припущень про обставини події, що відбулося.

Значення місця події як джерела інформації про злочинну подію і його учасників розуміють і багато злочинців. Тому в слідчій практиці нерідко доводиться мати справа з різними інсценівками на місці події.

Інсценівка - це свідома зміна обстановки місця події злочинцем, з метою приховання слідів щирого злочинного діяння. Метою інсценівок є бажання злочинця заплутати наслідок. Спотворюючи обстановку події, створюючи фіктивну картину й фабрикуючи окремі докази, злочинець прагне направити наслідок на помилковий шлях.

Можливість викриття будь-якої інсценівки обумовлена наступними факторами:

Як правило, злочинець по суб’єктивних причинах не в змозі бездоганно інсценувати обстановку місця події, сфабрикувати переконливі лжедоказательства (не вистачає певних пізнань, немає необхідних технічних засобів, недолік часу й т.д.). Частіше досягається лише зовнішня правдоподібність інсценівки.

Інсценівка об’єктивно також не може збігатися з картиною справжньої події. Розходження в змісті цих подій, механізмі утворення слідів, характері дій учасників накладає певний відбиток на місце події. Таким чином, успішність викриття інсценівки залежить від проникливості слідчого, уміння вловити неминучі у всіх випадках невідповідності.

Існують наступні види інсценівок:

1. Інсценівка одного злочину для приховання іншого. Виявлення дійсної природи тої або іншої події часто приводить до викриття винного. Це буває в тих випадках, коли злочинець перебуває у відомих відносинах і зв’язках із предметом злочинного зазіхання або місцем здійснення злочину. Таке положення змушує злочинця приховувати щирий характер доконаного злочину. Наприклад, для приховання вбивства доконаного в домашніх умовах, злочинець інсценує вбивство з метою пограбування на відкритій місцевості. При цьому злочинці намагаються видалити сліди маскируемого події, сховати саме місце злочину й улаштувати помилкове, виділити помилкові ознаки й мнимі мотиви.

2. Інсценівка незлочинної події для приховання доконаного злочину. Знаючи, що безсумнівні ознаки доконаного злочину спричинять розслідування, злочинці часто прагнуть додати місцю події риси, що вказують на подію не є злочинним: убивство інсценують під самогубство, нещасний випадок або дорожня подія й т.д. Звичайно такі інсценівки з’єднуються з неправдивими свідченнями заявника, що розраховує покористуватися з инсценируемого події (привласнити майно, одержати страхову винагороду й т.д.) У подібних випадках необхідно порушувати питання: кому була вигідно дана подія?

3. Фальсифікація окремих доказів. Крім інсценування загальної картини події злочинці прибігають до фабрикації окремих доказів. Така фальсифікація може бути й не пов’язана з інсценівкою місця події а мати своєю метою “запропонувати” увазі слідчого такі “докази”, які направлять пошуки по помилковому шляху. Наприклад, залишені сліди взуття іншої особи, пляшки з відбитками пальців, чужі документи підкинуті на місце події в якості “забутих” або “загублених злочинцем. Своєчасна перевірка версії про інсценівку приводить до виявлення фактів, які в противному випадку, могли б вислизнути від уваги виробляючий огляд і не одержати належної оцінки.

Вказівками на можливу інсценівку можуть служити наступні ознаки:

1. Демонстративний характер слідів залишених на місці події. Старячись нав’язати слідчому “свою” версію, злочинець намагається обставити місце події з найбільшою переконливістю й у цій своїй ретельності він нерідко втрачає почуття міри, “переграє”. У результаті виявляються невиправдані руйнування, навмисне безладдя, надмірно виражений характер слідів, у той час як у дійсності злочинець ніколи не стане витрачати час і зусилля на те, що безпосередньо не потрібно для досягнення його мети. Штучна демонстрація розрахована на відмову від пошуку слідів маскируемого події. Не висунувши версії про інсценівку, слідчий ризикує не помітити того, що злочинцеві було б бажано сховати.

2. Наявність на місці події ознак різних злочинів. Наявність ознак двох і більше різних злочинів може бути, зрозуміло, результатом їхньої дійсної сукупності, наприклад, зґвалтування й убивства. Однак сполучення ознак таких злочинів, які звичайно не відбуваються одночасно тим самим особою, у тому самому місці, з великою ймовірністю вказують на інсценівку (наприклад, убивство й підпал).

3. Приховання окремих ознак на місці події. Особи не пов’язані з об’єктом злочинного зазіхання або місцем злочину, тільки у виняткових випадках прибігають до інсценівки й приховання злочинного характеру своїх дій. Основне - злочинець намагається не залишити своїх слідів, по яких він може бути викритий і розшуканий. Тому знищення однієї частини слідів, при гаданій зневазі до інших, є досить симптоматичним.

Pages: 1 2 3 4 5