Красуня й чудовисько образ Элен у романі «Війна й мир» Л, Н. Толстого

Закохатися можна в красу, Але полюбити як тільки душу. Красуня й чудовисько. Безсумнівно, це словосполучення відразу ж змушує згадати казку, у якій красуня полюбила чудовиська, і чудовисько потім перетворилося в принца. Але мовлення в моєму творі піде зовсім одругом.

Моє бажання – спробувати розгадати всі те сумісному й несумісному, внутрішнє й поверхневе в персонажі роману Толстого “Війна й мир” – у красуні Элен. Може бути, ми зрештою й прийдемо саме до цього словосполучення: красуня й чудовисько. У кожній людині є свої достоїнства й свої недоліки, деякі з них ми навіть часом не all soch © 2005 зауважуємо, просто не обертаємо на них уваги

Хоча бувають такі моменти, коли в близькій людині, який ви дуже добре знаєте, зауважуєш щось зовсім нове, про що навіть не підозрював. І знов-таки позитивне сильно відрізняється від негативного. Рідко баланс гарн і поганого врівноважується, найчастіше друг від друга ми чуємо: добрий, злий. Гарний, некрасивий. Поганий, гарний

Розумний, дурень. Що нас змушує вимовляти ті або інші прикметники, що характеризують людину? Звичайно ж перевага одних якостей над іншими: зла над добром, краси над каліцтвом. Але розглядаємо ми як внутрішній мир особистості, так і зовнішній вигляд. І трапляється, що краса здатна сховати зло, а добру вдається зробити непомітним каліцтво

Побачивши людини в перший раз, ми зовсім не думаємо про його душ, ми зауважуємо тільки зовнішню привабливість, але частий стан душі протилежно зовнішньому вигляду: під білосніжною шкарлупою виявляється протухле яйце. Л. Н. Толстой переконливо показав нам цей обман на прикладі Элен. Элен – душу суспільства, нею захоплюються, її хвалять, у неї закохуються, але й тільки… притім через манливу зовнішню оболонку

Вона знає, яка вона, знає, чого коштує, саме цим користується. А чому б і немає?.. Элен завжди приділяє велику увагу своєї зовнішності. Найчастіше від її почуєш: “Мені підходить це…”, але не: “Я люблю…” Автор добутку “Війна й мир” указав на той факт, що сама Элен бажає як можна довше залишатися прекрасної зовні, щоб сховати каліцтво душі

Элен – красуня, але вона ж – чудовисько. Цю таємницю розкрив Пьер, щоправда, лише після того, як наблизився до неї, після того, як вона женила його на собі. Як би це не було підло й низько, Элен змусила Пьера вимовити слова любові. Вона вирішила за нього, що він неї любить

Це досить різко змінило наше відношення до Элен, змусило відчути холод і небезпеку в океані її душі, незважаючи на поверхневу принадність, блискотіння й теплоту. Далі Л. Н. Толстой знову дуже конкретно й без усяких сумнівів приводить нам доказу жахливості Элен, що не живе, а існує, і скоріше навіть не як людина, а як тварина, якій потрібна їжа, житло, і тільки… Элен ставить перед собою ціль, при сем прагнення її не занадто відрізняються від тих, яких намагається досягти, напевно, будь-яка людина, але те, як вона приходить до мети, змушує стискуватися серце від обурення, відразу хочеться відвернутися від бруду, що залишилася після її на дорозі життя, у долях інших людей

И коли Элен розуміє, що вона накоїла (хоча це й входило в її плани) в ім’я досягнення своєї мети, однаково приймає це як неминуче, принаймні, переконана, що надійшла правильно й у жодному разі ні в чому не винувата: такі, мов, закони життя. Элен знає ціну своїй красі, але не знає, наскільки вона по своїй натурі дивовижна, адже найстрашніше, коли людина не відає, що він хворий, і не приймає ліки. “Олена Василівна, ніколи нічого не любила, крім свого тіла, і одна із самих дурних жінок у світі, – думав Пьер, – представляється людям верхи розуму й витонченості, і перед нею схиляються”. З Пьером не можна не погодитися. Може виникнути суперечка тільки лише через її розум, але якщо уважно вивчити всю її стратегію по досягненню мети, то розуму-те особливо не помітиш, скоріше, догадливість, розрахунок, життєвий досвід

Коли Элен домагалася багатства, вона його одержала за допомогою Пьера. Це найпростіший, не потребуючого розуму, звичний для жінки спосіб розбагатіти. Ну а коли вона зажадала волі, і знову ж найшовся найлегший спосіб – викликати ревнощі в чоловіку, що зрештою готовий віддати всі, аби тільки вона назавжди зникла, при цьому Элен не втратила грошей, а також не втратила положення вобществе.

Усе залишилося при ній лише завдяки її здогаду про те, що існують дві релігії. Для читача не були сюрпризом слова Элен: “Я, вступивши в щиру релігію, не можу бути зв’язана тим, що наклала на мене віджила релігія”, адже це було одним з головних пунктів її плану по досягненню наміченої мети. Завести роман відразу із двома – це не складно, але обвинуватити в непорядності й того й іншого, для цього потрібно мати досить нахабності, неприкритого цинізму й егоїзму

Элен завжди все робила правильно. Невже така жінка може служити еталоном людини, якому не призначено помилятися?! В Элен закохувалися, але ніхто її не любив

И це ще один доказ її жахливості. Особисто мені вона представляється божественно гарною статуєю з білого мармуру, на яку дивляться, захоплюються, але ніхто не вважає її живий, ніхто не готовий полюбити її, тому що те, із чого вона зроблена, – камінь, холодної й твердий, там немає душі, а виходить, немає відгуку й тепла. І чого доброго, таких красунь і чудовиськ на світі не порахувати… Або все-таки не так?..

Збережи - » Красуня й чудовисько образ Элен у романі «Війна й мир» Л, Н. Толстого . З'явився готовий твір.

Красуня й чудовисько образ Элен у романі «Війна й мир» Л, Н. Толстого





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.