Такий же напій дають і Эмер, а Мананнан трясе своїм плащем між фанд і Кухулином, щоб вони ніколи не зустрічалися. Смерть Кухулина Кухулин збирається на битву, але п’ятдесят жінок королівського роду перепиняють йому шлях, щоб не пустити на нові подвиги. За допомогою трьох чанів холодної води їм вдається остудити його запал і удержати в цей день від виїзду на бій. Але інші жінки докоряють Кухулина в бездіяльності й призивають захистити їхню країну. Кухулин споряджається й підходить до своєму коневі, але той тричі повертається до нього лівим боком, що передвіщає велике нещастя. У ніч напередодні походу богиня війни Морриган розбиває колісницю Кухулина, тому що знає, що він уже не повернеться домийся

Проте Кухулин відправляється в шлях. По дорозі він відвідує свою годувальницю, а потім зустрічає трьох кривих на ліве око бабів, що жарять собаче м’ясо. На Кухулине лежав зарік - не відмовлятися від їжі з будь-якого вогнища, але не є м’яса собаки. Він намагається об’їхати бабів, але вони зауважують його й запрошують спробувати їхню їжу, Кухулин їсть собаче м’ясо лівою рукою й кладе кості під ліве стегно, від чого вони втрачають колишню міцність. Потім Кухулин разом зі своїм візником Лойгом прибуває до місця битви

Тим часом проводир його ворогів Эрк придумує таку хитрість: всі їхні війська зрушуються в єдину стіну й на кожному куті виставляють пари найсильніших воїнів і заклинателя, що повинен буде попросити Кухулина позичити йому спис, що могет уразити короля. Наблизившись до ворожого війська, Кухулин відразу вплутується в битву й так працює списом і мечем, що рівнина стає сіркою від мозків їм убитих. Раптом Кухулин бачить на краю війська двох борющихся друг із другом воїнів і заклинателя, що призиває його розняти дерущихся.

Кухулин наносить кожному такий удар, що мозок виступає в них через ніс і вуха й вони падають намертво. Тоді заклинатель просить у нього спис, Кухулин відмовляється віддати його, але під погрозою бути знеславленим за скнарість, погоджується. Один з ворожих воїнів - Лугайд - мече спис у Кухулина й убиває його візника Лойга.

Кухулин відправляється на інший фланг війська й знову бачить двох що борються. Він рознімає їх, відкидаючи в різні сторони з такою силою, що вони падають намертво в підніжжя сусідньої скелі. Вартий поруч із ними заклинатель знову просить у нього спис, Кухулин знову відмовляється, але під погрозою знеславити всіх уладов віддає його. Тоді Эрк мече спис у Кухулина, але попадає в його коня по ім’ю Сірий з Махи. Смертельно поранений кінь тікає в Сіре озеро, звідки добув його ніколи Кухулин, несучи на своїй шиї половину дишля. Кухулин же впирається ногою в половину, що залишилася, дишля й ще раз проїжджає через вороже військо з кінця вконец.

Знову зауважує він двох бійців, що б’ються один з одним, рознімає їх так само, як і попередніх, і знову зустрічає заклинателя, що просить у нього спис. Цього разу Кухулину довелося віддати його під погрозою знеславити скнарістю свій рід. Тоді Лугайд бере цей спис, мече його й попадає прямо в Кухулина, так ще так, що внутрішності його випадають на подушку колісниці. Смертельно поранений Кухулин просить у його ворогів дозволу, що оточили, викупатися в Чорному озері, і вони дозволяють йому. Він із працею доходить до озера, купається, а потім вертається до ворогів і прив’язує себе до високого каменю, не бажаючи вмирати лежачи або сидячи

У цей момент з’являється Сірий з Махи, щоб захистити його, поки ще в ньому є душу й виходить промінь світла від його чола. Зубами він убиває п’ятдесят, а кожним з копит - по тридцяти воїнів. Довго воїни не зважуються підійти до Кухулину, думаючи, що він живий, і тільки коли птахи сідають на плечі його, Лугайд відтинає йому голову. Потім військо його відправляється на південь, а він залишається викупатися й поїсти наловленої їм риби. У цей час про смерть Кухулина довідається Конал Переможний

Ніколи вони уклали договір: той з них, хто вмре першим, буде відомщений іншим. Конал відправляється слідами ворожого війська й незабаром зауважує Лугайда. Вони домовляються про двобій і різними дорогами прибувають на домовлене місце. Там Конал відразу ранить Лугайда списом. Проте їхній бій триває добу, і тільки коли кінь Конала - Червона Роса - вириває шматок м’яса з тіла Лугайда, Коналу вдається відрубати йому голову

Після повернення додому улады не влаштовують ніякого торжества, уважаючи, що всі почесті належать Кухулину. Він же з’явився тим жінкам, що втримували його від виїзду на битву: колісниця його пронеслася по повітрю, а сам Кухулин, коштуючи на ній, співається