I. Прометей і Зевс Прикутий до скель Кавказу титан Прометей просить Зевса звільнити його. Але ні, кара ще недостатня: адже Прометей не тільки викрав Зевесов вогонь і подарував його людям, але й (найстрашніше) створив жінку! Тому тяжкі ланцюги й орел, що щодня пожирає Прометееву печінка, що за ніч знову відростає, - лише прелюдія до прийдешніх мучень. Прометей пропонує в нагороду за звільнення відкрити Зевсу прийдешнє. Той, засумнівавшись спершу в пророчому дарунку титана, відразу здається: Прометей безпомилково вгадує, що Зевс збирається на побачення з Фетидой - нереїдою, однієї з морських богинь. І застерігає Зевса: якщо нереїда народить йому сина, той скине батька з олімпійського трону

Переконаний і навіть злегка розчулений цим пророкуванням, Зевс відмовляється від фатального побачення й наказує богові-ковалеві Гефесту звільнити Прометея. II. Ерот і Зевс Покликаний до відповіді за свої жорстокі витівки, Ерот просить Зевса помилувати його, тому що він, мол, ще дитина. «Ти дитина?! - викликує обурений Зевс.

- Адже ти, Ерот, набагато старше Иалета. Тому що в тебе немає бороди й сивих волось, ти хочеш уважатися дитиною, хоча ти старий, і притім негідник!» На кару за численні знущання Зевс має намір зв’язати Ерота. Адже це по його милості він змушений був, щоб здобути любов жінок, перетворюватися в бика, орла, лебедя, сатира й не міг з’явитися їм у своєму щирому вигляді

Ерот резонно заперечує, що жодна смертна не виносить виду Зевса й умирає від страху. Він пропонує Зевсу не метати блискавки, не потрясати грізно егідою й прийняти вид більше мирний, приємний, на зразок Аполлона або Диониса. Зевс зі збурюванням відкидає це речення, але й відмовитися від любові земних красунь теж не хоче. Він вимагає, щоб амурні втіхи коштували йому менших зусиль. Із цією умовою відпускає Ерота

III. Зевс і Гермес Гера з ревнощів перетворила красуню Ио в телицю й приставила до неї стражем стоглавого пастуха Аргуса. Але Зевс, закоханий в Ио, наказує Гермесу вбити Аргуса, провести Ио через море в Єгипет і зробити її там Исидой - богинею, що керує розливами Нила й вітрами, покровителькою моряків. IV. Зевс і Ганимед Зевс, закохавшись у гарненького пастушка Ганимеда, перетворюється в гігантського орла й викрадає хлопчика. Ганимед, що слабко розбирається в олімпійській ієрархії, дотепер уважав головним божеством лісового Пана й з недовірою ставиться до слів Зевса про його всесвітню владу. Ганимед просить скоріше повернути його додому, на схили гори Иды: череди залишилися без догляду, батько всипле йому за отлучку.

Зевс терпляче пояснює, що тепер хлопчик назавжди врятований від пастушачих турбот - він стане небожителем. Ганимед дивується: що йому отут робити, якщо на небі немає черід, і з ким він буде тут грати?! Зевс обіцяє йому в товариші Ерота й скільки завгодно бабок для гри. І викрав він хлопчиська, що полюбився, для того, щоб вони спали разом. Простодушний Ганимед дивується ще більше: адже коли він спав з батьком, той часто гнівався, що син у сні неспокійно ворочається, і гнав того до матері - чесно попереджає хлопчик

А услыхав, що Зевс збирається його обіймати ночі безперервно, твердо заявляє, що вночі буде спати. Хоча й не забороняє Зевсу цілувати його. І задоволений Зевс велить Гермесу дати Ганимеду випити безсмертя, навчити подавати кубок і привести на бенкет богів. V. Гера й Зевс Гера дорікає Зевса в надмірній пристрасті Кганимеду.

Своїх смертних коханок батько богів залишав все-таки на Землі, а от Ганимеда зробив небожителем. До того ж, приймаючи з рук красеня виночерпия кубок, Зевс щораз його цілує! А хіба Гефест і Гера погано прислужували за столом?! Розгніваний Зевс відповідає, що ревнощі Геры лише розпікає його пристрасть до прекрасного фригийцу.

Звичайно, Гера, якщо хоче, може на бенкетах як і раніше користуватися послугами свого замурзаного сина-коваля. А от йому, Зевсу, буде прислужувати тільки Ганимед, якого він буде тепер цілувати двічі: і приймаючи кубок з рук хлопчика, і повертаючи. VI. Гера й Зевс Гера возмущенно скаржиться Зевсу, що Иксион, узятий на небо, закохався в неї й безперестану зітхає

Це ображає Геру. Зевс пропонує подшутить над закоханим: підсунути йому хмара, додавши останньому вигляд Геры. Якщо ж, прийнявши бажане за дійсне, Иксион потім почне похвалятися, що скорив чоловікові Зевса й опанував нею, він буде низринут в Аид і прив’язаний до вічно обертового колеса на кару не за любов (у цьому немає нічого дурного!), а за хвастощі

VII. Гефест і Аполлон Гефест захоплено розповідає Аполлонові об тільки що народженому Гермесе - сині Майї. Немовля не тільки дуже гарне, але й многообещающе привітний. Аполлон повідомляє у відповідь, що спритна дитина вже встигла украсти тризубець Посейдона, меч Ареса, а в нього, Аполлона, і стріли

Отут і Гефест виявляє, що в нього пропали кліщі… Гермес обдарований всебічно: у жартівливій боротьбі переміг Ерота, підставивши тому підніжку, а з панцира черепахи й семи струн змайстрував кіфару, так грає так, що й Аполлон йому заздрить. Що прозрів Гефест відправляється до Гермесу за викраденими кліщами, захованими в пелюшках немовляти. VIII. Гефест і Зевс Зевс наказує Гефесту гострою сокирою розрубити…

йому голову. Переляканий бог-коваль змушений знехотя підкоритися, і на світло з’являється Афіна. Вона не тільки войовнича, але й дуже гарна. Гефест раптово закохується в неї. Але Зевс прохолоджує його запал: Афіна зволіє залишитися навічно дівою, IX. Посейдон і Гермес Посейдон прийшов до Зевсу. Але Гермес не пускає його, тому що Зевс тільки що… народив

Але цього разу не з голови (як недавно Афіну), а зі стегна. Так він виносив плід однієї зі своїх численних симпатій фиванки Семелы, народивши замість її, тому що Семела загинула. Таким чином, він є одночасно й батьком, і матір’ю дитини, якого кличуть Дионис.

X. Гермес і Гелиос Гермес передає Гелиосу наказ Зевса: не виїжджати на своїй вогненній колісниці ні завтра, ні післязавтра. Зевсу потрібно продовжити ніч, щоб встигнути зачати з беотийкой Алкменой небаченого досі героя: під покривом найглибшого мороку буде виготовлений великий атлет. Потім Гермес передає наказ Селену рухатися повільно, а Сну - не випускати людей зі своїх обіймів, щоб вони не помітили настільки довгої ночі

Щоб на світло міг з’явитися Геракл. XI. Афродіта й Селен Селен зізнається Афродіті, що закохалася в прекрасного Эндимиона. Вона регулярно спускається до нього з неба, коли Эндимион спить, розстеливши на скелі плащ. Селен буквально гине від любові кюноше.

XII. Афродіта й Ерот Афродіта дорікає свого сина Ерота за нечувані витівки не тільки зі смертними, але й з небожителями. По його волі Зевс перетворюється в усі, у що Еротові вздумается. Селен він зводить на Землю. А Гелиос, ніжачись в объятьях Климены, забуває вчасно виїжджати у своїй вогненній колісниці на небозвід. Навіть поважну Рею, матір стількох богів, Ерот змусив закохатися в молодого фригийца Аттиса.

Збожеволівши від любові, вона впрягла у свою колісницю левів і носиться по горах і лісам у пошуках коханого. Ерот виправдується перед матір’ю: хіба погано обертати погляди людей і богів на красу?! XIII. Зевс, Асклепій і Геракл На бенкеті богів Геракл затіває сварку з Асклепієм, вимагаючи, щоб той лежав нижче його, що совершили стільки подвигів

Він зневажливо нагадує: Асклепія вразив Зевс своєю блискавкою за те, що той своїм мистецтвом пожвавлював людей, приречених богами на смерть, тим самим зневажаючи й законами природи, і волею небожителів. Асклепій спокійно зауважує, що це він, між іншим, упорядкував того ж Геракла, що ґрунтовно обгоріло на похоронному багатті… Зевс припиняє їхню лайку, помітивши: Асклепій має право на більше високе місце, тому що вмер і був узятий на небо раніше Геракла. XIV. Гермес і Аполлон Аполлон сумний

На питання Гермеса про причину сумуй відповідає: Він випадково вбив свого улюбленця, прекрасного Гіацинта - сина пануючи Эбала з Лаконии. Коли обоє вони були зайняті метанням дисків, що сумирно любив Гіацинта західний вітер Зефір з ревнощів подули так сильно, що кинутий Аполлоном диск змінили напрямок і вбив юнака. На згадку про улюбленця Аполлон виростив із крапель його крові прекрасна квітка, але однаково залишився безутішний. Гермес резонно заперечує: «Аполлон, ти знав, що зробив улюбленцем смертного; так не слід скаржитися на те, що він умер».

XV. Гермес і Аполлон Гермес і Аполлон здивовані: кульгавий бог-коваль Гефест, далеко не красень, одержав у дружин двох прекрасних богинь: Афродіту й Хариту. А от вони, красені, атлети й музиканти, нещасливі в любові. Аполлон так і не домігся взаємності Дафны, а Гіацинта сам же вбив диском. Правда, один раз Гермес пізнав пещення Афродіти й у підсумку на світло з’явився Гермафродит…

Pages: 1 2