Короткий зміст “Розбитий глечик” Клейста по главах – Частина 1

Дія п’єси відбувається на початку XIX в. у голландському селі Гуйзум, біля Утрехта, у січні. Місце дії – судна світлиця. Адам, сільський суддя, сидить і перев’язує собі ногу. Заходить Лихт, писар, і бачить, що в Адама вся особа в саднах, під оком багряний синець, із щоки вирваний жмут м’яса. Адам пояснює йому, що ранком, уставши з постелі, він заточився, упав головою прямо в грубку до того ж вивихнув собі ногу

Писар Лихт повідомляє його, що в Гуйзум з Утрехта їде з ревізією член суду, радник Вальтер. Він перевіряє всі суди в окрузі. Напередодні він побував у сусідній з Гуйзумом селу Хол і після перевірки отрешил від посади місцевих суддю й писаря

Суддя рано ранком був знайдений у клуні висячої на кроквах. Він повісився після того, як Вальтер посадив його під домашній арешт. Однак абияк удалося його повернути до життя. З’являється слуга радника Вальтера й повідомляє, що його хазяїн прибув у Гуйзум і незабаром з’явиться в суд. Адам стривожений і наказує принести його одяг. Виявляється, що перуки ніде не можуть знайти

Служниця заявляє, що перука в цей момент перебуває в перукаря, а другого вже вчора, коли об одинадцятій годині вечора суддя Адам повернувся додому, на його голові не було. Голова була вся в саднах, а служниці довелося стирати з її кров. Адам спростовує її слова, говорить, що вона переплутала, що додому він повернувся в перуці, а вночі його зі стільця стягнула кішка й окотилася в ньому. Входить Вальтер і після вітання виражає бажання почати судовий розгляд. Адам на якийсь час іде із залу. Входять позивачі – Марта Рулль і її дочка Ева, а разом з ними Фейт Тюмпель, селянин, і його син Рупрехт.

Марта кричить, що розбили її улюблений глечик і що вона змусить кривдника Рупрехта за це заплатити. Рупрехт заявляє, що його весіллю з Евой не бувати, і обзиває її розпусною дівкою. Повернувшись і побачивши всю цю компанію, Адам починає тривожитися й про себе думає, уже не на нього чи самого йому будуть скаржитися?

Ева тремтить і благає мати скоріше піти із цього страшного місця. Адам говорить, що від рани на нозі його каламутить і він судити не може, а краще піде й ляже в постіль. Лихт його зупиняє й радить запитати дозволи в радника. Тоді Адам тихо намагається з’ясувати в Евы, навіщо вони прийшли. Коли довідається, що тільки із приводу глечика, те трохи заспокоюється

Він умовляє Еву не говорити зайвого й загрожує, що інакше її Рупрехт відправиться в Ост-Індію разом з армією й там загине. Вальтер втручається в їхню розмову й заявляє, що зі сторонами бесід вести не можна, і вимагає публічного допиту. Після довгих коливань Адам все-таки вирішується відкрити засідання. Першої давати показання викликається позивачка – Марта

Вона заявляє, що глечик розбив Рупрехт. Адама це цілком улаштовує, він повідомляє хлопця винним, а засідання закритим. Вальтер украй незадоволений і просить вести справу з усіма формальностями. Тоді Марта починає у всіх подробицях розповідати про достоїнства цього глечика, про його історію, чим, зрештою, виводить усіх із себе. Потім вона переходить до опису подій минулого вечора

Розповідає, що об одинадцятій годині вже хотіла погасити каганець, як раптом з Евиной кімнати почула чоловічі голоси й шум. Вона злякалася, прибігла туди й побачила, що двері в кімнату виламана й з її доноситься лайка. Увійшовши усередину, вона побачила, що Рупрехт як скажений ламає Еве руки, а посередині кімнати лежить розбитий глечик. Березня притягла його до відповіді, але він став затверджувати, що глечик розбитий кимсь іншим, тим, хто тільки що втік, і почав ображати й паплюжити Еву. Тоді Марта запитала дочку, хто насправді отут був, і Ева заприсягла, що тільки Рупрехт. На суді Ева говорить, що зовсім не клялася. Складна ситуація починає тривожити Адама, і він знову дає Еве свої наставляння

Вальтер їх припиняє, висловлює своє невдоволення поводженням судді й виражає впевненість у тім, що навіть якби сам Адам розбив глечик, то не міг би усердней валити всі підозри на парубка. Приходить черга Рупрехта давати свої показання. Адам всіма способами відтягає цей момент, розповідає про свою хвору курку, що він збирається лікувати локшиною й пігулками, чим остаточно виводить Вальтера із себе. Рупрехт, що одержав нарешті слово, заявляє, що в обвинуваченні проти нього немає ні слова правди. Адам починає відволікати від нього загальна увага, так що Вальтер уже має намір посадити писарі Лихта на місце судді

Адам, злякавшись, дає Рупрехту можливість продовжити показання. Парубок розповідає, що ввечері, біля десяти годин, він вирішив відправитися до Еве. У дворі її будинку він почув скрип хвіртки й зрадів, що Ева ще не пішла. Раптом він побачив у саду свою дівчину й когось ще разом з нею. Розглянути він його не зміг через темряву, однак подумав, що це Лебрехт, швець, ще восени пытавшийся відбити в нього Еву. Рупрехт проліз у хвіртку й причаївся в кущах глоду, звідки чув балаканину, шепіт і жарти. Потім ті обоє пройшли в будинок. Рупрехт став ломитися у двері, уже замкнену на засувку

Наполіг і вибив її. Вона загриміла, з карниза грубки полетів глечик, а у вікно хтось поспішно вистрибнув. Рупрехт підбіг до вікна й побачив, що втікач усе ще висить на прутах частоколу. Рупрехт уперіщив його по голові дверною засувкою, що залишилася в нього в руці, і вирішив було побігти за ним, але той кинув йому в очі жменя піску й зник. Потім Рупрехт повернувся в будинок, вилаяв Еву, а трохи пізніше в кімнату ввійшла й Марта з лампою вруке.

Наступної повинна говорити Ева. Перед тим як дати їй слово, Адам знову залякує її й переконує не говорити зайвого. На випади матері про її розпусту Ева запевняє всіх, що честі своєї вона не осоромила, але що глечик ні Лебрехт і ні Рупрехт не розбивали. Адам починає запевняти Вальтера, що Ева не здатна давати показання, вона безглузда й занадто молода. Вальтера ж, навпаки, розбирає бажання докопатися до істини в цьому справі

Ева клянеться в тім, що Рупрехт глечика не розбивав, а теперішнього винуватця назвати відмовляється й натякає на якусь чужу таємницю. Тоді Марта, обурюючись на дочку за її скритність, починає підозрювати її й Рупрехта в більше страшному злочині. Вона висловлює припущення про те, що напередодні прийняття військової присяги Рупрехт разом з Евой зібралися бігти, змінивши батьківщині. Вона просить призвати у свідка тітку Рупрехта, Бригитту, що нібито о десятій годині, раніше, ніж був розбитий глечик, бачила, як молоді люди сперечалися всаду.

Вона впевнена, що її показання в корені спростують слова Рупрехта, що затверджує, що він вломився до Еве в одинадцять. Посилають за Бригиттой. Лихт іде. Адам пропонує Вальтерові під час перерви небагато освіжитися, випити провина, закусити

Вальтер, щось запідозривши, починає докладно допитувати суддю Адама про те, де він ударився. Адам як і раніше відповідає, що в себе будинку об грубку. Перука ж, як він тепер затверджує, згорів, коли він, упустивши окуляри й низько нагнувшись за ними, зачепив свічу. Вальтер запитує в Марти, чи високо від землі перебувають вікна Евы, у Рупрехта – не в чи голову він ударив утікача й скільки разів, в Адама – чи часто він буває в будинку в Марти

Коли й Адам, і Марта відповідають, що дуже рідко, Вальтер виявляється небагато спантеличеним. Входять Бригитта з перукою в руці й Лихт. Бригитта знайшла перуку на частоколі в Марти Рулль перед тим вікном, де спить Ева. Вальтер просить Адама у всім зізнатися й запитує, не його чи перуку жінка тримає в руці. Адам говорить, що це тот перука, що він вісім днів назад віддала Рупрехту, для того щоб Рупрехт, відправляючись у місто, віддав його майстрові Мелю, і запитує, чому Рупрехт цього не зробився

Рупрехт же відповідає, що він його майстрові відніс. Тоді Адам, розлютивши, заявляє, що тут пахне зрадою й шпигунством. Бригитта ж заявляє, що в саду в Евы був Не Рупрехт, оскільки дівчина розмовляла зі своїм співрозмовником, як з небажаним гостем. Пізніше, уже ближче до напівночі, вертаючись із хутора від двоюрідної сестри, вона побачила, як у липовій алеї в саду Марти перед нею виріс хтось лисий з кінським копитом і промчався мимо, від нього пахнуло сірчаним і смоляним димом. Вона навіть подумала, що це сам чорт

Потім разом з Лихтом вона простежила, куди веде цей слід людської ноги, що чергується з кінським слідом. Він привів прямо до судді Адамові. Вальтер просить Адама показати ногу. Він показує свою здорову ліву ногу, а не праву, кульгаву

Потім спливає невідповідність у словах судді про те, куди поділася його перука. Лихту він сказав одне, а Вальтерові – інше. Рупрехт догадується, що вчора з Евой був сам суддя, і нападає на нього соскорблениями.

Pages: 1 2

Збережи - » Короткий зміст “Розбитий глечик” Клейста по главах – Частина 1 . З'явився готовий твір.

Короткий зміст “Розбитий глечик” Клейста по главах – Частина 1





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.