Миккель же подається в служіння до ув’язненого в замок Сеннерборг королеві. В останньому епізоді роману він відправляється із замка до врачевателю й чорнокнижника Захарію в Любек, щоб дозволити короля, що мучить, питання: чи Земля обертається навколо Сонця, як затверджує це наслушавшийся новомодних теорій в Італії Миккель, або це Сонце ходить навколо Землі, як уважалося здавна? Переживши ряд комічних пригод, зв’язаних зі старечою неміччю, войовничими замашками й пристрастю до питию, Миккель добирається до мети, але лише для того, щоб скомпрометувати Захарію, що, як виявилося, ставив хитромудрі досвіди на живій людині

Уражений жорстокістю його експериментів, Миккель пробалтывается про їх у п’яному вигарі, і Захарію, як і його піддослідна істота - зачате в замку Сеннерборг самим королем Кристьерном! - привселюдно спалюють. Миккеля ж привозять у замок наполовину паралізованого, і він равнодушно слухає повідомлюваної йому новини: у замку живуть, чекаючи приїзду Миккеля, його внучка - молоденька глухоніма Ида, незаконнонароджена дочка Ингер і Акселя, і її бродячий музикант, що опікує, Якоб, що колись пошкодував кинуту дитину. Так і не вставши з постелі, Миккель умирає через півроку із твердим переконанням, що він не знав у житті щастя. Настільки ж маловтішний і підсумок життя одряхлілого у в’язниці, але не дух, що втратив остаточно, короля Кристьерна.

Після його правління, резюмує автор, Данія як самостійну державу «випала з історії». Час, як проголошує Йенсен на сторінках роману, «нищівно», і воно непорівнянно з метаннями, помислами або сподіваннями окремої людини або цілих народів