Короткий зміст “Падіння короля” Йенсена по главах - Частина 1 | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Короткий зміст “Падіння короля” Йенсена по главах - Частина 1

Датський король Кристиан II (або, згідно стародатской формі цього ім’я, Кристьерн II) - досить яскрава особистість в історії Скандинавії. Він правил Данією й Норвегією в 1513-1523 р. і Швецією в 1520-1523 р., ще дев’ять років боровся за владу, дозволив в 1532 р. обманом заманити себе в Данію нібито для переговорів, був схоплений і після цього ще двадцять сім років провів у висновку в замках Сеннерборг і Калундборг. Падіння короля Кристьерна - це невдача його спроби відновити велику північну державу, що існувала у формі так званої Кальмарской унії (була укладена в 1397 р.) у складі Данії, Швеції й Норвегії. Доля короля і його країни показана автором особливим образом - на прикладі долі Миккеля (ім’я збірне для датчанина, як Іван - для російського) , сина сільського коваля, ученого студиозуса й солдата

Немає потреби говорити, що досвід життя Миккеля й людей, з ним зв’язаних, невдалий, як виявилася невдалої спроба великого датського короля відродити колишню державу. Але… про усім один по одному. Юний довготелесий школяр Миккель, прозваний у Копенгагені Лелекою, бродить по нічному місту в пошуках їжі й впечатле ний. Він натикається на веселу компанію німецьких ландскнехтів, і ті, добродушно жартуючи над зовнішністю й голодним видом студента, приймають його у своє суспільство. Солдати бражничают, переходячи з однієї корчми в іншу; серед них Миккель довідається датчанина-земляка Отто Иверсена, молодого панича з найближчого до рідного села Миккеля маєтку

Ненадовго відбившись від компанії, Миккель заглядає в один із трактирів і бачить у ньому цей момент здався, що йому в, божественно прекрасним принца Кристьерна, що обриває соковиті ягоди з виноградної лози. Принц, як і всі інші нові знакомцы Миккеля, ранком виступає у військовий похід і поспішає насолодитися принадностями земного життя. Про можливу її швидкоплинність тлумачить Миккелю й, що нагнав його на вулиці Отто, він давно довідався Миккеля, хоча й не показував виду; у Копенгагені Отто тужливо, він не знає тут нікого, назавтра ж, можливо, його очікує смерть

Отто пішов у солдати на зло матінці: вона не дозволяє йому женитися на Ганні-Метте, простій дівчині-селянці, а він і Ганна-Метта люблять один одного; напевно, Миккель Ганну-Метту зустрічав? Миккель не відповідає разоткровенничавшемуся паничеві; він знає - іноді тактовніше й вигідніше промовчати. Тому він не ділиться з Отто своїми мріями про Сусанне - дівчину, що живе в будинку в багатого єврея Менделя Шпейера ( чиможливо, що вона - його дочка?). Іноді Сусанна виходить у сад, що примикає до будинку, і Миккель видали, через забір, з обожнюванням спостерігає за нею, не сміючи наблизитися. Але в цю же ніч трохи пізніше, розставшись із Отто, Миккель бачить у заборі саду діру й стає мимовільним свідкою майже випадкового соблазнения Сусанны молодим паничем

Ранком Отто разом з військом відправляється в шлях, а Сусанну, викриту нічним сторожем у перелюбстві, виганяють із Копенгагена разом з її старим батьком (до стороннього народу городяни особливо строгі), попередньо піддавши винну принизливому покаранню «виносу каменів за міські стіни». Спостерігаючи за дівчиною з юрби, Миккель бачить на її особі не тільки страждання, але й вираження задоволеності - вона явно насолоджується стражданням: тепер він знає, що неодмінно помститься паничеві за зганьблену любов. Блукання Миккеля по Копенгагену тривають ще кілька днів. Він звертається до місцевого богослова й впливового церковника Йенсу Андерсену із проханням послати його, Миккеля, на навчання в закордонний університет, але не витримує іспиту, що відразу на ходу учиняє йому богослов

Не вдається Миккелю й угода з дияволом, заради якої він відвідує цвинтарну каплицю в глу хой перша година ночі. Зрештою занепалого й школяра, що загуляв, виключають із університету, і йому нічого не залишається, як повернутися додому в рідне село, де батько із братами радо зустрічають його. Але в селі Миккель знову зустрічається з Ганною-Меттой, що перетворилася із червонощокої реготухи, який він пам’ятав її чотири роки тому, у писану красуню. Миккель закохується в Ганну-Метту, але та не забула й любить свого Отто. Обуревает суперечливими почуттями, Миккель силою відвозить її на інший берег фіорду, і збезчещена дівчина не сміє повернутися назад додому; вона наймається в служниці в будинок до багатія селянинові, а Отто, що повернувся з походу, довідавшись про її лихо, що осягло, безмовно вертається у свій родовий маєток Мохольм. Він уважає, що нічим їй допомогти не може

Проходить біля двадцяти років. Миккель стає професійним солдатом. Один раз єпископ Йене Андерсен посилає його супроводжувати гінця до короля, що осаждали в цей час Стокгольм. Гонець - розовощекий двадцятилітній красень відкритої й привітної вдачі, недовго думаючи, перевіряє Миккелю найглибшу свою таємницю (як робив це, напевно, уже тисячу разів): Аксель (так кличуть юнака) носить на груди ладанку, подаровану йому у вісімнадцять років старим євреєм Менделем Шпейером.

У ладанці лежить лист єврейською мовою із вказівкою місця, де Аксель може добути для себе багатство. Коли-небудь Аксель покаже лист знаючому в мовах священикові, але тільки в момент, коли той буде відходити в мир інший - так таємниця збережеться прочнее. Миккель і Аксель виконують дане їм доручення. У Стокгольмі обоє воїна беруть участь у пишних святах з нагоди шведської коронації короля Кристьерна й стають очевидцями так званої «Стокгольмської кривавої лазні» - масової страти обвинувачених у єресі вищого шведського дворянства й заможних громадян - таким радикальним образом король має намір зломити їхній опір і назавжди вирішити питання про єдність північних країн під його рукою. Миккель навіч спостерігав екзекуцію, коштуючи серед солдатів, що охороняли лобове місце; Аксель же бачив страту з вікна будинку, де він незадовго до цього бавився з коханкою Миккеля, доставленої ними на їхню загальну квартиру з «веселого корабля» - плавучого публічного будинку зі славного торговельного міста Любека.

Видовище страти робить на героя настільки тяжке враження, що він занедужує й звертається по допомогу до Бога. Аксель виходжує хворого: на речення Миккеля прочитати йому заповітний лист (оскільки Миккель однаково вмирає) Аксель відмовляє, він упевнений: Миккель виживе (і ні той ні іншої не знають, що папір з ладанки давно вже выкрала їхня загальна коханка з «веселого корабля» Люсия). Настільки шляхетний жест із боку щасливого суперника й сина свого ворога розпікає в Миккеле ненависть… і він видужує. Аксель же благополучно жениться на приглянувшейся йому дочці члена міського магістрату

Однак безтурботне сімейне життя не для нього, і незабаром він відправляється назад у Данію (усього лише щоб глянути на свою давню любов і відразу повернутися назад у Стокгольм до дружини), але збивається зі шляхи й ледь не гине в зимовому «первісному» лісі, де його підбирає лісова людина Кеса, що живе разом з дочкою в самотній хатинці. І в їхньому будинку теж простосердий і привітний Аксель прийнятий як кращий гість, і Кеса без роздумів віддає йому найдорожче - дочка. Але приходить весна, лісова самітність стає Акселю в тягар, і він відправляється далі. Трохи пізніше в тому ж році до оказавшегося в рідних місцях Миккеля доходить слух про багате весілля, що справляється неподалік

Ингер, незаконну дочку Ганни-Метты й Миккеля, видають заміж за багатого й пригожого лицаря Акселя. Аксель знаходить і запрошує на весілля свого старшого друга, але Миккель відмовляється, він страшиться минулого. Тоді Аксель проводжає його в шлях на іншу сторону фіорду, і тут у приступі непоясненої ненависті до долі Миккель накидається на Акселя й ранить його в коліно, він не хоче, щоб син Отто і його суперник був щасливий. Через кілька днів всіма покинутий Аксель умирає від антонова вогню - гангрени. Тим часом справи в короля Кристьерна теж ідуть неважливо.

Він двічі завойовував Швецію, і двічі вона від нього відпадала. До того ж у нього в тилу, у Данії, нарікає знати. Зрештою король змушений бігти з Ютландії (це - найбільший датський півострів) на фюн, де йому обіцяють підмогу

За короля коштує також Норвегія. Кристьерн соромиться своєї втечі й, майже добравшись до острова, наказує повертати назад, але, коли знову виявляється в берегів Ютландії, розуміє - його повернення нерозумно, і наказує знову правити на фюн. Так у метаннях по Малому Бельту туди й назад проходить ніч. Король втратив колишню впевненість, а це значить, що король упав. Проходить багато років. Миккель, колишній учасник майже всіх європейських воєн того часу, робить паломництво до святих місць у Єрусалим і в Італію, після чого вертається в рідне село. Свого старшого брата Нильса й трьох дорослих племінників він застає за військовими готуваннями: по всій Ютландії палять і грабують дворянські садиби, селяни збирають народне ополчення в допомогу захопленому знаттю Кристьерну.

Pages: 1 2

Збережи - » Короткий зміст “Падіння короля” Йенсена по главах - Частина 1 . З'явився готовий твір.

Короткий зміст “Падіння короля” Йенсена по главах - Частина 1





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.