Дія відбувається в 1920- 1930-е рр. у Великобританії. У маленьке шахтарське містечко Блэнелли приїжджає молодий лікар Ендрю Мэнсон - новий помічник лікаря, доктори Пейджа. Приїхавши, він довідається, що його патрон паралізований і йому доведеться нести подвійне навантаження. Дружина Пейджа Блодуэа, невдячна й жадібна особа, тримається недружелюбно й постійно намагається заощадити на Мэнсоне.

У перший же свій візит до хворого Мэнсон не може поставити точний діагноз, і допомагає йому лише зустріч із Пилипом Денни, помічником іншого лікаря. Той, щоправда, тримається зухвало (надалі намекается, що в це забуте Богом місце його змусили переїхати безладдя в сім’ї), але підказує Мэнсону, що це тиф. Дійсно, через проржавілу каналізаційну трубу в місті починається епідемія тифу. Отчаявшись домогтися від місцевої влади рішення цієї проблеми, Мэнсон з Денни підривають її. Один раз Мэнсон приходить у багатодітну сім’ю, де один з дітей хворий кором, і довідається, що молодша дитина пішла в школу. Бажаючи вичитати вчительку за те, що та не дотримує карантину, Мэнсон іде вшколу.

Там він зустрічає мисс Кристин Бэрлоу. У неї непроста доля: у п’ятнадцять років вона втратилася матері, а через п’ять років через аварію в шахті загинули батько, керуючий Портским рудником, і брат, гірський інженер. Поступово дівчина усе більше починає займати думки Мэнсона. Тим часом репутація Мэнсона як лікаря в місті росте: він виліковує від «божевілля» Имриса Хьюза; завдяки його зусиллям виживає новонароджена дитина раніше марної сорокатрехлетней жінки

Мэнсон повний шляхетних устремлінь, і його боляче ранять міркування однокашника Фредди Хемсона, з яким він зустрічається в Кардиффе на щорічному з’їзді Британського сполучника медиків, - той думає тільки про престиж і гроші, а не про медицину й хворих. Керівництво шахти, на платню в якої складається доктор Пейдж, по заслугах оцінює Мэнсона, пропонуючи йому місце лікаря, але з етичних міркувань він відмовляється, щоб не ушкодити докторові Пейджу. Незабаром після цього він одержує чек на п’ять гіней від чоловіка сорокатрехлетней породіллі й кладе гроші в банк. Директор банку, що складає в близьких відносинах з миссис Пейдж, доносить їй про внесок Мэнсона, і жінка обвинувачує молодого лікаря в тім, що він украв ці гроші в доктора Пейджа.

Мэнсон спростовує всі обвинувачення, змушуючи миссис Пейдж вибачитися перед ним, але після цього інциденту він змушений шукати іншу роботу. Через якийсь час він знаходить місце лікаря в іншому шахтарському містечку, Эберло, і робить Кристин речення, щоб почати там спільне життя. Але ледь Мэнсон приступає до роботи, як між ним і робітниками на шахті виникає конфлікт: він відмовляється видавати їм лікарняні аркуші без вагомих на те причин. Однак незабаром усе налагоджується, і вони із Кристин навіть попадають у вище суспільство - стають друзями власника всіх підприємств в Эберло Ричарда Воона.

На цей же період доводиться знайомство Мэнсона з дантистом Коном Болендом, оптимістом і веселуном, батьком п’ятьох дітей. Заручати підтримкою Боленда, Мэнсон намагається підбити лікарів на те, щоб відмовитися платити головному лікареві міста Луэллину данина в розмірі п’яти відсотків від їхніх доходів, але його витівка провалюється. Горя бажанням удосконалити систему охорони здоров’я, Мэнсон починає із себе. Він напружено вчиться, а потім успішно здає іспит на докторський ступінь. Його цікавить вплив вугільного пилу на розвиток легеневих захворювань у шахтарів; він захоплений своїми науковими вишукуваннями

Незабаром з’ясовується, що Кристин чекає дитини, але цьому щастю не призначено збутися: оступившись на зламаному містку, вона назавжди втрачає можливості мати дітей. Мэнсон продовжує дослідницьку роботу, але над головою його згущаються хмари. Група його недругів із числа робітників висуває проти нього обвинувачення в жорстокому звертанні із тваринами, оскільки у своїх досвідах він використовував морських свинок. Його запрошують на збори робочого комітету, щоб відсторонити від посади, але він показує їм свідчення про присудження йому докторського ступеня й сам подає вотставку.

На цей же період доводиться заочне знайомство з Ричардом Стилменом, американським фахівцем з легеневих хвороб, що у листі високо озивається про дисертацію Мэнсона. Далі в долі Мэнсона відбувається новий поворот: комітет патології праці у вугільні й металлорудных копях запрошує його на посаду лікаря. Мэнсон із дружиною переїжджає в Лондон. Однак робота в комітеті дуже незабаром розчаровує Мэнсона, тому що не дає йому займатися реальною справою. Вражений тим, що при наявності дійсно гострих проблем один із чиновників серйозно обговорює з ним розміри бинтів, які повинні перебувати в аптечці першої допомоги на шахтах, Мэнсон подає вотставку.

Починаються болісні пошуки практики в Лондоні. На ті шістсот фунтів, що вдалося зібрати парі Мэнсонов, вони можуть купити лише закуткову практику в бідному районі. Однак Мэнсону везе: йому вдається вилікувати від алергійної висипки одну йз службовців дорогого магазина Марту Крэмб, і вона робить йому рекламу. Завдяки їй Мэнсон попадає у вище світло, знайомиться з богатыми, що процвітають бізнесменами - через їхніх дружин. Одна із цих дам, Фрэнсис Лоренс, згодом стає коханкою Мэнсона. Доктор переживає духовне переродження: зіткнення з багатством розбещує його, і він поповнює ряди лікарів-хапуг, що роблять заради грошей безглузді, а часом і шкідливі процедури

Кристин стурбована тим, що чоловік занадто полюбив гроші, вона благає його не продавати себе, але спрага успіху у вищому світлі робить Мэнсона усе більше жадібним до грошей. Він входить у співтовариство лікарів, які направляють один одному хворих для консультації або хірургічного втручання, а потім діляться доходами. Незабаром Мэнсон уже може дозволити собі кабінет у самому престижному районі, його доходи неухильно ростуть

Тим часом розлад із Кристин наростає, Мэнсона дратує її мовчазний докір, захоплення Біблією, і він з радістю погоджується, щоб вона виїхала на літо до миссис Воон. Під час відсутності Кристин він уперше змінює їй із Фрэнсис Лоренс. Але незабаром доля Мэнсона робить черговий крутий поворот: він присутній при операції по видаленню кисты, що робить вхідний у їхнє співтовариство процвітаючих лікарів хірург Айвори, і з жахом для себе переконується, що той не вміє оперувати. Проста операція, що легко може зробити будь-який студент, приводить до смерті пацієнта на операційному столі. У Мэнсона немов відкриваються очі: він розуміє, наскільки низько впав, і рве із цим життям

Отут з’ясовується, що старша дочка Боленда хвора сухотою, і Мэнсон, розчарувавшись у методах, які застосовуються в лондонській лікарні Вікторії, перевозить її в недавно відкритий санаторій Стилмена, де дівчину повністю виліковують методом пневмотораксу. Повернувшись додому, він застає дружину радісної й щасливої: вона весело накриває на стіл. Раптом вона згадує, що забула купити чоловікові його улюблений сир, і терміново біжить у крамницю через дорогу. По дорозі назад її збиває автобус. Мэнсон важко переживає загибель дружини, що знову стала йому духовно близька

Він продає практику й разом з Денни їде в тихе абатство, де поступово приходить у себе. Вони з Денни й доктором Гоупом, товаришем Мэнсона по роботі в комітеті патології праці, давно вирішили створити де-небудь у провінції співтовариство лікарів, кожний з яких спеціалізувався б у певній області медицини. Це може поставити медичну допомогу на якісно новий рівень. Друзі вже вибрали місто й доглянули підходящий для їхньої цілей будинок, як раптом Мэнсон одержує звістку, що його обвинувачують у добровільній і свідомій допомозі людині, «не зареєстрованому як особа медичної професії».

Мається на увазі його участь в операції над Мэри Боленд, що проводив Ричард Стилмен, що не має диплома лікаря. Скаргу на Мэнсона ініціював ославлений їм доктор Айвори. Мэнсон повинен стати перед судом Медичної ради. Якщо його засудять, він назавжди втратиться права займатися лікарською практикою

Адвокат не дуже-те вірить в успіх справи. На суді він будує захист на тім, що Мэнсон ніс особисту відповідальність за життя дочки близького друга, тому порахував потрібним взяти її лікування на себе. Так, говорить адвокат Гоппер, Мэнсон зробив хибний крок, але в тім не було нічого навмисного й безчесного. Адвокат призиває Мэнсона каятися у всьому, але у своєму полум’яному мовленні Мэнсон звертається до історії, нагадуючи суду, що Луи Пастер теж не мав медичного утворення, як не мали його й Эрлих, Хавкин і Мечников, внесшие неоціненний внесок у розвиток медицини

Pages: 1 2