Напередодні в колективі на зборах вирішувалося питання про те, кого із двох практикантів залишити в бібліотеці після здачі випускних іспитів. Директор училища рекомендував Бродер, вона берлинка, із числа тих, хто без Берліна зачахне. Питання було вирішено на користь дівчини, усі визнавали, що її пізнання величезні й моральний вигляд бездоганний. Зате після зборів колега Хаслер неофіційно виразив думку багатьох співробітників, що фрейлейн, можливо, не вистачає сердечності, вона занадто прямолінійна, він сам боїться, як би в її присутності «не застудити душу». Міркуючи над зовнішністю своєї підпорядкованої, Эрп згадує її поставу, приємну стриманість, а в рисах особи знаходить щось «отстраняющее». Потім він бачить усміхнені губи дівчини, чує її м’які інтонації, які інший раз приводять у сум’яття співрозмовника

Вона стає непереборної, коли «природність пробивається крізь штучну холодність». Поки Эрп думає про практикантку, поглинаючи смачний і корисний сніданок, приготовлений дружиною, Элизабет займається дітьми. Элизабет запитує в чоловіка, чи вчасно він повернеться додому, і задовольняється негативною відповіддю. Вона добре вивчила чоловіка й не сумнівається, що потім довідається про усім вподробностях.

Вона не боїться історій з жінками, він сам завжди про усім розповідає. Элизабет упевнена, що чоловік не обманював неї, не порушував подружньої вірності. Виникаючу ж іноді тривогу або ревнощі вона намагається придушитися

Сім’я живе в упорядженому будинку із садом, отриманому Элизабет від своїх батьків, що переселилися в Західний Берлін. Эрп полюбив цей будинок, пишається газоном, яким займається сам. Робочий день тягнеться для Эрпа нестерпно довго. Йому доводиться повідомити практиканта Крачу про рішення на користь фрейлейн Бродер. Эрп намагається утішити незадоволеного Крача, розкриваючи йому перспективи бібліотечної діяльності в селі й лаючи Берлин

Розмова закінчується злісним зауваженням обійденого практиканта - сам Эрп чомусь не їде працювати в село. Эрп збентежений, для нього болісно мати ворогів, він звик до популярності як у жінок, так і в чоловіків. Увечері Эрп їде відвідати свою захворілу практикантку й під пристойним приводом повідомити її гарна звістка, фрейлейн Бродер живе в старому, запущеному будинку з безліччю шумних і багатолюдних мешканців. Тут вона народилася й жила з родителями, тепер уже покійними. Эрп піднімається по брудним сходам і довго коштує перед дверима фрейлейн, щоб угамувати хвилювання

Із самого ранку він смакував цю мить, а тепер злякався, що один її погляд «уб’є всяку надію». Цього не відбувається, і, оскільки обоє минулого невтомними балакунами, їхня зустріч тривала шоста година. Додому Эрп вертається о пів на третю ночі

Элизабет мовчачи приймає його вибачення, а потім вислухує подробиці. У Карла немає таємниць від дружини, він відчуває потребу «у чесності». Чоловік описує будинок і крихітну кімнату Бродер: кухня - на площадці, убиральня - на іншому поверсі, одна на всіх мешканців. Він уже із працею згадує, про що вони говорили: про проблеми бібліотечної справи, літературі, психології читачів, режимі сну, м’ятному чаї, бундесвері…

Эрп докладно описує своєрідну звичку дівчини: вона постійно погладжує брови, коли слухає. Далі треба висновок про шкоду безсонних ночей і про переваги домашніх затишних вечорів із дружиною й дітьми. Элизабет повинна зрозуміти, що ця Бродер - сама інтелектуальна й самої стомлююча з усіх дівчин

Элизабет надзвичайно мовчазна жінка, її життя й інтереси цілком належать сім’ї. Карл завжди почував, що не може розгадати душу своєї дружини, так він і не прагне до цьому, лише дозволяє собі блаженствувати під «теплими променями її любові». У цю ніч Элизабет розуміє, що чоловік закохався, про що й говорить йому в особу. Вона відразу зауважує в ньому деякі зміни, помітні тільки їй, і смутно почуває готовність до порушення подружньої вірності

Карл розчаровує фрейлейн Бродер як чоловік і начальник, не відповідаючи її поданням про нього. Вона завжди очікує від людей більше, ніж вони можуть дати. Бродер прочитала всі бібліотечні статті Эрпа, опубліковані в пресі, і давно поважає його як професіонала. А він приходить до неї із пляшкою, такий же, як усе чоловіка, самовпевнений і, видимо, з одним бажанням - переспати з нею. Над ранок Эрп пише дівчині лист № 1 - зле, «агітаторське» лист партійця (Эрп член СЕПГ) до безпартійної, котрої пора б знати, що соціалістична мораль не вимагає обітниці цнотливості

Бродер знаходить лист без марки й штемпеля у своїй поштовій скриньці й розуміє, що з ним відбувається. В один з вечорів, коли Эрп сидить у Бродер, до нього додому приходить колега Хаслер і залишається, розмовляючи з Элизабет, майже до його повернення над ранок. Колегу турбує питання про норми моралі, тому що Крач уже пустив плітку по бібліотеці. Хаслер довідається від Элизабет багато про що й почуває, що її пристосування й покірність - це та основа, на якій тримаються багато сімей. Цього разу між чоловіками відбувається вирішальна розмова

Карл намагається перекласти свою провину на плечі дружини: він женився на ній, не люблячи, тому що цього хотіла вона. Після такого фальшивого твердження Элизабет зважується на розлучення, хоча Карл зовсім не наполягає на цьому. Поводження дружини для нього знову загадка. Співробітники бібліотеки обговорюють між собою роман директора сподчиненной.

Крач має намір скаржитися «по інстанціях». Один співробітник, великий ерудит, називає Эрпа «Буридановым ослом», описаним ще в середньовіччя. Той осел здох після довгих міркувань про те, який із двох однакових запашних стогів сіна він повинен зволіти. Різдвяну ніч Карл проводить у фрейлейн, це перша теперішня ніч їхньої любові. Наступного дня він переїжджає до неї із двома валізами

Перший спільний день наповнений відкриттями для обох. Бродер виявляє, що «гігантська любов» перетворюється в «карликовий» страх за свою репутацію. Карл довідається, що сусіди називають його улюблену «воробышком», а також що вона звикла все вирішувати самостійно. Хаслер чекає від Эрпа рішучої заяви про створення нової сім’ї

Але той мовчить, і тоді Хаслер сам формулює умови - негайне розлучення з перекладом одного із двох в іншу бібліотеку. В убогій обстановці будинку Бродер Эрп по-справжньому страждає. Всю ніч чутні шуми сусідів, на горищі возяться миші й пацюки, із чотирьох годин ранку стіни трясуть від гуркоту друкарні, спати на надувному матраці незвично. Безсоння терзає його, він знемагає від жалості до себе самому

«Воробышек» довго займає рукомийник на крижаній кухні, потім готовить непроцеженный кава і їсть на сніданок погано, що пахне ковбасу, замість мармеладу. Ідучи на роботу, вона залишає постіль неприбраної до вечора - для «провітрювання», - як він може вертатися в таку кімнату? Карл постійно нападає на улюблену, у той час як вона тільки обороняється, захищається від залишків (як їй здається) чоловічого властолюбства

Але вона не дратується, адже вона страждає тільки від нього, а він - і від її, і від оточення. Вона пропонує йому виїхати разом на роботу в село, але він же знає, як «вона» прив’язана до Берліна. Поступово Бродер охоплює страх, що для любові Карла труднощі не під силу

Эрп відвідує в селі смертельно хворого батька, що був учителя в тих краях. Він ділиться з ним зміною в особистому житті й бачить, що батько на стороні Элизабет. Старий зауважує синові, що той не любить слова «борг» і наполегливо повторює про щастя, а щастям володіє тільки той, хто в силах відмовитися від його

Проходить час, а Эрп так і не подав заяви про розлучення. Тим часом справи з його кар’єрою відмінно влагоджуються. На чергових зборах у бібліотеці він визнає, що «живе з колегою Бродер» і має намір розвестися сженой.

Директор уважає несправедливим, якщо Бродер повинна буде покинути бібліотеку, оскільки їй обіцяли посаду. Він бере провину на себе й говорить, що піде сам. Його рішення приймається - це потрясіння для Эрпа, потай він сподівався, що його жертву не приймуть. ДО «воробышку» він приходить із трагічною особою й очікуванням подяки за принесену жертву. У цей час друг Эрпа з міністерства повідомляє, що йому офіційно пропонують зайняти пост у тім же міністерстві Вберлине.

Таким чином, всі конфлікти остаточно дозволені соціалістичною державою. Але особливої радості Эрп не випробовує, оскільки тепер всі його рішення позбавлені героїчного ореола. Він стримано приймає речення. Бродер ні про що не знає, вона здає випускні іспити в училище, після чого просить направити її на роботу в село. Коли вона вертається додому й говорить Эрпу про своє рішення, він не жахається, не просить неї взяти рішення назад і не завіряє, що готово їхати з нею куди завгодно, тим більше у свою улюблену провінцію

Pages: 1 2