Короткий виклад опери Даргомижского «Русалка» | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Короткий виклад опери Даргомижского «Русалка»

Задумуючи оперу «Русалка», Даргомижский уважно вивчив зразки усної народної поезії, опису народного побуту, обрядів, а особливо росіяни народні пісні. Він і сам записував їх, приїжджаючи для цього у свій невеликий родовий маєток. Не дивно, що російська народна пісня займає все більше місце у всім його творчості

Робота над оперою затяглася на багато років, майже на десятиліття. В основу її лібрето лягла незакінчена пушкінська драма. Даргомижского вона залучила соціальною спрямованістю сюжету, в осуді неправедності існуючого життєвого укладу. Особиста трагедія дівчини-селянки стає частиною трагедії народу - пригнобленого й безправного. У центрі опери два селянських образи: Мірошник і його дочка Наташа. Це спонукало композитора наповнити всі сцени народно-пісенними елементами. Деякі пісні - справді народні, деякі написані самими Даргомижским. В опері проходять дві драматичні лінії. Перша з них займає весь перший акт. Головні діючі особи - Наташа й Мірошник - показані тут як частина того середовища, у якій вони живуть. Їм протистоїть образ князя, змальований музикою в стилі міських романсів. В опері «Русалка» перед хором коштують складні виконавські завдання. Хоровий колектив повинен втілити художні образи різних соціальних груп російського народу: селян, бояр, сінних дівчин, дружини князя, а так само русалок

ХОРИ З I ДІЇ
У першій дії хор з’являється на сцені 2 рази. Його перша поява перериває пояснення Князя з Наташей, вносячи атмосферу драматичної сцени, що почалася, розрядку. Таким чином, конфлікт між героями опери сприймається слухачем із ще більшою гостротою. Другий раз - під час сварки Наташи з батьком і її загибелі. Якщо перші хорові номери опери не були безпосередньо пов’язані з розвитком сюжету, то при другій своїй появі хор стає учасником подій, що відбуваються.

Три хорових номери: «Ах ти, серце», «Заплетисья, тин», «Як на горі ми пиво варили» - з’єднані між собою речитативом Мірошника і є своєрідною сюїтою. Перший номер цієї сюїти, «Ах ти, серце», починається протяжливою мелодією народного характеру, що виконує солирующим гобоєм. Це вступ до хору. Тенор-соліст повторює цю тему. Потім вступає чоловічий хор, супроводжуваний тим же солирующим інструментом. Це побудова, що представляє собою куплет^-куплет-період-куплет, починається в ре-мінорі й закінчується мінор^-мінорові-мінору-ля-мінорі. Під час його виконання хор, що втілює образ селян, виходить на сцену

Другий період по своїй будові аналогічний попередній, але відрізняється від нього деяким розширенням завдяки імітаційному викладу початку теми й діалогу між Мірошником і жіночим хором, що звучить на тлі чоловічого. Ладотональний план 2-го періоду побудований на русі від ля-мінору до ре-мінору. Інтонації, використані композитором у цьому хорі, ідуть своїми джерелами в міський побутовий романс. Сполучною ланкою між 1-м хором сюїти й 2-м є короткий речитативний діалог між Мірошником і селянами

У хорі «Заплетися, тин» при другому проведенні дається поліфонічний виклад, що як не можна краще підкреслює ігровий зміст даного номера. Форма хору - складна трехчастная. В основі його лежить коротка мелодія веселого характеру з 6-ти тактів, близька селянської пісні. Починається хор дворазовим проведенням теми (див. додаток). Середина 1-й частини написана в мі-мажорі й складається з 8-ми тактів. Реприза першої частини скорочена: тема проводиться в ній тільки 1 раз. Друга частина хору побудована на музично-тематичному матеріалі 1-й частини й носить разработочний характер: характерним для неї є імітації, вичленовування початкової попевки (див. додаток).

3-я частина хору - реприза - витримана в гомофонно-гармоническом складі. Основна її тема проводиться двічі в до-мажорі. Хоровий виклад у більше високій теситурі в порівнянні з 1-й частиною хору й участь всіх партій обумовлює насичене звучання. Закінчується хор доповненням, що затверджує тональність мажор^-мажор-до-мажор і підготовляє поява 3-го номера сюїти. Хор «Як на горі ми пиво варили» побудовані на темі танечного характеру, викладеної у формі періоду, що членується на 2 речення: 1-і являє собою запікши, а 2-і - приспів

Форма хору сполучить у собі трехчастность із вариационностью. В основі лежить багаторазове варійоване проведення теми. Разом з тим перші три варіації являють собою як би експозицію теми, що випливають варіації ( 4-6 ) - її розробку, а 7-я варіація - репризу. В 3-ем такті 1-й варіації основна тема передається альтам, сопрановій партії поручається підголосок (див. додаток). В останніх тактах приспіву підготовляється перехід у доминантовую тональність (мажор^-мажор-до-мажор). У другій варіації тема проходить паралельно в альтів і басів, високі голоси ( сопрано, тенор ) виконують функції підголоска, що робить звучання хору більше насиченим. Варіація являє собою повторення другої з тією різницею, що в останніх 2-х тактах відбувається модуляція з до-мажору в соль-мажор і є чотиритактне доповнення, що закінчується на домінанті соль-мажору. 4-я варіація модулює із соль-мажору в паралельний мі-мінор. У ній з’являються імітаційні проведення теми між чоловічими й жіночими голосами. 5-я варіація починається в тональності мінор^-мінор-мі-мінор і закінчується в ре-мажорі. Таке співвідношення тональностей характерно для російської народної пісні. Ядро теми, проведене на початку в басів і других тенорів, передається в наступному такті жіночим голосам, які виконують її в унісон. 6-я варіація написана в си- бемоль мажорі. Унісонний виклад теми в альтів і перших тенорів віддає звучанню хору тембровий колорит. У цій варіації композитор використає розвинене многоголосье. 7-я варіація має секвенционное повторення приспіву й додавання до нього тритактної побудови. Ладотональний план цієї варіації: фа мажор - бемоль^-бемоль-мі-бемоль мажор - до мінор - фа мажор, це надає надзвичайне, своєрідне звучання хору. У запеве 7-й варіації тема викладається по черзі у двох партій - спочатку мелодію ведуть сопрано й тенори в трохи зміненому виді, а потім вона передається альтам, а тенори повторюють свій варіант теми. Такий прийом надає розмаїтість тембрових фарб у звучанні хору ( див. додаток).

У хорі «Як на горі ми пиво варили» з найбільшою повнотою виявляється зв’язок Даргомижского з російською народною піснею. Це знайшло своє відбиття й у характері самої теми, і у вариационности її розвитку й у співвідношенні тональностей. Після закінчення хору треба оркестровий висновок до сюїти, у якому проходять відгомони теми хору «Заплетися, тин». Ці хори являють собою єдину хорову сюїту. Вона як би відволікає від напруженого сюжету опери

ХОРИ З II ДІЇ

Друга дія починається хором «Як у світлиці, світлиці». Змістом його є прославляння Князя й Княгині. Хору передує значне по своєму обсязі оркестровий вступ урочистого характеру. Форма хору трехчастная. Основна тональність - ля-бемоль мажор. Помірний рух у чотиридольному розмірі надає йому величний характер

В основі хору лежить оригінальна тема в стилі російської народної обрядової й величальної пісні. 1-я частина хору ділиться на 2 нерівні побудови: 8+11 тактів. Восьмитактовое побудова закінчується в тональності мі-бемоль мажор, і складається з 2-х речень. 2-і побудова 1-й частини модулює з мі-бемоль мажору в ля-бемоль мажор - основну тональність. Форма цієї частини - двухчастная, репризная.

2-я частина хору так само складається з 2-х побудов: 6+4 тактів. Кожне з побудов 2-й частини містить у собі певний художній образ. В 1-м побудові дається образ Князя, а в другому - рисується образ Княгині (див. додаток). Вся 2-я частина носить разработочний характер. Вона тонально не стійка, у ній проходить ряд тональностей: мі-бемоль мажор, ре мажор, ля мажор. Закінчується 2-я частина ре-діез мажорним тризвуком, що є домінантою до основної тональності хору. Після 2-й частини треба реприза. Вона повертає до врочистого, святкового настрою 1-й частини. Реприза повністю повторює 1-ю частина, але розширена завдяки розвиненому доповненню. Після нього треба оркестровий висновок. Хор написаний для змішаного складу. Виклад його гомофонно-гармоническое. Хор 4-х голосний, у якому зустрічаються короткочасне divisi у теноровій партії (див. додаток). Теситура хорових партій досить зручна. Весільний хор є чудовим зразком з росіянці музики

Pages: 1 2

Збережи - » Короткий виклад опери Даргомижского «Русалка» . З'явився готовий твір.

Короткий виклад опери Даргомижского «Русалка»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.