Короткий переказ романів Ганни Зегерс

Роман «Шлях через лютий» (1935) присвячений подіям 1934 р. в Австрії – збройному повстанню віденських робітників проти фашистського уряду Дольфуса.

У романах «Оцінена голова» (1933) і «Порятунок» (1937) А. Зегерс малює Німеччину в переддень фашистського перевороту. Замість гострих класових зіткнень, вихрячи драматичних подій тут перед нами дуже докладні, докладні описи злидарського побуту селян і шахтарів, побуту, кожна деталь якого давить, принижує людини; замість патетичних героїв «Супутників» — образи відсталих, політично нерозвинених людей, на превелику силу, що вирішуються на перший крок у боротьбі або — і це буває нерідко — поддающихся фашистському обману. Їхнього настрою, їхнього прагнення, їхній щиросердечний стан Лнна Зегерс піддає самому ретельному аналізу

Роман «Оцінена голова» уводить нас в обстановку німецького села 1932 р., коли самим- ходом історичних подій кожний німець був поставлений перед необхідністю прийняти рішення, визначити свою позицію. У селі під видом батрака ховається робітник з міста, юнак Иоганн Шульц. Пручаючись поліцейському, кийком разгонявшему людей під час політичної демонстрації, Иоганн ненароком убив його. За видачу Иоганна Шульца призначена грошова нагорода. Так піддається випробуванню кожний з персонажів роману. Як надійдуть селяни села, що переможе в кожному з них, людяність або користь? Кого вони підтримають, Шульца або пренаступних його фашистських громил?

В «Порятунку» зображене життя німецьких шахтарів. Роману поданий символічний пролог: під час обвалу в шахті семеро рудокопів виявилися глибоко під землею. Їх відкопали тільки через вісім діб. У страшному випробуванні, пережитому ними, сутужніше всього було те, що самі вони нічого не могли почати для свого порятунку. Одного охопило розпач, іншого – безнадійна лють. .. І тільки мужність літнього шахтаря Бенча, що розподіляв убогі запаси їжі й подбадривавшего слабких, допомогло їм дочекатися дня звільнення

Ситуація в незрівнянно більших масштабах повторюється в змісті всієї книги. Витягнуті з-під землі шахтарі попадають в обстановку кризи. І вони і їхні товариші виявляються без роботи. Шахти закриваються. Випробування змушеною бездіяльністю триває більше трьох років. У деморалізуючій обстановці кризи слабкі стають видобутком фашистської пропагандилсамие стійкі, і серед них Бенч, включаються в антифашистський рух. Але більшість робітників на розпуття. Почуваючи відразу до фашистської неправди, вони ще не бачать перед собою ясної дороги боротьби за свої права й тому не роблять фашизму активного опору. За шуканнями героїв Ганна Зегерс дає відчути крайню напруженість історичної ситуації, гостроту боротьби між комуністичною партією й фашистською реакцією, що зростає погрозу захоплення влади фашистами

«Сьомий хрест» (1939) -підсумок і синтез попередніх творчих- шукань Зегерс. Цей роман — нова глава в тім літописі сучасності, що вона початку книгою «Супутники», присвяченої першим зіткненням робітничого класу сфашизмом.

В «Сьомому хресті» показане найтяжче з поразок, пережитих антифашистськими силами: Німеччина у владі гітлеризму. Прості люди, герої романів «Оцінена голова» і «Порятунок», зображені тут у новий, ганебний і тяжкий період німецької історії, що перемінила роки гострої політичної боротьби, роки кризи й шукань. У роман увійшли образи людей, у яких кращі сили народу, нерідко ще не встигнувши пробудитися, були забиті, подавлені страхом і породженої їм апатією. І все-таки Зегерс створила оптимістичну книгу, перейняту ідеєю безсмертя народу, переконанням у невідворотності краху гітлеризму

Роман відкриває картина табору Вестгофен, виконана символічного змісту. Табір, як і вся Німеччина, занурений у морок реакції, у густий туман, в осінній холод. Ллє заливний дощ, що застеляє боязкі проблиски світла. У табірних печах горять платани, на яких були розп’яті піймані втікачі. Горить і сьомий платан, «сьомий хрест», зрубаний пізніше інших, так і оставшийся порожнім. І думка про сьомого втікача, що пішов від катів, зігріває серця ув’язнених, множить їхню віру в силу ідей комунізму й пролетарської солідарності, в «єдину силу, здатну раптом вирости безмірно й нескінченно». Та ж картина завершує роман. Таке багатозначне обрамлення книги. Сьомий хрест стає символом непереможності антифашистських сил, символом безсмертя народу. Ганна Зегерс знову й знову звертається до цього образа, роблячи його лейтмотивом добутку

Про безсмертя народу, про неміцність, тимчасовість гітлерівського режиму говорить і історичний екскурс, уведений у перший розділ роману. Зегерс кидає оком у глиб століть, у далекі епохи античності й середньовіччя, коли по німецькій землі проходили кельти й римляне, коли там стояли табором легіони, змішувалися північ і південь, схід і захід, – «точно мильні бульки, виникали царства, виникали й майже зараз же лопалися».

Письменниця ставить царство гітлеризму в один ряд із цими варварськими царствами, приреченими історією,- зіставлення, характерне для німецької антифашистської літератури 20-х рр. Подібні аналогії лежали в основі історичних романів Фейхтвангера, дилогії Генріха Манна про Генріха IV.

Збережи - » Короткий переказ романів Ганни Зегерс . З'явився готовий твір.

Короткий переказ романів Ганни Зегерс





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.