Леонарда, молода вдова, вірна пам’яті свого покійного чоловіка. Цілі дні вона проводить у молитвах і читанні благочестивих книг, не допускаючи до себе нікого з поклонників і шукачів її руки. Їх чимало: краса Леонарди славиться по всій Валенсії не менше, ніж її неприступність і гордовитість. Родич молодої жінки, Лусенсьо, докладає зусиль до того, щоб умовити Леонардові вийти вдруге заміж, тим більше що в гідних наречених немає недоліку. Але та з обуренням відмовляється. Не переконують її й доводи Лусенсьо, що затверджує, що, навіть якби Леонарда вирішила присвятити все життя, що залишилося, пам’яті чоловіка, люди ніколи цьому не повірять і почнуть говорити, що вдовиця відрізняє своєю прихильністю кого-небудь зі слуг

Серед найбільш вірних і наполегливих шанувальників удови виділяються троє - Огон, Валерьо й Лисандро, кожний з яких знатний, багатий і гарний собою. Вони не шукають нічого, крім любові молодої жінки, але їхнього роздирання залишають Леонардові байдужої. Кожний із цих молодих людей намагався зломити завзятість жінки, проводячи ночі під її вікнами, але вони вирішують продовжувати домагатися уваги Леонарди. А Леонарда, що рішуче відкидає всіх шанувальників, раптом зустрічає в церкві незнайомого юнака, у який відразу безумно закохується. Жінка відразу забуває про свої благі наміри залишитися вірної пам’яті чоловіка й посилає свого слугу Урбана з’ясувати ім’я й адреса незнайомця. Видавши себе за представника одного з релігійних братств, що вербують прихильників, Урбан без праці виконує це доручення й відразу одержує наступне: відправитися до Камило - так кличуть юнака, - попередньо переодягшись у дивовижне вбрання й запасучись маскою, щоб сказати, що по ньому зітхає знатна сеньйора, що хоче залишитися з. Потім варто призначити парубку побачення вночі в Королівського моста й, надягши йому на голову клобук - щоб не розглянув дороги, - привести до Леонардові, що прийме гостюючи в півмороку. Така винахідливість, підказана любов’ю, викликає здивування не тільки в самої Леонарди, але й у її слуг, Урбана й відданої Березні

Урбан відправляється виконувати лоскітливе доручення. Спочатку Камило збентежений таємничістю й сильно сумнівається, чи приймати подібне запрошення. Але Урбану вдається переконати парубка, що, незважаючи на темряву - а саме собою зрозуміло, що побачення буде проходити в повній темряві, - звук голосу таємничої незнайомки, дотик її руки допоможуть Камило зрозуміти, наскільки гарна дама, чий спокій він збентежив. Камило здається перед натиском і доводами Урбана й обіцяє прийти в призначену годину до Королівського моста

Тим часом Леонарда й Марта ведуть готування до нічного побачення, ретельно завішуючи всі вікна важкими занавесями, прикрашаючи кімнату оксамитом і килимами. Леонарда сильно турбується:

чине передумає в останню хвилину Камило, адже такий гарний чоловікова повинен бути розпещений жіночою любов’ю, і до того ж йому може здатися принизливим, що його ведуть на побачення тайкома, як злодія. Але в призначену годину Камило приходить до Королівського моста, де його вже чекає Урбан. Надягши на парубка клобук, слуга веде його, як сліпого, до будинку своєї господарки. По дорозі їм зустрічається Огон, що домагається прихильності прекрасної вдови, але Урбан проявляє спритність і видає Камило за п’яного, котрого треба, як дитини, звістки за руку

Виявившись у кімнаті Леонарди, Камило благає незнайомку запалити світло; та спочатку невблаганна, але потім здається перед вишуканістю мовлень Камило й велить принести вогню - отут нічний гість зі здивуванням виявляє, що всі присутні - Леонарда, Марта, Урбан - у масках. Однак тепер він може оцінити добірність фігури Леонарди, пишність її вбрання, вишуканість оздоблення кімнати. Пояснивши, що вона жінка «зовсім особливого складу», Леонарда благає свого гостя прийняти її правила гри - довідавшись його ближче, вона не буде такий потайливою. Але якщо вишуканість манер Камило, добірність його мовлень роблять на Леонардові велике враження, те Урбану ця людина рішуче не подобається по тій же самій причині: парубків здається слузі занадто жіночним і витонченим. Оскільки Камило невідоме ім’я його прекрасної дами, він придумує їй, а заодно й всім присутні імена. Так Леонарда стає Діаною, Марта - Иридой, а Урбан - Меркурієм. У таких розмовах час пролітає непомітно, починає світати, і, надягши на гостя клобук, Урбан проводжає його до Королівського моста

Тієї ж уночі у дверей прекрасної вдови знову зіштовхуються закутані в плащі Отон, Валерьо й Лисандро. Всіх їх гризе та сама думка: якщо Леонарда так неприступна, тому повинне бути якесь пояснення, і, поза всякими сумнівами, якщо вдовиця не замічена в любовних пригодах, виходить, вона ховає коханого в себе в будинку. Молоді люди вирішують, що таким коханим може бути тільки Урбан, і вирішують підстерегти того й убити

Проходить час; побачення Камило й Леонарди тривають. Жінка як і раніше приховує від нього своє справжнє ім’я, але, незважаючи на це, незважаючи навіть на те, що всі побачення проходять у півмороку, Камило жагуче закохується в цю жінку. Про це він розповідає на заміській прогулянці своєму слузі Флоро. Отут неподалік зупиняється коляска, з якої сходить Леонарда. Її супроводжує вірна Марта. Камило й Флоро по достоїнству оцінюють красу вдови; Камило марнує люб’язності Леонардові, але зізнається їй, що жагуче закохано в жінку, обличчя якої ніколи не бачив, і рішуче відкидає навіть припущення Леонарди, що він міг би забути про свою любов заради кого-небудь ще. Коли Леонарда йде, Флоро дорікає свого хазяїна, що той залишився байдужий до принадностей жінки, але Камило досить зневажливо озивається про красу Леонарди. У цей момент вбігає Урбан, переслідуваний Валерьо, Огоном і Лисандро. Камило заступається за нього й рятує слугу Леонарди, не підозрюючи, що це і є його щовечірній провідник

Перше ніж Камило зустрів Леонардові, він був закоханий у Селью, що не може пережити зради й продовжує переслідувати юнака своєю любов’ю. Вона підстерігає його на вулиці й, обсипаючи докорами в невдячності, благає повернутися до неї. Камило намагається відскіпатися від настирливої жінки, але отут неподалік показуються Леонарда з Мартою. Спостерігаючи цю сцену, зміст якої зрозумілий і без слів, удова випробовує пекучі борошна ревнощів. Вона знаходить можливість заговорити з парубком, коли він залишається один, але той, бажаючи відскіпатися від її, починає марнувати їй компліменти й навіть говорить, що готово заради її забути свою Діану, обличчя якої він навіть не бачив. Леонарда вражена зрадництвом Камило й вирішує цієї ж уночі порвати сним.

Тим часом Лусенсьо, що почуває відповідальність за долю Леонарди, хоча її завзяте небажання вийти вдруге заміж і представляється йому святенництвом, не залишає надії підшукати нареченого для молодої вдови. Він одержує листа з Мадрида від свого друга, у якому той повідомляє, що знайшов чоловіка для Леонарди, живописуя можливого претендента самими райдужними фарбами. Лист це привозить у Валенсію Росано, якому доручено прикласти всі зусилля до того, щоб умовити Леонардові погодитися. Удвох вони відправляються до Леонардові, що знаходять украй розсердженої поводженням Камило. І в цьому стані молода вдова майже відразу дає згоду віддати свої руку й серце мадридському нареченому: вона хоче виїхати з Валенсії, щоб забути невірного Камило. Обрадуваний Росано, залишивши замешкавшегося Лусенсьо, виходить із будинку, щоб скоріше повідомити цю новину в Мадрид, і зіштовхується з Огоном, Валерьо й Лисандро, що чекають Урбана. Якщо ранком того врятувало заступництво Камило, то тепер шанувальники твердо вирішили обробитися з тим, кого вважають своїм щасливим суперником. Прийнявши Росано за Урбана, вони важко ранять парубка

А живий і непошкоджений Урбан, посланий до Королівського моста, вертається до Леонардові з поганою звісткою: по дорозі вони з Камило зустріли альгвасила, якому були змушені назвати свої імена. Леонарда, зрозумівши, що тепер, довідавшись слугу, Камило з легкістю довідається і його пані, наказує Урбану зробити вигляд, що він уже рік служить у її кузини. Вона рішуче відкидає боязкі заперечення слуги про те, що подібним чином вони кинуть тінь на іншу жінку, - коли мова йде про її честь, Леонарда не зупиниться ні перед чим

Pages: 1 2