Корній Іванович Чуковський

Вчений-філолог, поет і прозаїк, критик і добрий казкар такий був Корній Іванович Чуковський. Діапазон його Творчості незвичайно широкий: він захоплює за собою й маляти, які ще не вміють читати, і підліток^-підлітків-школярів-підлітків, і дорослих людей всіляких професій

Ціною величезних зусиль їй удалося влаштувати сина й гімназію, однак па основі циркуляра міністра освіти «про кухаркиних дітей» він незабаром був виключений з гим-нвзии, тому що його мати була пралею. Знання, які він встиг придбати в гімназії, зводилися до знайомства із класичними мовами. Почалося трудове життя. Чуковський перемінив кілька професій, зіштовхувався із всілякими людьми. Весь вільний час він присвячував самоосвіті, зачитувався Пушкіним, Некрасовим, Чеховим. В 1901 році К. И. Чуковський приніс у редакцію газети «Одеські новини» свою першу статтю – «Що таке мистецтво». Стаття була надрукована, а через два роки він їде в Лондон як кореспондент цієї газети. Однак незабаром газета перестала висилати йому гроші, і він змушений був почати працювати в Британському музеї. Повернувся в Одесу він у розпал революції 1905 року. На рейді Одеського порту стояв у той час броненосець «Потьомкін», і Чуковському двічі вдалося побувати на легендарному кораблі. Переїхавши в Петербург, К. И. Чуковський починає видавати журнал «Сигнал» (субсидіював видання відомий оперний співак Л. В. Собінов). Журнал носив сатиричний, антисамодержавний характер, за що К. И. Чуковський як редактор журналу був притягнутий до суду. Після революції 1905 року він співробітничає в багатьох журналах, займається літературною роботою. У наступні роки К. И. Чуковський уперше звертається до дитячої літератури: він пише статті про специфіку дитячої літератури, про дитяче читання, про сприйняття дітьми літератури. Близько 1907 року виходить його стаття «Дитяча мова», а через десять років був написаний «Крокодил» – перша казка для дітей

В 1916 році письменник познайомився з М. Горьким, що і наштовхнув його на думку написати «Крокодил». Казка була надрукована в журналі «Для дітей» (додаток до журналу «Нива»), редактором якого став до цього часу Чуковський. Після Жовтневої революції К. И. Чуковський разом з М. Горьким підготував до видання першу радянську книгу для дітей, що вийшла за назвою «Ялинка» у січні 1918 року. У цьому ж 1918 році К. И. Чуковський був притягнутий до роботи у видавництві «Всесвітня література», заснованому М. Горьким, де очолив американський^-американський-англо-американський відділ. В 1919 році під його редакцією виходить повне зібрання творів Н. А. Некрасова, його улюбленого поета. У ті ж роки він пише казки «Мойдодир», «Тараканище», організує видавництво для випуску дитячих книг – «Веселка». У цьому видавництві вийшли його вірша «Будиночок», «Зайка», «Скок-поскок» і ін. В 1924 році з’явилася книга Чуковського «Маленькі діти», що згодом одержала широку популярність за назвою «Від двох до п’яти». В 20-і роки їм були написані всесвітньо відомими казки, що стали із часом: «Муха-Цокотуха», «Бармалей», «Телефон», «Федорино горі», «Дерево^-дерево-чудо-дерево», «Плутанина», «Лімпопо», «Крадене сонце», «Топтигин і Лисиця».

В 1934 році К. И. Чуковський брав участь у роботі I Всесоюзного з’їзду радянських письменників, де двічі виступив з доповідями: про дитячу літературу й про стан перекладацької справи в нашій країні. 30-і роки – це час напряженнейшего літературної праці. Чуковський пише повести «Сонячна» і «Гімназія», переказує прозою казку про доктора Айболите, перевидає «Від двох до п’яти», пише ряд критичних статей про дитячу літературу: «Гарна, яскрава дитяча книга буде створенаі», «Постачальники літературних сухарів», «Дайте дітям книгу», «Про дитячу книжку» і ін. З першого дня війни К. И. Чуковський весь свій талант, усе спій сили віддає спільній справі розгрому фашистів

У західній пресі він публікує статті, нариси «Пліч-о-пліч», «Діти великої епохи», «Американський^-американські-російсько-американські казки», у яких розповідає про мужність радянського народу, про звірства фашистів, про радянських дітей, якою довелося жити в цей страшний час («Діти й війна»).

До вивчення дитячої психології Чуковський звернувся відразу ж після Жовтня, в 20-і роки. У цей період, за його словами, він «пішов у дітвору», проводив з нею весь вільний час, відвідував дитячі садки, був активним учасником всієї позашкільної роботи з дітьми. З матеріалом, накопиченим Чуковським, у ті ж роки познайомився М. Горький і порадив йому написати спеціальну книгу про дітей. Так в 1924 році з’явилася перша книга письменника – «Маленькі діти», що лягла в основу однієї з популярнейших його робіт – «Від двох до п’яти». У цій книзі К. И. Чуковський виступив насамперед як учений. Літературознавець В. Перцов пише: «Його К. И. Чуковського можна зрівняти з натуралістом, що роками й десятиліттями придивляється до явищ природи, щоб, нагромадивши спостереження в достатній кількості, зробити обґрунтовані висновки». Назва книги, насамперед, чітко окреслює границі дослідження: це мир дитини «від двох до п’яти». Однак, затверджує К. И. Чуковський, цей вік не є якийсь замкнутий мир. У ньому є внутрішній рух, зміна: вік до трьох років він називає періодом лінгвістичної обдарованості, від трьох до чотирьох років – періодом максимальної обдарованості, а вік від чотирьох до п’яти характеризується спадом цієї обдарованості, а у восьмирічному віці її немає й у спомині, тому що потреба в ній минула: до цього дитина вже повністю опанувала основними принципами. Крім активного поповнення свого словника дитина за ці роки засвоює й багато граматичних норм рідної мови: «У дорослого лопнув би череп, якби йому довелося в такий малий час засвоїти ту безліч граматичних форм, які так легко й вільно засвоює дворічний «лінгвіст».

Вірші повинні бути графични;

  • найшвидша зміна образів – …друге правило для письменників;
  • словесний живопис повинна бути в той же час ліричний;
  • рухливість і мінливість ритму;
  • підвищена музикальність поетичного мовлення;
  • рими у віршах для дітей повинні бути поставлені на найближчій відстані одна від іншої;
  • слова, які служать римами в дитячих віршах, повинні бути головними носіями змісту всієї фрази;
  • кожний рядок дитячих віршів повинна жити своїм власним життям і становити окремий організм;
  • не захаращувати своїх віршів прикметниками;
  • переважним ритмом дитячих віршів повинен бути неодмінно хорей;
  • вірші повинні бути ігровими…;
  • поезія для маленьких повинна бути й для дорослих поезією».

«Є ще,- говорить Чуковський,- і тринадцята. Ми повинні не стільки пристосовуватися до дитини, скільки пристосовувати його до себе, до своїм «дорослим» відчуттям і думкам». Висока культура, цілеспрямованість, невичерпна працездатність завжди відрізняли цієї талановитої людини. Він з однаковою глибиною працював і над дитячою казкою, і над дослідженням творчості Н. А. Некрасова, і над книгою про сучасну російську мову. Йому вдалося зробити поезію для дітей поезією великого мистецтва. Він наповнив казки величезним пізнавальним і виховним матеріалом, учив своїх слухачів і читачів бути сміливими, хоробрими, спритними, а головне – гуманними, що вміють цінувати доброту й бути добрими. Його казки – найцінніший фактор эстетического виховання дітей. Шлях Чуковського в літературу не був легенею. Зазнавали осуду казки, перевертиши, формально були сприйняті навіть його відомі «заповіді» для дитячих поетів. Окремі творчі невдачі письменника (наприклад, казка «Здолаємо Бармалея») були приводом до нападок на всю його творчість, на художні принципи. У боротьбі за казку для дітей, за свої літературні принципи К. И. Чуковський виявився переможцем. Книги, написані їм, витримали випробування часом. Його герої живуть широким життям серед нашої дітвори. Творча спадщина Чуковського- це й своєрідний художній портрет самого письменника, тому що все його життя відбите в його добутках. К. И. Чуковський назавжди залишиться в пам’яті читачів як людина, що дивиться на мир широко відкритими очами дитини

Pages: 1 2

Збережи - » Корній Іванович Чуковський . З'явився готовий твір.

Корній Іванович Чуковський





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.