У середині 80-х років XX століття Росія вступило в період реформ, які, торкнулися всіх сфер життя суспільства. На наших очах міняються багато принципів життя суспільства , з’являються нові ідеологічні основи функціонування, пристрою, розвитку держави. Всі прочнее в наше життя входять такі поняття, як гуманізм, демократія, правова держава, цивільне суспільство й багато хто інші. Однієї з базових концепцій побудови нової держави стала теорія поділу влади, що була закріплена як основу конституційного ладу Російської Федерації в Конституції 1993 року. Що ж залучило реформаторів російської держави в даній концепції? Звернемося кистории.
Теорія поділу влади зародилася у Франції в середині 18 століття й була зв’язана, насамперед, з боротьбою буржуазії, що міцніла, проти феодального абсолютизму, боротьбою із системою, що гальмувала розвиток суспільства й держави. Поява нової концепції бути пов’язане з ім’ям Ш.-Л. Монтеск’є, людини, відомого не тільки як прогресивний теоретик, але і як досвідченого практика державно-правової діяльності, що розуміють проблеми неефективного функціонування державних органів ( Монтеск’є займала видне положення президента Бордоского парламенту - судової установи ). У своїй фундаментальній роботі “Про дух законів”(1748р. ) Монтеск’є виклав результати тривалого дослідження політико-правових установлень декількох держав, прийдя до висновку , що “воля можлива при будь-якій формі правління, якщо в державі панує право, гарантоване від порушень законності за допомогою поділу влади на законодавч, виконавчу й судову, які взаємно стримують один одного”. Як видно, ціль теорії - створення безпеки громадян від сваволі й зловживань влади, забезпечення політичних воль
Звичайно ж, теорія поділу влади виникла не на порожнім місці, вона з’явилася логічним продовженням розвитку політико-правових ідей, що виникли в 17 столітті в Англії, теорія поділу влади стала частиною що починала формуватися теорії правової держави. Взагалі, принцип поділу влади має дуже важливе значення для правової держави, тому що “реалізація цього принципу виступає одним з конституционно-организованних проявів політичного плюралізму в державній сфері, здатного забезпечити настільки необхідне для цивілізованого цивільного суспільства правління правового закону й неупереджене правосуддя.”
Розберемо детальніше основні положення теорії поділу влади (по Монтеск’є). По-перше, існує три роди влади: законодавч, виконавча й судова, які повинні бути рас- преділені між різними державними органами. Якщо ж у руках одного органа сконцентрується влада, різна по своєму змісті, то з’явиться можливість для зловживання цією владою, а отже, волі громадян будуть порушуватися. Кожна галузь влади призначена для здійснення певних функцій держави. Основне призначення законодавчої влади - “виявити право й сформулювати його у вигляді позитивних законів, обов’язкових для всіх громадян…”. “Виконавча влада у вільній державі призначена для виконання законів, установлюваних законодавчою владою”.”Завдання суддів у тім, щоб рішення й вироки”завжди були лише точним застосуванням закону. Судова влада карає злочини й дозволяє зіткнення приватних осіб.”.Однак, “хоча органи влади діють самостійно, мова йде не про абсолютне відокремлення, а лише про відносну їхню самостійність і одночасну тісну взаємодію один з одним, здійснюваному в межах їхніх повноважень”.
По-друге, повинна діяти система сдержек і противаг, щоб влади контролювали дії один одного. “Взаємовплив законодавчої й виконавчої влади гарантує реальність права, що в остаточному підсумку відбиває компроміс що зіштовхуються воль і інтересів різних соціальних шарів і сил… За порушення законів міністри можуть бути притягнуті законодавчими зборами до відповідальності. У свою чергу, виконавча влада в особі государя стримує від сваволі законодавчу владу, будучи наділена правом накладати вето на рішення законодавчих зборів, установлює регламент його роботи й розпускає збори… “. Безумовно, зараз передбачений набагато більше різноманітний і ефективний механізм “сдержек і противаг”, чим той, котрий ми бачимо в працях Ш.Мон- тескье, однак уже в його роботах були закладені основні принципи й інститути, за допомогою яких взаємодіють органи державної влади ( що видно з наведених цитат ). У наш час, як правило, “законодавча влада обмежується референдумом, президентським правом вето, Конституційним Судом, а внутрішнім її обмеженням є двопалатна побудова Парламенту”.”Виконавча влада обмежена відповідальністю перед Парламентом і підзаконним характером видаваних нею нормативних актів; повинна зберігатися також внутрішнє розділення між Президентом і Урядом, федеральною й регіональною владою. Судова влада підпорядкована Конституції й закону, а її внутрішній поділ втілюється в тім, що Конституційний Суд виділяється із всієї судової системи, міняється коло повноважень прокуратури, уводяться системи спеціальних судів, світових суддів.”.
Однак, у конституційному проекті Монтеск’є недостатньо чітко проводиться ідея рівноваги влади. Законодавча влада явно відіграє домінуючу роль, виконавчу владу Монтеск’є називає обмеженою по своїй природі, а судову - взагалі напіввладою. Здається, все це було не настільки актуально в часи Монтеск’є, як актуально було наступне положення теорії поділу влади: певна галузь влади повинна представляти інтереси певної соціальної групи. Судова влада представляє інтереси народу, виконавча - монарха, верхня палата законодавчих зборів (передбачена конституційним проектом Монтеск’є) - аристократії, нижні палата збори - інтереси народу. Таким чином, ми бачимо прагнення досягти компромісу в боротьбі буржуазії ( злив-шийся тоді з народом ) і прихильників абсолютизму
Пізніше теорія поділу влади одержала сильний практичний і теоретичний розвиток. Насамперед, варто згадати праці Ж.-Ж. Руссо. На відміну від Монтеск’є, Руссо вважав, що “законодавча, виконавча й судова влади - особливі прояви єдиної влади народу”(2). Після цього “теза про єдність влади використовувався різними силами. При цьому слід зазначити, що мова йде не тільки про владу певної соціальної спільності, навіть якщо це компроміс різних класів, що спільно здійснюють політичне панування, політичне керівництво суспільством, але й про відомий ступінь організаційної єдності: всі органи держави проводять в остаточному підсумку загальну політичну лінію, обумовлену носієм реальної влади,і як правило, будуються по вертикалі.”(11).Точка зору Руссо відповідала вимогам часу й обґрунтовувала революційні процеси у Франції кінця 18 століття; якщо Монтеск’є намагався знайти компроміс, те Руссо обґрунтовував необхідність боротьби з феодалізмом. Як погляди Монтеск’є, так і погляди Руссо знайшли своє найбільш повне й послідовне відбиття в Конституції США 1787 року. Преамбула до цього документа говорить:”Ми, народ Сполучених Штатів…”(3), відбиваючи тим самим те, що народ є єдиним джерелом влади. Поряд із твердженням єдності джерела влади, у Конституції США проводиться дуже чіткий організаційно-правовий поділ влади. Також у цьому документі знайшла своє відбиття система “сдержек і противаг”: були передбачені й процедура імпічменту, і відкладене вето президента, і багато інших інститутів, які є складовою частиною сучасного права. Джеймс Медисон - четвертий президент США, що грав, по видимому, значну роль у створенні Конституції, затверджував: ” Концентрацію всієї влади - законодавчої, виконавчої і юридичної - в одних руках…можна з повним правом уважати визначенням тиранії”.
Pages: 1 2
Збережи - » Концепція поділу влади: теорія й досвід, історія й сучасність . З'явився готовий твір.