Цікавий, але маловідомий факт про процедуру клонування доктори Вильмута, що вона виробляється із замороженими, а не свіжими клітками. (Ця інформація отримана безпосередньо від Яна Вильмута д-ром Патриком Діксоном.) Це означає, що немає необхідності, щоб донор ДНК, будь та тварина або людина, були живі, коли виробляється клонування. Якщо зразок тканини людини заморожений належним чином, людини можна було б клонувати через тривалий час після його смерті. У випадку людей, які вже вмерли й чия тканина не була заморожена, клонування стає більше складним, і сьогоднішня технологія це робити не дозволяє. Однак, для будь-якого біолога було б дуже сміливим заявити, що е те неможливо. Давайте зараз заглянемо в найближче майбутнє й поразмишляем про можливості, які відкриються, якщо наука зможе розробити метод для одержання клону із ДНК уже померлої істоти

Всі тканини людини містять ДНК і можуть потенційно бути джерелом для клонування. Перелік тканин включає людські волосся, кості й зуби. На жаль, ДНК починає повільно розкладатися через кілька тижнів після смерті, руйнуючи сегменти генетичного коду. По закінченні 60 мільйонів років тільки короткі фрагменти ДНК динозаврів збереглися, тому шанси здійснення джуро-парку невеликі. Однак існують гарні шанси відновлення послідовності ДНК зі зразків людської тканини, тому що часу пройшло істотно менше. Уявіть собі генетичний код як книгу, з якої із часом випадковим образом віддаляються абзаци або сторінки. Якщо в нас є тільки одна копія книги, повний текст не може бути відновлений. На щастя, у нас є більше, ніж одна копія. У кістці або зразку тканини можуть бути багато тисяч кліток, кожна зі своєю копією коду ДНК. Це подібно володінню тисячами копій тої ж самої книги. Якщо сторінка 239 вилучена з однієї книги, ця сторінка може виявитися цілої непошкодженої в іншій, тому, комбінуючи інформацію з багатьох кліток, можна в точності відновити вихідний генетичний код. Ще один підбадьорюючий фактор - що тільки невеликий відсоток із трьох мільярдів символів генетичного коду людини відповідає за індивідуальні розходження. Наприклад, генетичні коди шимпанзе й людей насправді на 99% збігаються. Це означає, що відновлювати прийде менш 1% кода, тобто тільки ту частину, що визначає індивідуальні розходження між людьми. Звичайно, все це за межами сьогоднішньої технології, але принципово здійсненно

Збереглися пучки волось багатьох відомих людей минулого. Список цих людей включає Исаака Ньютона, Джоржа Вашингтона, Наполеона, Бетховена, Мерлин Монро, елвиса Престли й Джона Леннона. Наприклад, не дуже давно був проведений хімічний аналіз декількох волосків Исаака Ньютона. Виявилося, що через його хімічні експерименти вони у високій концентрації містять миш’як. Дотепер локони волосся були просто екстравагантними рідкостями. Із клонуванням людини, що уже на порозі реальності, вони зараз здобувають багато більшу значимість. Цілком можливо, що великі люди минулого могли б бути клоновані зі зразків їхніх волось, тканин або костей. Мозок Альберта ейнштейна збережений у спеціальній посудині. Нам відоме місцезнаходження костей багатьох інших відомих людей, таких як Авраам Линкольн, Леонардо да Вінчі, ева Перон. Нам варто вжити відповідних заходів, якщо необхідно, законодавчі, щоб гарантувати, що зразки тканин видатних людей минулого будуть зберігатися від руйнування належним чином. Було б бажано криогенне зберігання цих зразків для запобігання подальшого руйнування ДНК.

Перспектива клонування видатних людей минулого - украй захоплююча можливість, і виправдує найбільш інтенсивні дослідницькі зусилля. Исаак Ньютон і Альберт ейнштейн - два найвидатніші учені всіх часів. Представте потенціал для наукового прогресу, якщо ці два вчені могли б бути клоновані й навчені в 21 столітті! З огляду на залежність особистості від культурного середовища, клон Ньютона виховувався б в Англії, а клон ейнштейна - без сумніву в єврейській сім’ї, можливо теперішніх нащадків ейнштейна. Так само як і із клонами кінозірок і спортсменів, немає гарантії, що їхні близнюки обов’язково захочуть вивчати фізикові. Замість цього у своєму новому житті вони можуть порахувати більше цікавої якусь іншу галузь науки, таку як штучний інтелект або генна інженерія. Припускаючи, що вони будуть породжені приблизно в те саме час, виявиться можливим, щоб клони-близнюки Ньютона й ейнштейна співробітничали в науковій праці! Які наукові чудеса могли б відкрити ці два великих розуми, працюючи разом?

Також можна представити, що великі політичні лідери минулого могли б бути клоновані з пучка волось або з костей, що залишилися. Імена, які приходять на розум - Уинстон Черчілль, Авраам Линкольна, Теодор і Франклін Рузвельт, Джон Ф. Кеннеді. Істоті ют деякі докази, що схильність до лідерства визначається генетично. Звичайно, життєвий досвід людини накладає великий відбиток на його особистість, інтереси й устремління. Однак не здається неймовірним, що деякі із близнюків цих великих людей могли б також побажати вступити на шлях політики й досягти її вершин, також як діти політиків іноді повторюють кар’єру своїх батьків. Наскільки неймовірно захоплюючим було б виявитися свідком президентської гонки в наступному сторіччі між близнюком Авраама Линкольна й близнюком Франкліна Рузвельта, не розбитого паралічем! Хто б виграв суперництво між клонами-близнюками Джона Ф. Кеннеді й Рональдом Рейганом? Чи буде Уинстон Черчілль ще раз обраний прем’єр міністром Великобританії, або він виявиться не при справах у приблизно мирній обстановці 21 століття? Може бути, замість цього він став би видатним телекоментатором і письменником

Також був би величезний інтерес і вигода від клонування великих фігур спорту минулого, таких як Джим Торп, Тань Кобб, Бейб Рут і Джис Оунс. Олімпійські ігри 2032 року могли б стати сенсацією, якщо клони Джима Торпа й Джис Оунса повинні будуть змагатися друг сдругом.

Ту ж технологію, що клонувала б Адольфа Гітлера, можна використовувати, щоб клонувати Ганну Франк!

Ще одна можливість, що дає клонування людини, може полягати в частковому виправленні несправедливостей минулого. Можливо, багато мільйонів жертв Нацистських концентраційних таборів могли б бути клоновані для відновлення загублених генетичних галузей. Ту ж технологію, що клонувала б Адольфа Гітлера, можна використовувати, щоб клонувати Ганну Франк. Клонування людини було б перше речення світової єврейської громадськості як конструктивна відповідь на Холокост. У Росії зберігається серйозна заклопотаність збіднінням генофонду, викликаним Сталінськими масовими розстрілами кращих і ярчайших членів суспільства. В обмеженому змісті клонування могло б дати шанс на нове життя людям минулого, чиї життя були несправедливо й передчасно обірвані

Мумія Рамзеса II

А що можна сказати про ДНК із Єгипетських мумій? Можливо, древні єгиптяни були мудріше, ніж ми могли подумати, зберігаючи своє тіло після смерті. Ціла мумія Рамзеса II лежить у єгипетському музеї в Кайро в прекрасному стані. Рамзес II - фараон, згаданий у Старому Завіті. Технологія клонування людини дозволила б сучасній єгипетській жінці дати життя близнюкові великої історичної фігури. Кого б не привела в трепет можливість побачити живе втілення Рамзеса II і почути той же самий голос, що розмовляв з Мойсеєм більше трьох тисячоріч назад?

Підсумки

Очевидно, що клонування людини має величезні потенційні переваги й кілька можливих негативних наслідків. Як і з багатьма науковими досягненнями минулого, такими як літаки й комп’ютери, єдина погроза - це погроза нашої власної вузької розумової самозадоволеності. Клони людини можуть зробити великий внесок в області наукового прогресу й культурного розвитку. У певних випадках, де передбачаються можливі зловживання, їх можна запобігти за допомогою узконаправленного спеціалізованого законодавства. Із краплею здорового глузду й розумним регулюванням, клонування людини - не є щось, чого потрібно боятися. Нам варто очікувати його із хвилюючим нетерпінням і підтримувати наукові дослідження, які прискорять здійснення клонування. Виняткові люди перебувають серед найбільших скарбів миру. Клонування людини дозволить нам зберегти, а згодом навіть відновити цього скарбу

Висновок

Pages: 1 2