Форма каналів, вакуолею й цистерн ендоплазматической мережі непостійна й широко варіює як в одній і тій же клітці в різні періоди її функціональної діяльності, так і в клітках різних органів і тканин. Для кожного типу кліток характерна певна структура еПС. Найбільший розвиток еПС характерно для секреторних кліток з інтенсивним рівнем білкового обміну. Слабко розвинена еПС у клітках кори надпочечников, сперматоцитах. Значною мірою ступінь розвитку ендоплазматической мережі є залежним від рівня дифференцировки кліток. Наприклад, у молодих клітках сальних залоз, що перетерплюють інтенсивний розподіл, еПС розвинена слабко, але в більше зрілих клітках цих залоз вона виражена дуже чітко, тобто в міру дифференцировки кліток відбувається й розвиток еПС.

Типи ендоплазматической мережі. Детальне вивчення мембран, що обмежують канали, вакуолі й цистерни еПС, дозволило встановити, що в багатьох клітках на зовнішній поверхні цих мембран розташовуються численні округлі щільні гранули. Ці гранули звуться рибосом. Рибосоми часто утворять скупчення на поверхні мембран, що обмежують цистерни й канали. Однак є ділянки еПС, де рибосом немає. Тому в клітках розрізняються два типи ендоплазматической мережі: гранулярна, або шорсткувата, тобто несучої рибосоми, і гладка. Цікаво, що в клітках зародків тварин спостерігається в основному гранулярна еПС, а в дорослих форм - гладка. Знаючи, що рибосоми в цитоплазмі служать місцем синтезу білка, можна припустити, що гранулярна мережа більшою мірою представлена в тих клітках, де йде активний синтез ліпідів. Обидва види еПС не тільки беруть участь у синтезі органічних речовин, але й накопичують і транспортують їх до місць призначення, регулюють обмін речовин між кліткою й навколишньої її середовищем

еПС була виявлена у всіх клітках багатоклітинних тварин і рослин, що піддавалися електронномикроскопическому дослідженню. Клітки найпростіших також мають цей органоид. Відсутній еПС тільки в цитоплазмі зрілих еритроцитів, у клітках синьо-зелених водоростей, і дотепер не вирішене питання про наявність цього органоида в клітках бактерій

Функції еПС. Настільки широке поширення в клітках всіх типів у величезної більшості організмів дозволяє розглядати еПС як один з універсальних клітинних органоидов, що виконують важливі й різнобічні функції

Зовсім виразно встановлено, що гранулярна еПС бере активну участь у синтезі білка. Доказом цього може служити найбільш сильний розвиток гранулярного типу даного органоида в клітках, що виробляють білкові продукти, наприклад у клітках білкових залоз і у всіх інших клітках, що інтенсивно синтезують білки

Гранулярна еПС також бере участь у секреторних процесах. Наприклад, було встановлено, що при інтенсивному виробленні секрету в клітках підшлункової залози відбувається зміна структури вакуолею й цистерн, а усередині цистерн з’являються ущільнені гранули

Трохи менше відомо про функціональне значення гладкої форми еПС. Є переконливі дані про те, що на її мембранах здійснюється синтез глікогену й ліпідів. Про це свідчить, насамперед, те, що гладка ендоплазматическая мережа сильно розвинена саме в клітках, що синтезують глікоген і ліпіди, наприклад у клітках сальних залоз і кори надпочечника, де здійснюється інтенсивний синтез ліпідів, і в клітках печінки, де відбувається посилений синтез глікогену. У клітках, що втратили здатність до синтезу жиру або глікогену (наприклад, у хрящові), гладка еПС майже не розвинена

Обидві форми еПС здатні накопичувати в каналах, вакуолях і цистернах продукти синтезу: білкові речовини (гранулярна еПС) і жири або глікоген (гладка еПС). Всі ці речовини, що накопичуються в просвіті каналів і цистерн, надалі транспортуються до різних органоидам клітки

Транспортна роль еПС не обмежується тільки пересуванням і розподілом синтезованих на її мембранах речовин до різних органоидам клітки, тобто до місць, де вони або споживаються, або накопичуються. еПС представляє циркуляторную систему клітки, через яку відбувається транспорт різноманітних речовин з навколишнього середовища в цитоплазму. Крім того, еПС, з’єднуючись із багатьма органоидами клітки, забезпечує зв’язок між окремими внутрішньоклітинними структурами

Після розгляду особливостей будови й функцій ендоплазматической мережі природно виникає питання про те, як і з якого матеріалу в клітці вона утвориться. Дотепер цілком певної відповіді на це питання ще немає. Але відповідь на поставлене питання певною мірою дають спостереження про зв’язок цього органоида з іншими компонентами клітки, що мають мембранні структури. еПС найтіснішим образом пов’язана із зовнішньої цитоплазматической мембраною, за рахунок розростань якої й частково за рахунок пиноцитозних пухирців, що зливаються в остаточному підсумку з каналами й цистернами, може відбуватися поповнення мембран

Рибосоми. Так само як і ендоплазматическая мережа, рибосоми були відкриті тільки за допомогою електронного мікроскопа. Рибосоми - самі маленькі із клітинних органелл.

Рибосоми або розташовуються на поверхні мембрани гранулярної еПС в один ряд, або утворять розетки й спирали. У тих клітках, де добре розвинена гранулярна еПС, наприклад у повністю диференційованих клітках печінки й підшлункової залози, більшість рибосом пов’язане з її мембранами. У клітках же, де гранулярна еПС розвинена слабко, рибосоми переважно вільно розташовуються в основній речовині цитоплазми. До кліток такого типу ставляться плазмоцити лімфатичних вузлів і селезінки, овоцити людину й ряд інших. Крім цитоплазми, рибосоми виявлені й у клітинному ядрі, де вони мають таку ж округлу форму, будову й розміри, як і рибосоми цитоплазми. Частина ядерних рибосом вільно розташовується в каріоплазмі, а частина їх перебуває у зв’язку з нитковидними структурами, з яких складаються залишкові хромосоми, що виявляються звичайно при електронномикроскопическом дослідженні интерфазного ядра. Останнім часом рибосоми виявлені в мітохондріях і пластидах кліток рослин

Біохімічний аналіз рибосом, отриманих шляхом диференціального центрифугирования клітинних гомогенатов, показав, що до складу їх входить високополимерная, так звана рибосомальная РНК і білок. Співвідношення цих двох компонентів у рибосомах майже однаково.

Білок рибосом найрізноманітніших кліток і різних організмів у загальному однаковий по складу амінокислот, причому в ньому часто переважають основні амінокислоти, а отже, білки рибосом мають …? властивості. Рибосоми містять також Mg 2+ .

Функції рибосом. Дослідження ультраструктури кліток численних видів багатоклітинних рослин і тварин, бактерій і найпростіших показало, що рибосоми - обов’язковий органоид кожної клітки. Наявність цього органоида у всіх клітках, однорідність його будови й хімічного складу свідчать про важливу роль рибосом у життєдіяльності кліток. Було з’ясовано, що на рибосомах відбувається синтез білків

У процесах біосинтезу білка роль рибосом полягає в тім, що до них з основної речовини цитоплазми безупинно підносяться за допомогою т-рнк амінокислоти, і відбувається укладання цих амінокислот у поліпептидні ланцюги в строгій відповідності з тією генетичною інформацією, що передається з ядра в цитоплазму через і-рнк, що постійно надходить до рибосом. На підставі такої функції рибосом у білковому синтезі можна назвати їх свого роду “складальними конвеєрами”, на яких у клітках утворяться білкові молекули

У процесі синтезу білка, таким чином, активну участь приймають т-рнк і и-рнк, а роль рибосомальной РНК ще не з’ясована. По наявним у цей час даним, рибосомальная РНК не приймає участі в синтезі білкових молекул. У комплексі з білком рибосом вона утворить строму цього органоида.

При здійсненні процесів синтезу білка в клітках активну роль виконують не всі рибосоми. Спеціальні біохімічні дослідження дозволили встановити. Що найбільш активна роль у синтезі клітинних білків належить рибосомам, пов’язаним з мембранами еПС. Можна припускати, що ці два органоида, найтіснішим образом зв’язані один з одним, являють собою єдиний апарат синтезу (рибосоми) і транспорту (ендоплазматическая мережа) основної маси білка, вироблюваного вклетке.

У рибосомах. Находящихся в ядрі, відбувається синтез ядерних білків. Рибосоми мітохондрій і пластид виконують функцію синтезу частини білків, що втримуються в цих органоидах.

Pages: 1 2 3