Київ… Місто, оспіване багатьма поетами й письменниками, ком­позиторами й художниками. Археологи вважають, що місто виникло приблизно в V столітті. Отже, його вік сягає 1500 років. Пізніше, з утворенням давньорусь­кої держави — Київської Русі, Київ став її політичним центром. За легендою, три брати — Кий, Щек і Хорив та їхня сестра Либідь були засновниками Києва. Місто Київ назвали на честь стар­шого брата Кия. Пам’ять про давні часи зберігає Софія Київська — одна з найстародавніших споруд міста. Саме тут відбувалися урочистості, пов’язані а посадженням князів на Київський престол. Майже тисяча років минуло з часів спорудження Софії Київської, але й досі викликає захоплення духовна велич та сила натхнення стародавніх зодчих. Кожен, хто побував у Києві, зачарований могутнім плином Дніпра, мереживом мостів. Дніпро бачив і каравани торгових чов­нів, і запеклі битви, і сльози, і кров. Усе змила дніпровська вода, усе знесла за собою. Сьогодні ми спостерігаємо зміни в обличчі нашого Києва. Бага­то районів столиці сьогодні виглядають як новобудови: це завдяки реставрації будівель, доріг, площ. Поступово Київ стає справжньою європейською столицею. Приїхавши до Києва, можна побачити багато учнів, які під час канікул наповнюють місто гомоном і милуються його вічною кра­сою. Це про них, юних гостей столиці України, згадує поет Іван Драч у вірші «Діти ходять по Києву»:

Діти ходять по Києву: Скільки ж їх понаїхало! Ворсклою блискають очі. Дністер у їх зорі тече.

Провівши в столиці кілька незабутніх годин, розумієш: Київ — це те місто, до якого дуже хочеться повернутися.