Катерина промінь світла в темному царстві. “В “Грозі” є щось освіжаюче й підбадьорливе. Це “щось” і є по^-нашому, тло п’єси, зазначений нами й близьким кінцем виявляє, що хиткість і, самодурства. Потім самий характер Катерины, що рисується на цьому тлі, теж віє на насновой життям, що відкривається нам у самій її загибелі”.

Н. А. Добролюбов В 1859 році на сторінках “Сучасника” з’явилася стаття Добролюбова “Темне царство”. Ця стаття глибоко взволнова-ла драматурга Островського. “Хто зуміє кинути промінь світла в потворний морок “темного царства” ?”запитував Добролю-Бов. На це питання Островський відповіло новою п’єсою, що написав протягом літа й осіни цього ж року. Драма “Гроза” була надрукована в період суспільного підйому, коли тріскотіли підвалини кріпосництва й у задушливій тривожній атмосфері дійсно збиралася гроза

У своїй п’єсі Островський поставив одне з найважливіших питань свого часу звільнення жінки від сімейного рабства. Неприборкана сваволя й насильство панує в зображуваному драматургом місті Калинове, що персоніфікує всю Росію. Риси, що характеризують побут міста невежественность, замкнутість, брутальність, сваволя, що панує в суспільних відносинах і в сім’ї, розумовий застій

Щоб розкрити Картину гніта в купецькій сім’ї й показати всю гнилість життя в місті Калинове, Островський дає ряд контрастних образів своїх героїв. Образ Катерины є центральним образом у драмі. Вона по своїх поглядах і інтересам різко відрізняється від представи-телей “темного царства”. У рідному домі їй жилося привільно й безтурботно.

Мати її дуже любила, “наряджала як ляльку, працювати не примушувала”. Катерина любила ходити в церкву, вишивати. Дівчинам copyright