Історія православної церкви в Росії

Більше повний опис племен, що жили на території древньої Русі, можна знайти в Н. М. Карамзина (Н. М. Карамзин ” Переказу століть ” (c) 1988 ” Правда “) ; він пише: ” Багато слов’ян, єдиноплемінні з лехами, що жили на берегах Вісли, оселилися на Дніпру в Київській губернії й називалися галявинами від чистих полів своїх. Ім’я це зникло в древній Росії, але зробилося загальним ім’ям лехов, засновників держави польського. Від цього ж плем’я слов’ян були два брати, Радим і Вятко, главами радимичів і вятичей: перший обрав собі житло на берегах Сожу в Могилевской губернії, а другий на Оці, у Калузької, Тульської або Орловської. Древляни, названі так від лісової землі своєї, жили у Волинській губернії; дуліби й бужане по ріці Бугові, що впадає у Віслу; лутичи й тивирци по Дністру до самого моря й Дунаю, уже маючи міста в землі своєї; білі хорвати на околицях гір карпатських; жителі півночі, соседи галявин, на берегах Десни, семи й сули, у Чернігівській і Полтавській губернії; у Мінській і Вітебської, між Прип’яттю й Двиною западною, дреговичі; у Вітебської, Псковської, Тверской і Смоленської, у верхів’ях Двіни, Дніпра й Волги, кривичі; а на Двіні, де впадає в неї ріка Полена, єдиноплемінні з ними полочане; на берегах же озера Ільменю властиво так звані слов’яни, які після різдва Христова заснували Новгород. ” Природа країни має важливе значення в історії по тім впливі, яке робить вона на народний характер. Про це говорив С. М. Соловйов (С. М. Соловйов Твору книга I, тім 1 (c) 1988 ” Думка “) у своїх творах. Він уважав, що ” Природа розкішна з лихвою що винагороджує й слабку працю людини, присипляє діяльність останнього, як тілесну, так і розумову… Природа більше вбога на свої дарунки… тримає людини завжди в збудженому стані: його діяльність не рвучка, але постійна; постійно працює він розумом, неухильно прагне він до своєї мети; зрозуміло, що народонаселення з таким характером найвищою мірою здатно покласти серед себе міцні основи державного побуту, підкорити своєму впливу племена з характером суперечливим “. З іншого боку, щедра природа розвиває в народі почуття краси, тут панує прагнення до мистецтва, у такому народі жінка не може бути виключена із суспільства чоловіків. Але середовищ природи щодо не багатої, почуття витонченого не може розвиватися з успіхом; при таких обставинах характер народу є більше суворим, схильним більше до корисного, чим до приємного. Все це приводить до виключення жінки із суспільства чоловіків, що розуміє приводить до ще більшої суворості вдач. Все сказане додається у відомій мері до історичного розходження в характері південного й північного народонаселення Русі

Що стосується побуту слов’янських східних племен, те початковий літописець залишив нам про нього наступна звістка: ” кожний жив своїм родом, окремо, на своїх місцях, кожний володів родом своїм ” (В. Н. Татищев ” Історія Російська “, т. 2) . Слов’яни жили в дерев’яних хатах, що перебувають на далекій відстані друг від друга, і часто переміняли місце проживання. Така неміцність і часта зміна жител були наслідками безперервної небезпеки, що загрожувала слов’янам і від своїх родових усобиц, і від навали далеких народів. От чому слов’яни вели той спосіб життя, про яке говорить Маврикій: ” У них недоступні житла в лісах, при ріках, озерах, болота; у будинках своїх вони влаштовують багато виходів, на всякий небезпечний випадок; необхідні речі приховують під землею, не маючи нічого зайвого зовні, але живучи, як розбійники ” (С. М. Соловйов Твору книга I, тім 1 (c) 1988 ” Думка “) .

Язичники дивилися на життя людини із чисто матеріальної сторони: при пануванні фізичної сили людина слабкий був істотою самим нещасним, і відняти життя в такої людини вважалося подвигом жалю. Релігія східний слов’ян разюче подібна з первісною релігією арійських племен: вона складалася в поклонінні фізичним божествам, явищам природи й душам покійних, родовим домашнім геніям. Але слідів героїчного елемента, що так сильно розвиває антропоморфізм, ми не зауважуємо в слов’ян, а це може означати, що між ними не утворювалися завойовницькі дружини під начальством вождів – героїв і що переселення їх відбувалися в родовий, а не в дружинній формі С. М. Соловйов Твору книга I, тім 1 (c) 1988 ” Думка “) .

Ми бачимо, що до кінця IX століття область Росії внаслідок природного впливу розділилася головним чином на дві частини: племена, що жили на південно-сході, перебували в підпорядкованості від азіатського плем’я, що стояло табором на Доні й Волзі; племена, що жили на північно-заході, повинні були підкорятися знаменитим морським королям, проводирям європейських дружин, що вишли з берегів Скандинавії. Близько 862 року, як говорить літописець, племена, що платили данину варягам, вигнали останніх за море

При зображенні вдач і звичаїв слов’ян, замічено вже було, що родовий побут условливал між ними ворожнечу, на що вказує літописець: “як незабаром, говорить він, племена почали володіти самі собою, то не стало в них правди, тобто безстороннього рішення споровши, не було в них уставу, який би все погодилися виконувати, не було влади, що примусила б ослушников до виконання прийнятого уставу”.

Отже, російська історія відкривається тим явищем, що кілька племен, не бачачи можливості виходу з родового, особливого побуту, призивають князя з далекого роду, призивають єдину загальну владу, що з’єднує пологи в одне ціле, зосереджує сили північних племен, використовується цими силами для зосередження інших племен Середньої й Південної Росії. До нашого початкового літописця дійшло дуже мало переказів про князювання Рюрика. Він знає тільки, що по закінченні двох років від покликання молодші брати – Синеус і Трувор умерли, і всю владу прийняла один старший Рюрик; ця влада простиралася вже на кривичів Западно-двинских, тобто полочан на півдні на мерю й мурому на Північному сході

У цій главі я постарався зібрати одні з моментів, що залишилися, початку Росіянці історії. Безумовно, події попередньому періоду Християнізації мають велике значення для розкриття його суті

Pages: 1 2

Збережи - » Історія православної церкви в Росії . З'явився готовий твір.

Історія православної церкви в Росії





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.