S . nodorum утворить конідії двох типів: літні (проростають відразу після виходу з пикнид і здійснюють масове зараження в період вегетації) і осінні (проростають навесні після перезимівлі й викликають первинне зараження рослин).

Збудник S . nodorum заражає всі надземні частини рослин: колоскові луски, стрижень колосся, стебла, вузли, листи, листові піхви, зерно. На всіх органах утворяться темно-бурі плями з пикнидами. На колоскових чешуях у місцях утворення пикнид плями світлішають. При сильному прояві хвороби стрижні колосся, стебла й вузли стають темно-бурими, майже чорними, уражена тканина покривається пикнидами.

На листах і листових піхвах спочатку плями дрібні, темно-бурі, потім тканина біля них жовтіє, плями збільшуються, висихають, покриваються пикнидами, а листи відмирають. При поразці насінь на них з’являються неясно обкреслені бурі плями. Хворі рослини звичайно відстають у росту, сильно кущаться, колосся коротшає, скорочується число зерен у колоссі. В окремі роки септориоз завдає значної шкоди врожаю пшениці

Джерелами інфекції є заражені рослинні залишки й насіння. З насіннями збудник попадає на інші поля сівозміни, у нові райони й зони. Із хворих насінь з’являються заражені сходи. При наявності опадів, туманів і роспикноспори із краплями води попадають на стебла, на знову, що утворяться листи, колосся й зерно. Розвитку хвороби сприяють систематично, що випадають опади, і оптимальна температура (20…23° З). У капельножидкой волозі спори добре проростають, але можуть проростати й при відносній вологості понад 76%.

Септориоз розповсюджений повсюдно, але найбільша шкода він наносить на Кавказі й Україні. Шкідливий в окремі роки на Нижній Волзі, у Білорусії, Ленінградської, Псковської, Свердловської й інших областях

Аскохитоз.

Аскохитоз вівса викликається грибом Ascochyta avenae ( Petr .) Sprague et A . G . Johnson , аскохитоз пшениці - A . horde ; Нага (клас Deute - romycetes , порядок Sphaeropsidales ).

Гриб викликає на листах вівса довгасті блідо^-жовтогарячі, що згодом біліють плями, з тонкою червоно-коричневою облямівкою. Надалі плями зливаються в суцільні білі смуги, обмежені жилками аркуша

Пикниди з’являються на плямах не відразу, а через деякий час, коли плями займають уже значну площу аркуша Пикниди, що виступають на поверхню аркуша своїми устячками, добре помітні у вигляді темних крапок з нижньої сторони аркуша, у центрі тканини, що біліє. Пикноспори довгасто^-еліптичні, із закругленими кінцями, з 1 перегородкою, рідко з 2, у масі злегка жовтуваті, 16…18 X 4…6,5 мкм.

Наприкінці вегетації на уражених листах заставляється сумчаста стадія - Didymella exitialis (Мск.) Muller .

Перитеции сумчастої стадії помітні на плямах у вигляді більших і виступаючих плодових тіл на нижній стороні аркуша й розташовані нерідко спільно спикнидами.

Перитеции одиночні або в групах, кулясті, занурені в тканину аркуша; сумки циліндричні, небагато зігнуті, на короткій ніжці, із псевдопарафизами, 36…49 X 10…14 мкм; суперечки розташовані як би в 2 ряди, безбарвні, з 1 перегородкою, 9…16 X 4…5,5 мкм.

Збудник захворювання зберігається на уражених рослинних залишках у перитециях, і поновлення інфекції здійснюється сумкоспорами, що перезимували в перитециях. Вторинне зараження листів вівса в період вегетації здійснюється пикноспорами, що утворяться в пикнидах у середині липня. Гриб вражає тільки види Avena : A sativa , A . bizantina , A . strigosa і інші

На листах пшениці плями спочатку дрібні, округлі або неправильної форми, з темно-коричневою облямівкою й більше світлим центром. Згодом плями зливаються, охоплюють нерідко всю пластинку аркуша. Листи стають грязно-сірого кольору й засихають. У центрі плям видні чорні крапки пикнид гриба. Пикниди в групах, кулясті, темно-бурі, занурені, до 165 мкм у діаметрі; пик-носпори широко-довгасті, з 1 (рідше 2) перегородкою, 15…23 X X 4,5…6мкм.

При сильній поразці пшениці листи передчасно відмирають, хворі рослини на 10…15див нижче здорових, урожай знижується

Гриб перезимовує у формі пикнид на рослинних залишках і в озимих посівах на хворих відмерлих листах. Рано навесні спочатку з’являються плями на листах озимої пшениці, і потім уже інфекція переходить на ярицю

Найбільше сильно розвивається аскохитоз у роки з високим сніговим покривом, при пізній весні й тривалому таненні снігу. В окремі сприятливі роки для гриба спостерігається загибель озимої пшениці від аскохитоза. Крім пшениці, гриб вражає жито і ячмінь

Маслинова цвіль (кладоспориоз). Вражає пшеницю й інші хлібні злаки, особливо ослаблені рослини, у період їхнього дозрівання. Збудник-Недосконалий гриб з порядку Hyphomycetales - Cladospo - rium herbarum Fr . Захворювання проявляється на стеблах, колоссях і зернах, а також на старіючих листах у вигляді маслиново-чорного бархатистого нальоту (спороношение гриба). Суперечки яйцеподібні, довгасті, маслинові або бурі, одноклітинні (молоді) або 2- 5-клітинні (більше дорослі), мелкощетинистие, 12-28х6-7 мкм. Конидиеносци в пучках, прості або розгалужені, темно-маслинові

Список використаної літератури .

Життя рослин у шести томах. За редакцією А.А. Федорова. М.: Освіта, 1976. т2.

Фітопатологія. За редакцією М.В. Горленко. Ленінград, 1980

Попкова К.В. Практикум по сільськогосподарській фітопатології. М.: Агропромиздат, 1988.

П. Рейвн, Р. еверт, С. Айкхорн - Сучасна ботаніка. М.: Мир, 1990

Яковлев Г.П. Ботаніка для вчителя. М.: Освіта, 1997

Pages: 1 2

Збережи - » Інші грибні хвороби злаків . З'явився готовий твір.