Інсценізація «Маленький принц і Лис»

Л: Добрий день!

Мп: Добрий день ( озирається) Хто ти?

Л: Я – лис.

Мп: Пограйся зі мною. Мені так сумно.

Л: Я не можу з тобою гратись. Я не приручений.

Мп: А що означає приручити?

Л: Це давно забуте поняття. Воно означає привернути до себе.

Мп: Привернути до себе?

Л: Так. Ти для мене поки що тільки маленький хлопчик, такий же, як сто тисяч інших. І ти мені не потрібен. І я тобі не потрібен. Я для тебе тільки лис, такий же, як сто тисяч інших лисів. Але, якщо ти мене приручиш, ми станемо потрібні один одному. Ти будеш для мене єдиний у цілому світі. І я буду для тебе єдиний у цілому світі…

Мп: Я вже трохи розумію. Є одна троянда… здається, вона приручила мене…

Л: Можливо. На землі чого тільки не буває.

Мп: О, це не на Землі.

Л: На іншій планеті?

Мп: Так.

Л: А на тій планеті є мисливці?

Мп: Ні.

Л: Ну, це цікаво. А кури є?

Мп: Ні.

Л: Нема нічого досконалого на світі. Моє життя одноманітне. Я полюю на курей, люди – на мене. Усі кури однакові. І всі люди однакові. І мені трохи нудо. Але , якщо ти мене приручиш , моє життя буде ніби осяяне сонцем. Я знатиму твою ходу і розрізнятиму її серед усіх інших. Почувши чиїсь кроки, я ховаюся в нору. Твої ж кроки, як музика, викличуть мене із нори. А потім – дивись! Бачиш, он там, на полях достигають хліба. Мені зерно ні до чого. Лани хлібів не ваблять мене. І це сумно! Але в тебе волосся наче золоте. І це буде чудово, якщо ти мене приручиш. Золоті хліба нагадуватимуть мені тебе. І я полюблю шелест хлібів під подихом вітру… (помовчав). Будь ласка, приручи мене.

Мп: Я б з радістю, але в мене мало часу. Мені треба знайти друзів і узнати багато різних речей.

Л: Узнати можна тільки те, що приручиш. У людей вже немає часу щось узнавати. Вони купують речі готовими у торговців.Але ж немає таких торговців, які продавали б друзів, і тому люди вже не мають друзів. Як хочеш мати друга – приручи мене.

Мп: А що для цього треба робити?

Л: Треба бути дуже терплячим. Спочатку ти сядеш трохи далі від мене на траву, ось так. Я краєм ока буду поглядати на тебе, а ти нічого не казатимеш. Мова – це джерело непорозуміння. Але поступово ти сідатимеш ближче. Я буду відчувати себе щасливим, готуватиму до зустрічей з тобою своє серце, і пізнаю ціну щастю. А потім … Я плакатиму по тобі…

Мп: Ти сам винен. Я не хотів тобі нічого злого, а ти зажадав, щоб я тебе приручив.

Л: Ну, звісно.

Мп: Але ти ж плакатимеш.

Л: Ну, звісно.

Мп: Виходить, ти нічого не виграв.

Л: Виграв. Згадай, що я говорив про золоті хліба… Подивись на троянди. Ти зрозумієш, що твоя троянда – єдина в світі.

Мп: Звичайний перехожий подумає про мою троянду, що вона така ж, як усі. Але вона одна-єдина, дорожча від усіх. Бо я поливав її. Бо я накрив її скляним ковпаком. Бо я затулив її ширмою. Задля неї я знищив гусінь, залишив лише двох, щоб вивести метеликів. Бо це моя троянда….Прощай.

Л: Прощай. Ось мій секрет. Він дуже простий. Добре бачить тільки серце. Найголовнішого очам не видно.

Мп: Найголовнішого очам не видно.

Л: Твоя троянда така дорога тобі через те, що ти віддав їй стільки часу.

Мп: Моя троянда така дорога мені…

Л: Люди забули цю істину. Але ти не повинен забувати. Ти назавжди береш на себе відповідальність за того, кого ти приручив. Ти відповідаєш за свою троянду.

Мп: Я відповідаю за свою троянду.

Збережи - » Інсценізація «Маленький принц і Лис» . З'явився готовий твір.

Інсценізація «Маленький принц і Лис»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.