Порожній клас. На вікнах - сучасні штори зі світлих пластинок, які називаються жалюзі. Над дошкою - транспарант: «Мова Пушкіна, Тургенєва, Толстого - великий і могутній». На стінах - портрети цих і інших російських письменників. По всіх ознаках - кабінет російської мови й літератури. Раптом кімната спалахує в дивному синім світлі. Чутний гул, шум, свист. Звуки підсилюються, наростають, розчиняється вікно. На підвіконні в сріблистому костюмі, що облягає фігуру, з’являється інопланетянин. Шолом відкинутий назад, на груди - невеликий інформаційний прилад, що має вигляд металевої коробочки із кнопочками й лампочками. Інопланетянин зстрибує на підлогу й допомагає вийти з космічного апарата инопланетянке. У неї на груди - камера, що нагадує фотоапарат

Інопланетяни із цікавістю розглядають клас, переговорюються про щось на своїй мові, що нагадує пташине щебетання. Инопланетянка вказує на книгу, що лежить на столі. Вона бере її в руки й натискає на кнопку на своєму інформаційному приладі. Чутний «механічний» монотонний голос: «Мова є найважливішим засобом спілкування людей. Той, хто говорить, завжди щось повідомляє співрозмовника або запитує його про що-небудь, або спонукує його до чого-небудь».

Раптом задзвонив дзвінок. За дверима почувся страшний шум. Інопланетяни злякано залишають приміщення. Двері з гуркотом відчиняються. У кабінет затискуються, штовхаючи один одного, учні 6-А класу. Вони галасливо розсідаються по своїх партах. Зараз почнеться урок