Ім’я Марка Вовчка

Ім’я Марка Вовчка часто зустрічається в щоденниках, записках, спогадах та листах п’ятдесятих сімдесятих років. Сучасники відзивалися про неї по-різному, але  пі\и> не

ставився байдуже. її любили чи ненавиділи, боготворили чи обливали брудом. Якщо звести докупи означення і епітети, якими нагороджували її з усіх боків, то вони поділяються на дві діаметрально протилежні групи, майже без проміжних відтінків. Одні вважали її доброю, чуйною, дотепною, жвавою, веселою. Інші.— холодною, лукавою, двоєдушною, замкнутою, понурою, черствою. Одні докоряли їй за «самоїдство» — за те, що вона ставить перед собою непомірні вимоги, гризе себе і мучиться через дрібниці. Іншим вона здавалася зарозумілою, самовпевненою, самозадоволеною. Та навіть запеклі злонихателі не могли заперечувати того, що вона людина великого розуму, цілеспрямованості і сильної волі.

Отже, для людей, прихильних до неї,— ангел у плоті і демон зла — для всіх недоброзичливих. Але вона не була ні ангелом, ні демоном. Життєві незгоди і строката юрба, що її оточувала, привчили її не довіряти підлесливим речам і йе говорити відверто з ким попало. Душу вона відкривала тілі.їси тим, кому вірила, а таких було небагато.

Згадаємо, який то буї! час. Боротьба за емансипацію жінки стала своєрідним епохальним рухом, велась у теорії і на практиці, у домашньому житті і в громадських сферах. У вільному виявленні вільних почуттів прокламува-лась рівноправність і особиста незалежність жінки. У самостійній трудовій діяльності — її соціальна повноцінність. У цьому розумінні Марко Вовчок нічим не відрізнялася від Жорж Санд та інших, прогресивних письменниць XIX століття.

Так, вона порвала з чоловіком, вона змінювала свої сердечні уподобаний, але переконань своїх вона ніколи не змінювала. Успіх серед чоловіків породжував їіі ворогів серед жінок. Де б вона по в’являлась, вв нею тягнувся шлейф, зітканий із ревнощів і вавдрощів. Те, що іншим пробачали, їй ставили за провину. Удавана байдужість, позірна зверхність були її захисною реакцією проти зло-слів’я і наклепів. Що б про неї не говорили, які б не розпускали ПЛІТКИ, попа гордо проходила мимо, демонстративно незважаючи на людські передсуди і нехтуючи світськими умовностями. Більше того. Вона ніколи не спростовувала наклепницьких вигадок, не зупиняла пасквілянтів, які намагались підірвати її репутацію і навіть позбавити права називатись авторкою «Народних оповідань» — тих оповідань, які символізували для сучасників визвольні прагнення віку. Слід пам’ятати також і про особливості її самобутньої натури, Вимоглива до себе іі до інших, нона в критичні моменти спалювала за собою мости і назавжди поривала з тими, хто її розчаровував або не виправдовував довір’я. Компромісів не визнавала, Тегіішп поп йаіиг — третього по дано! Якщо любов — то нерозсудлива, якщо дружба — то самовіддана, якщо ненависть — то до останнього подиху! Всупереч усьому, часом рішення її були безповоротні, вчинки необачні, хоч потім вона гірко каялася. Та у помилках своїх нікому не признавалась і вдавала, що життя її складається якнайкраще.

Нелегке становище «емансиповапої жінки», що ядаве з літературних заробітків і сміливо кинула виклик офіційній громадській думці, створило їіі слану «нігілістки», для якої немає нічого святого. Виснажлива боротьба за шматок хліба нерідко змушувала її заходити у ділові стосунки з людьми, чужими їй за своїми переконаннями, яких вона зневажала і не могла від них цього приховати. З юних літ Марко Вовчок звикла до того, що за нею упадала ціла юрба «шанувальників таланту». Нерозумних і нахабних вона одразу ж проганяла, і досить було двох-трьох слів — метких, дошкульних, разючих,— щоб вчорашній шанувальник, затаївши образу, переметнувся у стан її недругів і ганьбителів.

«Відсутність люб’язності,— писала вона одного разу в листі до сипа, породжувала навколо мопс по тільки недоброзичливців, але, ЯК це не днино, навіть ворогів. «Що вона про себе думає!» А вона нічого не думала, тільки не цілувалася, не говорила милих речей попусту, кому попало… Недосвідчена була у житті. Однак за цим не шкодую: не зганьбила себе нещирістю, хоча б незначною, на догоду гарним манерам або світськості. Бути грубим недобре, і я не прихильниця і не послідовниця грубощів, Але Життєвий шлях Марка Вовчка не був устелений трояндами і не скидався на поштовий тракт. Незвичайні були успіх і популярність молодої письменниці, а незабаром у зв’язку з багатьма обставинами становище різко змінилось: їй доводилося співробітничати у другорядних газетах і журналах, шукати випадкових літературних замовлень, на довгий час відриватися від оригінальної творчості заради надійнішої і регулярнішої перекладацької праці, друкуватись анонімно та під іншими псевдонімами.

Щоб оцінити письменника в усій складності його духовних пошуків, у всьому драматизмі життєвих колізій, не варт замовчувати і таких сторін його біографії, що не вкладаються у хрестоматійні схеми. За життя класики по були схожі на свої посмертні маски і не розмовляли цитатами із своїх книжок. Літературознавчий грим не прикрашує, а збіднює письменника — робить його схожим па інших, підганяє під готову схему і заздалегідь визначений шаблон. Всяка спроба розкрити індивідуальний характер і неповторну своєрідність великого митця поминається із звільнення його від зайвих «нашарувань» — апологетичних або ворожих. Цього ми і прагнемо. І щоб не стомлювати читача довгими міркуваннями, наведемо щире зізнання Марка Вовчка, не ставлячи замість «невигідного» слова сакраментальні крапки: «Я прожила весь свій [вік], йдучи однією дорогою і не звертаючи вбік. У мене могли бути помилки, вади, неподобства, як у більшості людей, але в головному я ніколи не заплямувала себе відступництвом».

На цьому поки що зупинимось. Нам ще доведеться говорити про мінливість її літературної та ЖИТТЄВОЇ долі, стежити за нерівностями її складного і важкого характеру — важкого для неї самої і для тих, хто з пою близько стикався. Та вона не потребує поблажлипості! Не будемо її ні осуджувати, ні виправдувати. Приймемо її такою, якою вона була насправді,— у всій величі творчих звершень і з усіма людськими слабостями.

Збережи - » Ім’я Марка Вовчка . З'явився готовий твір.

Ім’я Марка Вовчка





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.