«Імперія ангелів» Бернарда Вербера - це світовий бестселер. Це дуже точне визначення даної книги, адже, погодитеся, слово «бестселер» припускає певні якості літературного твору: легкість читання й сприйняття, але в той же час деяку глибину й философичность (щиру або мниму). Все це можна знайти в цьому добутку французького письменника

Книга Вербера належить до жанру «загробних бачень», у ній описані пригоди головного героя Мішеля Понсона, случившиеся після його смерті на першій сторінці роману. Подання ж Бернарда Вербера про загробне життя досить своєрідні й дуже далекі від релігійних. За свої досягнення в минулому житті його герой Понсон може повернутися на Землі в якості Великого Присвяченого, або (цей варіант і вибирає Мішель Понсон) стати ангелом-хоронителем трьох немовлят землян і допомогти їм гідно пройти земний шлях

Історія збагнення загробного миру Мішелем, його спілкування зі своїм наставником ангелом вищої категорії Эдмондом Уэллсом переплітаються з історією життя цих трьох землян: французького хлопчика Жака Немро, що став письменником; гарної дівчинки-афроамериканки Венери Шеридан, що завоювала титул «Мисс Всесвіт» і акторкою, що стала; а також російського хлопчика Ігоря Чехова, що воювало в Чечні й покончили житті самогубством. Ці сюжетні лінії доповнюються репліками вуличних опитувань, і великими вставками з «Енциклопедії відносного й абсолютного знання», що пише й через медіума передає на землю вищий ангел Эдмонд Уэллс.

Калейдоскоп цих сюжетних ліній читати досить цікаво, хоча історії життя героїв і їхніх характерів написані досить пласко й схематично. З ледве більшим психологізмом зображений французький хлопчик (мені чомусь здається, що його прототипом був сам автор). Що стосується зображення Росії, те така крислата журавлина в добутку, що претендує на інтелектуальність, навіть непристойнаі: діти в дитбудинку, куди попадає головний герой їдять торт зі свинячого сала й сахарину тільки один раз у рік на день народження президента (!). В 7 років (!!) хлопчик попадає у в’язницю, а в 17 років його із психушки забирають солдатом на Чеченську війну, де він воює в навушниках з музикою Мусоргского (!!!). Може бути, це й дріб’язку, але ця журавлина сильно подпортила мені читання

Крім того, жахливо затягнуті всі пригоди ангелів у загробному світі: польоти до іншим вселених, битва ангелів з неприкаяними душами - все це написано абсолютно примітивно. Єдино, що небагато розважає це ангел Мэрилин Монро, що становить компанію героєві

Взагалі, після прочитання роману враження залишилися самі суперечливі. Безумовно, ця книга змушує вдивитися у своє життя, подумати про свої нереалізовані можливості, про свою частку відповідальності, про майбутнє й про вічний. Але, класика, на мою думку, відрізняється від бестселерів багатогранністю. А книга Вербера - типовий бестселер. Задуматися після її можна, а от перечитувати не хочеться. «Енциклопедія відносного й абсолютного знання» мені здалася зборами досить відомих думок, афоризмів і фактів (правда, деякі анекдоти звідти мені сподобалися). Але от на мою 17-літню дочку ця «Енциклопедія», як, втім, і сам добуток, зробила величезне враження

Мені не сподобалася й мова, що здався мені зайво простим. Але в цьому, можливо, винуватий не автор, а перекладач, тому що легкість стилю французької мови при недостатньо високій якості перекладі може зісковзнути в примітивізм. А сумнів у професіоналізмі перекладача закрадаються, читаючи, наприклад, таку фразу «Вони любувалися деталями мого тіла».

З епізодичних героїв дуже сподобався ангел-хоронитель Мішеля Понсона - Эмиль Золя, що постійно повторює «Я обвинувачую», алюзія на знаменитий памфлет у захист Дрейфуса. Эмиль Золя успішно виграв і справу Дрейфуса, і справа Понсона.

Звичайно, книга Вербера суперечлива, задум, безсумнівно цікавий, а от його втілення робить враження, по-моєму думці, лише на незнайомі з більше глибокими книгами (наприклад, відразу ж пригадуються «Мої посмертні пригоди» Юліи Вознесенській, написані серцем). Але для багатьох ця книга насправді може стати одкровенням, зацікавити й привести до високої літератури, філософії, эзотерике, релігії. Цікавий сюжет і легкість мови роблять цю книгу ідеальної, для того щоб взяти її в дорогу. Крім того, я раджу прочитати «Імперію ангелів» підліткам і молодим людям