прогресивного сходження органічних форм після чергової катастрофи

З погляду Ж. Кюв’є, ті незначні зміни, які мали місце в періоди між катастрофами, не могли привести до якісного перетворення видів. Тільки в періоди катастроф, світових пертурбаций зникають одні види тварин і рослин і з’являються інші, якісно нові. Творці теорії катастрофізму виходили зі світоглядних подань про єдність геологічних і біологічних аспектів еволюції; несуперечності наукових і релігійних подань, аж до підпорядкування завдань наукового дослідження обґрунтуванню релігійних догм. В основі катастрофізму - допущення існування стрибків, перерв поступовості в розвитку

До концепції катастрофізму в нашій літературі довгий час ставилися поблажливо, як до чого наївному, застарілому й повністю помилковому. Проте значення цієї концепції в історії геології, палеонтології, біології велико. Катастрофізм сприяв розвитку стратиграфії, зв’язуванню історії розвитку геологічного й біологічного мирів, введенню подання про нерівномірність темпів перетворення поверхні Землі, виділенню якісної своєрідності певних періодів в історії Землі, дослідженню закономірностей підвищення рівня організації видів у рамках загальних ароморфозов і ін. Не втратило свого значення в історичній геології й палеонтології й саме поняття “катастрофа”. Сучасна наука також не заперечує геологічних катастроф

4. Униформизм. Актуалистический метод

Наступної докладно розробленої в першій половині XIX в. концепцією розвитку був униформизм (Дж. Геттон, Ч. Лайель, М. В. Ломоносов, К. Гофф, Дж. Педж і ін.) Якщо катастрофізм уводив у теорію розвитку Землі супранатуральние фактори й відмовлявся від наукового дослідження закономірностей і причин древніх геологічних процесів, те униформизм, навпаки, висуває принцип пізнаванності історії Землі й органічного миру. Уніформісти виступали проти катастрофізму насамперед по лінії критики невизначеності подання про причини катастроф

Ядром униформизма був актуалистический метод , що за задумом його основоположників (насамперед Ч. Лайеля) повинен був бути ключем для пізнання древніх геологічних процесів. Актуалистический метод припускав наступність минулого й сьогодення, тотожність сучасних геологічних процесів із древніми процесами. По характері сучасних геологічних процесів можна з певним ступенем наближення описати закономірності древніх процесів, у тому числі й утворення гірських порід . Пропагуючи всемогутність актуалистического методу, Ч. Лайель писав, що з його допомогою людин стає здатним “не тільки обчислювати мири, неуважні за межами нашого слабкого зору, але навіть простежити події незліченних століть, що передували створенню людини й проникнути в таємні таємниці океану або нутрощів земної кулі” (Лайель Ч. Основні початки геології. Спб.,1866, ч.1, с.229).. Разом з тим, актуалистический метод систематично застосовується Лайелем лише до неживої природи, а в області органічних процесів Лайель робив серйозні поступки катастрофізму, допускаючи можливість актів божественного утвору органічних форм

Униформизм опирався на наступні теоретичні принципи:

одноманітність діючих факторів і законів природи, їхня незмінюваність протягом історії Землі;

безперервність дії факторів і законів, відсутність усіляких переворотів, стрибків в історії Землі;

підсумовування дрібних відхилень протягом величезних періодів часу;

потенційна оборотність явищ і заперечення прогресу в розвитку

Але унифирмизм, однак, був досить обмеженою теорією розвитку. Униформизм звів розвиток до циклічності й не бачив у ньому необоротності; з погляду уніформістів Земля не розвивається в певному напрямку, вона просто змінюється випадковим, нескладним образом

Pages: 1 2