И. А. БУНІН

Питання про долі російського селянства особливо гостро хвилював російську інтелігенцію на рубежі XIX XX століть. Реформа тільки збільшила й без того важке положення селян Росії. Мого улюбленого письменника И. А. Буніна не могло залишити байдужим таке положення трудівників, що годують батьківщину хлібом. Я вважаю, що з тої пори, як за зображення селянського життя серйозно узялися такі письменники, як Бунін, різко змінився в суспільстві сам погляд на селянина: від трохи ідеалізованого “мужичка” література пішла по напрямку глибокого збагнення особистості трудівника села. Тим більше він і сам, селянин, був досить складною й багатогранною особистістю. Вижити в нелюдських умовах дурні й безтурботні люди просто б не змогли

Дитинство Буніна пройшло в Орловській губернії. Він добре знав і розумів селянське життя, спостерігав її із самого дитинства. І перше його оповідання “Танька” був навіяний цими враженнями. Але, звичайно, самим значним твором Буніна на цю тему з’явилися його знамениті “Антоновські яблука”. Зіставляючи в оповіданні “старе” і “нове”, письменник віддає перевагу “старому”.

Минуле для нього ідеально, і він не розташований його критикувати. Оповідання відрізняє поетичність в описах природи, одкровення ностальгічних почуттів. Але, однак, надалі сама дійсність змушує письменника переглянути своє відношення до сільського життя, побачити не тільки світлі, але й похмурі її сторони. Тут зіграли свою роль соціальні потрясіння

Наприклад, Бунін побачив, що в програній війні з Японією найбільше постраждали селяни. А перша російська революція ще безглуздіше пройшлася косої смерті по російському селянству. Певним підсумком важких роздумів про долі Росії стала повість письменника “Село”.

Вона була написана в 1910 році й з’явилася як би противагою “Антоновським яблукам”. Автор заперечує в “Селі” те, на що в нього не піднімалася рука в “Антоновських яблуках”. У повісті “Село” усе придбало зовсім інше значення, ніж в оповіданні: природа вже позбавлена зачарування, земля стала предметом купівлі й продажу

Видно, що автор задумав цю річ як узагальнюючу. Він звичайно ж сподівався, що підняті їм у повісті проблеми знайдуть відгук у суспільстві, допоможуть йому розібратися в проблемах села, що гине. Проблеми села письменник розкриває на прикладі долі двох братів Тихона й Кузьми Красовых. Страшна доля в цих людей: Даний текст призначений тільки для приватного використання 2005 ми довідаємося, що прадіда їх, кріпака, зацькував поміщик борзими собаками; дід одержав вільну й став злодієм; батько повернувся в село, зайнявся торгівлею, але швидко прогорів. З торгівлі почали свою самостійну діяльність і головних героїв повести

Але шляхи їх розійшлися. Один став гуртовщиком, а іншої купив у пана, що розорився, село й став сам начебто “пан”. Перший брат пішов у народ, відчувши його соціальні лиха. Він навіть написав книжку віршів про долю селянина, але однаково виявився керуючим у маєтку свого брата

Моральний конфлікт автор побудував на тім, що при всій різниці устремлінь брати схожі в життєвому розумінні цього слова. Соціальний стан у суспільстві однаково зробило їх зрештою однаково непотрібними, зайвими людьми. Бунін показав, що росіянин селянин і після реформи не може вплинути на свою долю. Незважаючи на певний статок і деяку освіченість, селянин однаково бесмопо-щен. Розмінювання життя на дріб’язку цей мотив в оповіданні проходить як би паралельно основній ідеї автора. Письменник упевнений, що саме з життєвих дріб’язків складається життя кожного суспільства

Тому Бунін чітко описує всі життєві дріб’язки. Для нього, художника й побутописця, відірваний хлястик на шинелі так само важливий, як і роздуму про долю суспільства. Я вважаю, що великий письменник И. А. Бунін своїми добутками змусив суспільство задуматися над проблемами селянства в Росії. Але він при цьому розумів, що час рішення цих проблем ще далеко спереду.

Великий письменник тому був вражений Жовтневим переворотом більшовиків. Він одним з перших інтелігентів у Росії розумів, що така історична доля відкине батьківщину ще на багато років тому. І рішення проблем селянства він не побачить

Всю свою ненависть до революції письменник вилив у своєму добутку “Окаянні дні”. Але ми, його читачі й співвітчизники, з висоти часу, знаємо, що Бунін наблизив своєю творчістю час звільнення росіян селян

Збережи - » И. А. БУНІН . З'явився готовий твір.

И. А. БУНІН





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.