Не скажу, що я вірю в Бога. Мабуть, я навіть не вірю в нього. Це приходить згодом. Я хочу вірити, тому що віруючі люди - самі щасливі люди на землі

Вони знають, що таке істина, що таке любов, що таке гріх і чеснота людська. Я хочу стати щасливої, але не можу. Що для мене Бог? Ні, Бог для мене - не порожнє слово, Бог - це початок. Я хочу, щоб Бог для мене був добрим, але часто Його для мене немає. І мені соромно через це, мені соромно, що я сумніваюся. Що таке гріх?

Немає на землі безгрішних людей. Чому? Тому що ніхто не знає, що це таке. Розкольників запитував: “Тварина я тремтяча або право маю?

” Я згодна з Достоєвським у тім, що ніхто не має права, крім Бога, вирішувати долю інших. Ніхто не має права вбити всі твори на a l l soch © 2005 убивцю, красти в злодія. Але гріх неправди? Неправда в порятунок - чи гріх це? Чи грішно сказати матері, що її сина не вбили на війні, а він пропав без звістки? Чи буде чеснотою така правда, якщо мати вмре від туги?

Якщо від горя по вбитому сині вона зненавидить увесь світ і Бога за те, що він дозволив таке? І чи буде гріх сказати неправду, якщо мати буде сподіватися, жити й чекати одного моменту, моменту, коли дитя її повернеться? А раптом, не дочекавшись, перед смертю вона побачить його у своїх снах, у своїх мріях, у своїх думках, думах про нього й умре з посмішкою щастя на вустах? А раптом?

Ніхто не знає, що краще. Ніхто, крім Нього. Що таке істина? Самогубство - страшний гріх. А вбити себе в ім’я інших - це гріх або чеснота?

Вічні питання… Чи настане коли-небудь час, коли людин знайде відповідь на них? Тоді в мене мимоволі виникає питання: що таке розум і чи розумні ми істоти? Душа й розум - це те саме чи ні? Для мене душу - це те, що рветься вгору, а розум - те, що тягне долілиць і не дає душі злетіти, воспарить, пізнати істину. Для мене - це відповідь на питання: чому люди народжуються, живуть, а потім умирають

Умерти - це значить втратитися розуму, що тягне долілиць. От чому душу залишає тіло: її вже ніщо не втримує на землі, і вона несеться вгору, до Бога. Чеснота

Що це таке? Згадаємо Луку з п’єси М. Горького “На дні”. Чи були чеснотою його казки про гарне життя? Адже Актор покінчив життя самогубством, тому що казки Луки залишилися казками. Таїнство добра й зла, гріха й чесноти пізнаю я коли мій розум покине мене, коли я полечу Кбогу.

А поки в мене є розум, мені дано сумніватися. Чи значить це, що я завжди буду стояти перед вибором - бути або не бути, любити або не любити, вірити або не вірити? Про це знаєш тільки Ти, Боже!