Грегор Иоганн Мендель

Грегор Иоганн Мендель народився в 1822 році в Хейнцендорфе в Сілезії, де його батько був власником невеликого селянського наділу. Після одержання початкового утворення в тамтешній сільській школі й пізніше по закінченні колегії пиаристов у Лейпнике він був в 1834 році прийняв у Троппаунскую імператорсько-королівську гімназію в перший граматичний клас.

Чотирма роками через батьки згаданого в результаті стікання багатьох, що швидко випливали один за одним нещасливих подій були повністю не мають змоги відшкодовувати необхідні витрати, пов’язані з навчанням, а він, із глибокою повагою будучи тоді лише 16 років від роду, потрапив через це в сумні обставини, тому що був примушений зовсім самостійно піклуватися про власний зміст.

В 1843 році Мендель і запитав і дістав згоду й був прийнятий в августинский монастир святого Томаша в Альтбрюнне. Завдяки цьому кроку його матеріальне становище в корені змінилося. У настільки необхідному для кожних занять доброчинному благополуччі фізичного існування до нього, із глибокою повагою, повернулися й мужність і сили, і він протягом пробного року штудировал запропоновані класичні предмети з більшою старанністю й любов’ю. У вільні годинники займався він маленькими ботаніко-мінералогічними зборами, наданим у монастирі в його розпорядження. Його пристрасть до області природознавства ставало тим більшим, ніж більші можливості одержував він віддаватися йому. Хоча згаданий у цих заняттях був позбавлений якого-небудь керівництва, а шлях автодидакту тут, як ні в якій іншій науці, важкий і веде до мети повільно, все-таки за оное час Мендель придбав таку любов до вивчення природи, що він не жалував уже сил для заповнення пробілів, що змінилися в нього, шляхом самонавчання й дотримуючись рад людей, що володіли практичним досвідом.

В 1846 році Мендель слухав також стосовні до цієї області лекції по господарюванню, садівництву й виноградарству у Філософському інституті в Брюнне. В 1848 році, завершивши курс богослов’я, із глибокою повагою Мендель одержав від свого Високопреподобного пана прелата дозвіл готуватися до іспитів на ступінь доктора філософії. Коли ж у наступному році він зміцнився в намірі екзаменуватися, то йому було вручене приписання зайняти місце супплента імператорсько-королівської гімназії в Цнайме, якомусь заклику він пішов з радістю.

Грегор Мендель, за свідченням знавших його, дійсно був доброю й приємною людиною, але чи мало добрих людей живе на землі, чи мало їх умирає?

Він був слугою церкви й за сорок років у загальному нічим не скомпрометував свого «мундира» , хоч і не висловлював злишнего запопадливості. Таких слуг у церкви було теж чимало, але їх звичайно не пам’ятають.

Він досяг високого церковного й у відомій мері політичного поста й зробився директором місцевого банку, хоча як політик і фінансист він був недостатньо далекоглядний. Але через роки після його смерті (1884) раптом виявилося, що він був великим ученим, що прорвався в невідомий відсік природи. Причому не дилетантом, якому пощастило випадково наткнутися на дорогоцінну знахідку, а широко ерудованим дослідженням, чий оригінальний розум зумів точно задати живій природі одне з корінних питань її буття, і в послідовним титанічній праці одержати чітку однозначну відповідь, і знову витягти цю відповідь із перехресних експериментів, і зрозуміти його місце у всій системі людського знання, і закласти всім цим фундамент нової області пошуку, ім’я якої «генетика» – наука про спадковість. Коли абат Мендель у пам’яті людей перестав бути всього лише доброю людиною, усього лише колишнім шкільним учителем, у порядку дозвільного захоплення занимавшимся якимись дилетантськими експериментами, – коли він став в очах усього людства МЕНДЕЛЕМ, чиє ім’я було прилічено до лику творців нетлінних духових цінностей, – отоді й почалися розшуки всього, що уцелело від полум’яної байдужності.

У патера Грегора завзято не вироблялася професійна відчуженість трунарів, патологоанатомів і священнослужителів – здатність біля мертвого тіла зі звичною діловитістю міркувати про розміри труни, якості глазету, змінах, виявлених при розкритті в органах, або про райське блаженство, уготованном душі покійного, якщо він був справжнім праведником або вчасно покаявся в гріхах. У госпіталі святої Ганни, що входили в старобрюннский прихід, канонік Мендель відвідував не тільки палати, де йому покладалося утішати хворих і напутствовать умираючих. Він відвідував ще й морг і був присутній при розкриттях трупів. Йому було цікаво ознайомитися з анатомією людського тіла; він розповідав про це племінникам, коли посилав їх учитися на медичний факультет.

Мендель цілий готувався здавати іспит на ступінь доктора богослов’я. Дотепер всі іспити завершилися для нього «primum eminentium» – «першою відмінністю» . І от він, майже вже доктор теології, міняє всі ці перспективи на місце «супплента» , тобто « заряд-учителя» , «учительського помічника» ! У нього з’явилася нова пристрасть, і заради цієї пристрасті він пішов на жертви.

Життя складалося, право, непогано. Хоч Мендель і одержував на 40 відсотків менше колег, що мала дипломи, але він все-таки був тепер на власних ногах, і він користувався в колег більшою повагою, тому що добре справлятися зі своїми обов’язками, і був дуже приємний у спілкуванні. Його любили учні, які завжди люблять людей талановитих і добрих. Прихильністю Менделя була фізика. Адже він був справжнім учнем Фрідріха Франца, що впровадило в Моравії дагерротипию й увлекавшегося спостереженнями за сонячними плямами. Але після Ольмюца коло його інтересів розширився: залучала ботаніка, залучала мінералогія або «природна історія» . Він відмовився від кар’єри богослова, уже забезпечений, а до тому, заради чого він від її відмовився, усе ще не прийшов, і йому стукнуло двадцять вісім. У Менделя не було вчительського диплома, а тому, з’явися власник диплома, панові канонікові довелося б поступитися йому місце.

Отже, був потрібний диплом.

До диплома було два шляхи.

Один, більше складний і більше довгий, – закінчити університет.

Інший шлях – більше короткий – здати у Відні перед спеціальною комісією імперського міністерства культів і освіти іспити на право викладати такі-те предмети в таких-те класах, а такі-те – у таких. Але в підсумку він не здав іспити.

3 квітня 1851 року «учительський корпус» училища вирішив запросити для тимчасового заміщення професорської посади каноніка монастиря святого Томаша пана Грегора Менделя. Помологические успіхи Грегора Менделя дали йому право на зоряний титул і на тимчасове виконання посади супплента по природній історії в підготовчому класі Технічного училища. Однак всьому місту було вже відомо, що Мендель провалився у Відні на іспитах і високій кайзерівсько-королівській комісії офіційно позбавила його права викладати біологію.

У першому семестрі навчання він займався тільки десята година в тиждень і тільки в Доплера.

У другому семестрі він займався в тиждень уже по двадцяти годин. З них десять – фізикою в Доплера, п’ять у тиждень – зоологією в Рудольфа Кнера. Одинадцята година в тиждень – ботанікою в професора Фенцля: крім лекцій по морфології й систематиці, він проходив ще спеціальний практикум по описі й визначенню рослин.

У третьому семестрі він записався вже на тридцять друга година занять у тиждень: десята година – фізика в Доплера, десять – хімія в Роттенбахера: загальна хімія, медична хімія, фармакологічна хімія й практикум по аналітичній хімії. П’ять – на зоологію в Кнера. Шоста година занять в Унгера, одного з перших цитологів у світі. У його лабораторіях він вивчав анатомію й фізіологію рослин і проходив практикум по техніці мікроскопії. І ще – раз у тиждень на кафедрі математики – практикум по логарифмуванню й тригонометрії.

Із сорока років і до кінця днів Мендель страждав від тучності. Тучність була в його роді спадкоємної: сестричка Терезія вважалася самою товстою жінкою в Хейнцендорфе.

У його монастирській квартирі був улаштований маленький звіринець. Там жив пійманий на одній із заміських прогулянок з учнями лисеня; жив їжак, що іноді залазив у його чоботи пляшками; жили миші – білі й сірі, котрих він схрещував, хоч ніхто й не розумів навіщо.

Pages: 1 2 3

Збережи - » Грегор Иоганн Мендель . З'явився готовий твір.

Грегор Иоганн Мендель





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.